Буданов на зустрічі з Келлогом розповів про довготривалі плани рф

15.07.2025, 13:37 mind.ua

Імперські амбіції кремля не обмежуються Україною, переконаний начальник ГУРросія не відмовилася від наміру вступити у війну із країнами НАТО.Про це начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов сказав на зустрічі командування української армії та спецслужб зі спеціальним представником президента США з питань України Кітом Келлогом, пише пресслужба ГУР МО.На зустрічі також були присутні міністр оборони Рустем Умєров і головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський. Американську сторону ознайомили з оперативною ситуацією на фронті й імовірними планами кремля до 2036 року.«Імперські амбіції кремля не обмежуються Україною – вони охоплюють усю Європу. Втім за підтримки США ми здатні зупинити росію і звести нанівець її військовий потенціал», – вважає глава української воєнної розвідки.Він зазначив, що росіяни визнають лише силу, і тільки так Україна із союзниками доб'ються від москви сталого миру.Умєров опублікував у Facebook фото зустрічі. За його словами, українська команда, зокрема, обговорювала з Келлогом спільне виробництво зброї в Україні, у тому числі засобів протиповітряної оборони.Бекграунд. Раніше Mind писав, що перемир'я між Україною та рф повинно бути досягнуте якомога швидше. Про це заявив керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов в інтерв'ю виданню Bloomberg.Tue, 15 Jul 2025 13:35:00 +030020291948Новиниhttps://mind.ua/news/20291948-budanov-na-zustrichi-z-kellogom-rozpoviv-pro-dovgotrivali-plani-rfhttps://mind.ua/news/20291948-budanov-na-zustrichi-z-kellogom-rozpoviv-pro-dovgotrivali-plani-rf#comment_header_layerНовини на mind.uaвійна росії проти України,розвідкаУкраїна за рік експортувала понад 71 000 тонн борошнаНайбільшою країною-імпортетом стала МолдоваУ 2024/25 маркетинговому році (липень 2024 – червень 2025) Україна експортувала 71 300 тонн борошна.Про це повідомляє спілка «Борошномели України».Зокрема за цей період експортували 66 700 тонн пшеничного борошна. Цей показник поступається обсягам постачань у попередньому сезоні, які були на рівні 92 500 тонн.У спілці зазначили, що близько 46% обсягу експорту в сезоні 2024/25 здійснено до країн ЄС. До першої п'ятірки країн-імпортерів українського борошна увійшли:Молдова – 20 300 тонн;Чехія – 15 300 тонн;Палестина – 10 800 тонн;Франція – 3000 тонн;Іспанія – 2900 тонн.За даними спілки, експорт інших видів борошна в сезоні 2024/25 становив 4600 тонн (у 2023/24 МР – 5400 тонн).Відомо, що частка країн ЄС за обсягами експорту становила 14% (27% у 2023/24 МР). Перша п'ятірка країн, до яких у 2024/25 МР поставлено інші види борошна: Молдова (3200 тонн), Ізраїль (500 тонн), Хорватія (200 тонн), Болгарія та Іспанія (по 100 тонн).Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що експорт українського зерна знизився порівняно з 2024 роком. Найбільше експортували кукурудзи, далі йдуть пшениця та ячмінь.Tue, 15 Jul 2025 13:27:00 +030020291947Новиниhttps://mind.ua/news/20291947-ukrayina-za-rik-eksportuvala-ponad-71-000-tonn-boroshnahttps://mind.ua/news/20291947-ukrayina-za-rik-eksportuvala-ponad-71-000-tonn-boroshna#comment_header_layerНовини на mind.uaЕкспорт,Агро,ПшеницяНафта дешевшає після ультиматуму Трампа щодо війни в УкраїніФ’ючерси на нафту марки Brent впали на 0,8% – до $68,65 за барель, а американська WTI знизилась на 0,9% – до $66,36 за барельЦіни на нафту знизилися після того, як президент США Дональд Трамп дав росії 50 днів на завершення війни в Україні. Це тимчасово знизило побоювання інвесторів щодо перебоїв у постачанні нафти через можливі санкції.Про це повідомляє Reuters.Ф’ючерси на нафту марки Brent впали на 0,8% – до $68,65 за барель. Американська WTI подешевшала на 0,9% – до $66,36 за барель. На думку аналітика UBS Джованні Стауново, інвестори остерігалися негайного запровадження нових санкцій проти росії, однак ультиматум Трампа на 50 днів розвіяв ці побоювання, зменшивши тиск на ринок.Водночас аналітики ING вважають, що в разі запровадження обмежень на експорт російської нафти ситуація на ринку може кардинально змінитися. За їхніми словами, основним покупцям – Китаю, Індії та Туреччині – доведеться балансувати між дешевою російською нафтою та економічними ризиками, зокрема експортом до США.Ситуацію на ринку також вплинули останні заяви Трампа щодо планів запровадити з 1 серпня 30% мита на більшість товарів із ЄС і Мексики. Це може уповільнити глобальне економічне зростання та скоротити попит на нафту. Крім того, у Китаї зберігається економічна слабкість: темпи експорту сповільнюються, довіра споживачів залишається низькою, що чинить додатковий тиск на ціни.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що російський експорт нафти впав до мінімуму за п’ять місяців. Зростання внутрішньої переробки у рф випереджає виробництво, обсяги постачань за кордон скорочуються.Tue, 15 Jul 2025 12:46:00 +030020291946Новиниhttps://mind.ua/news/20291946-nafta-deshevshae-pislya-ultimatumu-trampa-shchodo-vijni-v-ukrayinihttps://mind.ua/news/20291946-nafta-deshevshae-pislya-ultimatumu-trampa-shchodo-vijni-v-ukrayini#comment_header_layerНовини на mind.uaНафта,Нафта Brent,США,Митні війниЯк венчурні фонди управляють ризиками під час війни?