Як Євросоюз привчає Банкову виконувати обіцянки

29.07.2025, 10:22 newsua.one

Три закони не було прийнято вчасно. За цю помилку Зеленського та "слуг народу" покарано Україну: Євросоюз відклав виплату 1,45 млрд євро за програмою Ukraine FacilityПрогнозований результатПро те, що Україну буде покарано грошима за гальмування реформ, Верховна Рада дізналася ще 5 червня з виступу міністра фінансів Сергія Марченка. Він розповів, що у нього є прохання до депутатів. "Ми вже втратили за перший квартал 1,2 мільярда євро, з них 500 мільйонів євро — це грантові кошти. Втратили через не проголосовані закони із зобов'язань по Ukraine Facility. На ІІ квартал у нас стоять…" — тут спікер Руслан Стефанчук виключив йому мікрофон, і депутати не почули продовження про те, що втрати за другий квартал через не проголосовані закони будуть ще більшими.Прогноз міністра фінансів про покарання за перший квартал вже збувся. 25 липня речник Європейської комісії Ґійом Мерсьє заявив на брифінгу, що Україна виконала 13 із 16 кроків, запланованих на перший квартал 2025 року, які були умовою для наступної виплати за програмою Ukraine Facility, а три кроки не виконала, тому Єврокомісія рекомендувала Раді ЄС перерахувати Україні як черговий транш у межах програми Ukraine Facility 3,05 млрд євро замість 4,5 млрд євро. Джерело "Суспільного" повідомило, що 23 липня Рада ЄС на рівні послів затвердила виплату Україні наступного траншу за програмою Ukraine facility в розмірі 3,05 млрд євро. Решту коштів (1,45 млрд євро) Україна отримає після виконання зобов’язань.Нагадаємо, що Ukraine Facility — це програма Євросоюзу, за якою Україна має отримати 50 млрд євро впродовж 2024-2027 років. Виплати здійснюються за принципом: спочатку реформи — потім гроші. 14 травня 2024 року Рада ЄС затвердила План України, в якому перелічено зобов’язання: 15 розділів, які містять 151 квартальний індикатор, з них 36 індикаторів припадають на 2024 рік, 56 — на 2025 рік, 38 — на 2026 рік і 21 — на 2027 рік. Минулорічні зобов’язанні ми виконали і отримали за це 16 млрд євро в 2024 році і ще 3,5 млрд євро 1 квітня 2025 року (за виконання індикаторів четвертого кварталу 2024 року).Але в 2025 році реформи почали буксувати. В першому кварталі не виконано три індикатори — і не отримано 1,45 млрд євро, в другому кварталі не виконано ще п’ять індикаторів — і за це ми можемо не отримати ще 2-3 млрд євро. Втім, борги другого кварталу наша влада ще може встигнути погасити, тож зараз сфокусуємося на боргах першого кварталу, за які нас покарано грошима вже. Держбюджет не отримав 1,45 млрд євро — це за нинішнім курсом 71 млрд грн. Це більше, ніж річний бюджет Міністерства освіти (64 млрд грн). Які ж реформи ми заборгували?Новий закон для АРМАВ Плані України записано, що в першому кварталі 2025 року має набрати чинності закон про реформування АРМА (Агентства з розшуку та менеджменту активів), тобто Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. "Закон зосереджується на: прозорій та заснованій на заслугах процедурі відбору керівника агентства, включаючи перевірку на доброчесність та професіоналізм, що заслуговує на довіру; незалежній зовнішній системі оцінки ефективності діяльності; прозорій процедурі управління та продажу арештованих активів, що перебувають під контролем агентства", — зазначено в документі.Історія з цим законом чітко показує, хто винен у його гальмуванні. Уряд свою роботу, можна сказати, зробив вчасно: 2 січня 2025 року вніс до Верховної Ради законопроект №12374. На його базі антикорупційний комітет парламенту створив проект №12374-д. Його було зареєстровано 10 лютого і вже 12 лютого прийнято в першому читанні. Підготовка проекту до другого читання зайняла три з половиною місяці. 12 березня антикорупційний комітет затвердив один варіант, 24 березня — другий, 28 травня — третій. Після цього можна було б очікувати, що Верховна Рада негайно його прийме, а президент — негайно підпише, аби встигнути, поки Єврокомісія не визнала цю реформу невиконаною. Тим більше що міністр фінансів Марченко 5 червня публічно попередив, що ми втратимо великі гроші через непроголосовані закони.Однак Банкова вирішила не квапитися, відповідно і спікер парламенту Стефанчук не квапився. Він поставив проект №12374-д на голосування лише 18 червня. Закон було прийнято 253 голосами, але депутати з "Батьківщини" внесли блокуючу постанову. Коли Зеленському треба, депутати швидко збираються на засідання. А цього разу вони три тижні відпочивали і лише 15 липня зібралися, щоб провалити блокуючу постанову. Після цього Стефанчук одразу підписав закон і відправив його на підпис Зеленському. А той також нікуди не поспішав. Мабуть, він сподівався, що Єврокомісія "заплющить очі" і зарахує зобов’язання щодо АРМА виконаним, якщо закон буде в статусі "вже прийнятий, але ще не підписаний". Однак ця хитрість не спрацювала, точніше, вона спрацювала проти України.