Павло Бойко: боротьба з олігархами, шкідлива крипта та мільйони на фондовому ринку

10.07.2025, 10:48 comments.ua

Інвестор Павло Бойко

Інвестиції — це не лише про цифри та ризики, а й про мрії, принципи та нелегкі перемоги. В інтерв'ю порталу "Коментарі" Павло Бойко ділиться своїм унікальним досвідом від перших кроків на фондовому ринку та до гучних судових справ з українськими олігархами.

- Ви інвестуєте з 2008 року, що стало переломним моментом, який надихнув вас увійти в інвестиції? Якими були ваші перші вкладення? Чи є у вас "інвестиційні гуру"?

- Почав цікавитися фондовим ринком набагато раніше. Я давав гроші під кредит, купляв у фондах Dragon Capital, Art Capital. Сам аналізувати компанії і вкладати в них почав у 2008. Причина? Я завжди про це мріяв, ще з дитинства. Перша книга, якою я надихнувся, був Теодор Драйзер. Там описувались угоди на фондовому ринку. Прочитав Баффета, Сороса, Бенджаміна Грема. І в мене дипломна робота була про фондовий ринок. Тому, як тільки я став мати якісь вільні кошти, то почав інвестувати.

Тоді не було фондового ринку. В 90-х він був недоступний звичайним інвесторам. Тоді мінімальна угода 50 000 доларів була. В основному працювали наші брокери під західних інвесторів. Він виглядав так, що для мене поріг входу був закритий. У 2008 році відкрилась українська біржа і я почав активно через неї інвестувати.

- У Верховному суді ви виграли в Ахметова справу щодо Авдіївського коксохіму на 1,5 млн доларів, яка стала вашою найприбутковішою угодою у відсотковому плані. Що було найскладнішим у цій боротьбі? Як ця справа вплинула на інвестиційне середовище в Україні?

- Я з самого початку побачив тут шалені можливості, бо я за цією компанією споглядав 10 років до цього. І в моменті компанія була збиткова, в той момент недалеко проходила лінія фронту. При цьому, мені було зрозуміло, що зміняться макроекономічні фактори і завод стане дуже прибутковим. Також фактор того, що про цю компанію були замовні статті, що вона збанкрутує. Я розумів, що насправді цей завод через декілька років стане суперприбутковим. Плюс Ахметов буде вимушений "відбілити" свій бізнес так, як йому потрібні західні кредити. Я купив акції цієї компанії на 25 000 доларів, а мій фінансовий результат склав півтора мільйона доларів.

Складно було скупати акції цього заводу, бо я купляв не тільки для себе, а й для своїх партнерів. Ми розсилали листи іншим інвесторам, звертались до брокерів. Ми протягом півтора року скупили 1,5% заводу. Сам процес покупки був складний, тому що компанію вивели з біржі. Це були позабіржові угоди — прямі, коли ми індивідуально домовлялися з продавцями.

Як на українське середовище, воно вплинуло? Після того, як я виграв, це був прецедент. І зараз бачу, коли оцінщики, аудитори, різні групи професійні обговорюють цей кейс, щоб потім використати в роботі. На нього посилаються суди. Зараз воно впливає на довіру міжнародних інвесторів до України, бо для них це захист. Будь-який міжнародний інвестор побачить, там Коломойський зробив те, той зробив те, а потім він ще побачить інформацію, що звичайний дрібний інвестор зміг захистити свої права, виграти Верховний суд, отримати компенсацію від найбагатшої людини в Україні. І це, звісно, викличе у нього довіру. А це вже мільярди доларів в довгостроковій перспективі. І це впливає на багато кейсів, на верховенство права і на залучення міжнародних інвесторів.

- Ви уклали мирну угоду з Ахметовим?

- Спочатку я виграв в суді. Я міг ці кошти списати через суд, але навіщо так робити? Тому на мене одразу вийшов "Метінвест" і запропонував, що вони мені все виплатять по угоді.

- Справу з Ахметовим вдалося врегулювати мирною угодою. Однак ви зараз ведете міжнародну боротьбу з "Кернел". Чим ця ситуація відрізняється від попередньої, у чому суть конфлікту?

- По Авдіївському коксохіму суть конфлікту була в чому. По законодавству, коли у Ахметова було 95% заводу, він може примусити інших інвесторів в рамках закону продати йому акції. Єдине питання — по якій ціні? І тут була несправедлива оцінка, тому що компанію оцінили у два рази менше, ніж вона має коштів на рахунку. Викупили примусово акції, зразу отримали у два рази більше коштів. Це було очевидно. І ця різниця між оцінкою, котру зробив оцінщик для Ахметова, і справедливою вартістю була. Я це домігся через суд.