Яким чином українська інвестиційна екосистема стала більш професійною попри війнуПовномасштабна війна стала складним викликом для венчурної екосистеми, основою функціонування якої є сталість і спокій. Проте українські венчурні фонди, їхні генеральні партнери, портфельні інвестори та стартапи перетворили виклики на паливо для посилення позицій, напрацювання експертизи й пошуку нових виходів із ситуації, що склалась. Як саме – під час International Invest Summit 2025 розповів Тарас Думич, керуючий партнер українського офісу міжнародної юридичної фірми «Вольф Тайс», у своєму виступі «Практичний ризик-менеджмент в українській екосистемі венчурного капіталу в умовах воєнного стану».International Invest Summit 2025 (4–5 липня 2025 року, Львів) – захід для інвесторів, організований Українським центром аналітики та досліджень (UCAI) спільно з International Investment Office і за підтримки Mind. Мета саміту – створити дієву платформу для спілкування та пошуку можливостей інвестування в Україну.Венчурний капітал має дві сторони, як монета. Її аверс – це класичне розуміння венчурного капіталу як перетворення комбінації ризиків, інновацій невизначеності та невдач на успіх. Згідно з визначенням відомого в інвестиційних колах юриста з технологій і підприємця Ренді Комісара, «якщо ви не корумповані, не дурні й не ліниві, то сприймаєте невдачу як урок – зробіть із неї висновки та застосуйте їх знову».Розвиток венчурної екосистеми з часом спричинив появу й реверсу. На ньому – глобальний вплив компаній, які мали змогу зрости через інвестиції. Завдяки цьому венчурний спосіб мислення поширився і на сферу геополітики. Яскравим прикладом можна вважати віцепрезидента США Джей Ді Венса, який є вихідцем саме з венчурного бізнесу. Іншим прикладом, за усієї огиди до росії, є Кирило Дмітрієв, який керує Фондом прямих інвестицій і впливає на прийняття рішень на найвищому рівні.Крім того, венчурна індустрія дала сильний поштовх розвитку мілітарі-технологій. В Україні інвестиції в цю галузь є не дуже великими, але в Європі інвестиції в технології подвійного призначення оцінюються сотнями мільйонів євро в один проєкт.Ризик-менеджментЯк показало дослідження, у межах своїх політик з управління ризиками венчурні інвестори зважають на декілька факторів.Команди та людиКоманди портфельних компаній, венчурних фондів, як і вся Україна, опинилися посеред війни – й опинились у самому центрі ухвалення рішень. Так само й засновники фондів і компаній стали ризик-фактором.«Для засновника венчурного фонду ймовірність бути застреленим у Сан-Франциско вища, аніж засновнику стартапу загинути в Києві» – учасник дослідження.Їхня поведінка, їхні рішення та диверсифікація ризиків напряму впливають на обсяги залучення коштів у фонди для українських стартапів. Важливим фактором стала участь у збереженні цілісності та сталості команд портфельних компаній: релокація, бронювання й задоволення нових потреб.АктивиРизик-факторами, що впливали на прийняття рішень, із самого початку війни як турбулентності стали наявність юридичного захисту прав власності на активи (структурування та документування), фізичний захист активів, кібербезпека, фінансове планування й географічна диверсифікація виробництва.ПроцесиПереважно венчурні інвестори є міноритарними акціонерами стартапів, маючи 5–10% акцій і доволі обмежений вплив на процесну діяльність у рамках компанії. Але після початку повномасштабної війни вони вийшли за межі своїх традиційних ролей і активно долучилися (зі своєю експертизою) до формування стратегій разом із командами портфельних компаній.Окремо хочеться зазначити, що велика кількість фондів цілеспрямовано робила свої команди глобальними, що дозволило їм зустріти початок війни більш підготовленими та в менш ризикованому становищі.Сприяв готовності стартапів до неочікуваних подій і той факт, що в епіцентрі венчурної екосистеми лишається процедура due diligence. Саме готовність зрілих проєктів до потенційного початку цієї процедури будь-якої миті зіграло їм на руку.Останнім ризик-фактором стала диджиталізація процесів розробки продуктів і продажів, яка убезпечила компанії на початку війни.ІнвесториТреба пам’ятати, що венчурні фонди переважно вкладають гроші інвесторів, які долучилися до їхніх бюджетів. Відповідно керівники фондів мають фідуціарні зобов’язання стосовно портфельних інвесторів.Це вимагає активної залученості генеральних партнерів у роботу проінвестованих стартапів і, з іншого боку, прозорої комунікації з вкладниками. Ці ризик-фактори могли як заспокоїти, так і знервувати інвесторів – і вплинути на стан справ у фонді та командах.Важливою також виявилась і стратегія виходу з портфельних компаній: декілька успішних угод відбулися за роки війни, але інвестори спромоглись утриматися від «виходу за будь-яку ціну». Це також вплинуло на загальну стійкість екосистеми.ВисновкиВ українській венчурній екосистемі прийняття рішень стало інституціональним процесом. Рів