Після того, як Єврокомісія оголосила про невиплату Україні 1,45 млрд євро через невиконання трьох реформ, Зеленський 27 липня все ж таки підписав закон і повідомив про це голову Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн. В телефонній розмові з нею "президент поінформував про те, що Україна продовжує реформи для отримання фінансової допомоги в межах механізму Ukraine Facility", повідомив сайт Зеленського. А чому раніше не хотів підписувати — не повідомив. Тому залишається будувати здогадки.30 червня 2023 року Кабмін призначив головою АРМА Олену Думу, яка виграла конкурс. Конкурсна комісія складалася з трьох осіб від Верховної Ради, по одній від генпрокурора, НАБУ, Мінюсту, Держфінмоніторингу, Мінфіну. Тобто влада мала можливість зробити переможцем "кого треба".За новим законом, передусім має бути створена аудиторська комісія у складі трьох міжнародних експертів, яка протягом 10 місяців з дня набрання чинності цим законом має провести аудит ефективності діяльності АРМА. Висновок комісії про неефективність діяльності АРМА або неналежне виконання обов’язків головою АРМА є підставою для припинення його повноважень. А після того має бути проведено новий конкурс. До конкурсної комісії мають увійти три особи від уряду і три міжнародні експерти. Переможець має отримати голоси не менше трьох членів комісії, з яких не менше двох мають бути міжнародними експертами.Аналогічним чином проводився конкурс на посаду директора БЕБ, де перемогу здобув Олександр Цивінський. Однак уряд 7 липня відмовився призначати Цивінського на посаду. Небажання Зеленського підписувати закон про АРМА виглядало як продовження цієї політичної лінії. Ще одним продовженням стало квапливе прийняття 22 липня закону про позбавлення незалежності НАБУ і САП, який Зеленський підписав того ж дня, а закон про АРМА залишив непідписаним. Отже, Єврокомісія впевнилася, що це не технічна проблема, а політична лінія, і показово покарала Україну грошима, щоб виробити у Банкової умовний рефлекс: хочеш гроші — спочатку реалізуй реформи. Тож Зеленському довелося підписати закон, а гроші за це нам дадуть лише восени.Нові судді ВАКСЩе один борг теж стосується теми корупції. В Плані України записано, що в першому кварталі 2025 року має бути збільшено кадровий склад Вищого антикорупційного суду: штатну чисельність суддів ВАКС — на 60%, апарату ВАКС — на 40%. Ця реформа загальмувалася теж через позицію Банкової.Щоб збільшити чисельність суддів ВАКС, потрібно відібрати їх на конкурсі. 23 листопада 2023 року було оголошено конкурс на 25 посад судді ВАКС, однак вимоги до претендентів виявилися настільки суворими, що через конкурс успішно пройшли лише дві кандидатки. Щоб виправити ситуацію, потрібні були зміни до закону. А про те, як Банкова, Стефанчук і "слуги народу" вміють "квапитися", щоб забезпечити виконання зобов’язань перед Євросоюзом, ми вже знаємо.Отже, 18 березня правовий комітет парламенту запропонував законопроект №13114 "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо деяких питань проведення конкурсу на посаду судді". Банковій він був непотрібен, тож парламент тричі не спромігся включити його до порядку денного: 16, 29 і 30 квітня. Тоді правовий комітет обрав інший шлях: вніс ці норми до законопроекту №12331-2, який стосувався геть іншої теми — загального строку відрядження судді — і вже пройшов перше читання. В результаті вийшов гібридний закон "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо уточнення процедур конкурсу на посаду судді та відрядження судді". Його було прийнято 14 травня і підписано Стефанчуком 19 травня. Зеленський підписав його за два тижні, 2 червня. І наступного дня Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила новий конкурс на 23 вакансії у ВАКС. Євросоюз заплатить нам за цю реформу, якщо і коли конкурс знайде 23 переможців.Закон про децентралізаціюТретій борг теж вимагає нового закону. В Плані України записано, що в першому кварталі 2025 року має бути створено правові основи для забезпечення законності в діяльності органів місцевого самоврядування в Україні відповідно до принципів адміністративного нагляду, закладеного у Європейській хартії місцевого самоврядування. Для цього має бути прийнято закон "Про внесення змін до Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні", який набирає чинності протягом 12 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні. "Закон зосереджується на переформатуванні місцевих державних адміністрацій в органи префектурного типу з метою організації домірної системи забезпечення законності в діяльності органів місцевого самоврядування, забезпечення координації територіальних органів центральних органів виконавчої влади при реалізації державної політики на місцях", — зазначено в документі.Тобто це закон про децентралізацію. Місцеві держадміністрації мають перетворитися на префектури і втратити владні повноваження, відповідно мають розширитися повноваження місцевого самоврядування. Цей законопроект №13124 внесли 20 березня 2025 року "слуга народу" Павло Фролов і 11 його колег з різних фракцій, у тому