А ось випадок з Веревським (Андрій Веревський - президент холдингу "Кернел Групп" — ред.) - масштаб в рази більше. Там інвестори з усього світу. Її знають в усьому світі. А він як зробив? Я зараз все округлюю, щоб легше сприймалось. Є кількість акцій. Там їх 100 млн, а він випускає ще 300 млн акцій. Якщо собівартість однієї акції 100 злотих, то він випускає 300 млн акцій — в чотири рази більше, нікого не допускає до їхньої покупки і сам викупає ці акції по одному злотому. Таким чином, він в 100 разів занизив акції. Виходить, інвестори, котрі мали 1% компанії, тепер вони мають 0,25% — у них забрали 75% їх коштів. Я організував 1500 міжнародних інвесторів. Ми подали п'ять судових позовів. Нас підтримало багато міжнародних структур, були засідання в польському парламенті з цього приводу, були коментарі Варшавської біржі, де ці акції котирують. Ми отримали міжнародну оцінку, тобто балансова вартість компанії — 2 млрд доларів, міжнародна оцінка, де компанію оцінили в 3 млрд доларів, і є оцінка від власника компанії для додаткової емісії, ніби компанія коштує 20 млн доларів.

- В червні ви заявили про "тиск" і вимушений виїзд сім'ї з країни. Які висновки ви робите з цієї ситуації та що плануєте далі?

- Я виїхав трохи раніше, у квітні, а сім'ю вивіз в червні. Проти мене сфабрикували безумну кримінальну справу. Ніби я організатор перетину людей через кордон. Звучить абсурдно. Засновник інвестиційної компанії з бездоганною репутацією переводить людей через кордон. Якась повна нісенітниця. Просто з ціллю, щоб мене так атакувати і примусити мене погодитися на умови протилежної сторони.

- Це в Україні?

- Так, у Веревського є влада тільки в Україні. У нього є фракція в парламенті, він мільярдер. Всі знають, як працює все у нас. У нас фабрикуються справи на будь-кого. Я розумію, що на мене можуть "повісити" будь-що, що я організовую проституцію, торгую наркотиками, будь-яку маячню. Плюс це був стрес для моєї сім'ї досить суттєвий. Бо, коли до твоєї дитини і дружини приходять з обшуком — це досить неприємно. Тому, я вивіз всю сім'ю за кордон. Надалі я планую, що ми домовимося. Якщо ми все-таки не домовимося і продовжиться тиск на мене, то я зроблю міжнародний скандал і будуть опубліковані всі ці докази, як все організовувалось проти мене. Мене тиском точно не зламаєш.

- Як вам вдалося виїхати з України?

- Абсолютно на законних підставах. В мене офіційний перетин кордону. В мене є дві причини для перетину кордону — це інвалідність матері, і я працюю в стратегічному підприємстві. Я виїжджав і раніше, але ненадовго — виступити і повернутися. Я для себе одразу вирішив, що я буду жити в Україні. Зараз я просто вирішив виїхати до моменту, поки не буде вирішена ситуація з "Кернел", поки він може використовувати свій вплив в Україні проти мене.

- Ви говорили, що інвестиція в Авдіївський коксохім була найвигіднішою справою. Але якою була ваша найболючіша інвестиція? Чому вона вас навчила?

- Конкретно на фондовому ринку у мене дуже мало угод, тому що я можу компанію детально аналізувати місяцями. За рік навіть жодної угоди можу не відкрити. Я купую тільки, коли мені дуже подобається компанія і вона дешева. Вже більш як 10 років в мене не було жодної збиткової угоди саме на фондовому ринку. Я навіть з того моменту, коли почав вперше інвестувати, я ринок обганяв. Я інвестував в Америці, в Україні. Були і помилки. Емоції впливали на мене, не дотримувався дисципліни. При цьому, навіть з помилками, я обганяв ринок.

В мене була збиткова угода, коли я відкривав магазини біжутерії, аксесуарів, окулярів в торгових центрах, в River Mall, в Blockbuster. Зробив купу помилок, переоцінив свої сили. Думав, що люблю моду і в мене є досвід керування мережами ритейлу. Я думав, що цього вистачить, що я зроблю модний формат, масштабую його потім на інші країни і зроблю великий бізнес. Я недооцінив, що цим не горю. На фондовому ринку, я можу хоч ночами сидіти, колупатись в компанії. Мені це приносить нереальне задоволення. Я люблю усі сфери, пов'язані з фондовим ринком. А тут мені не було цікаво. Це був мій найбільший прорахунок. Плюс я відкрив перший магазин, коли почалася "корона", а потім війна і поєднання моїх помилок. Я втратив 300 000 доларів, закрив цей проєкт і все. Це моя найбільш збиткова угода. Вона мене навчила, що треба займатися тим, чим ти гориш.

- Ви згадали про інвестування в Америку, де фондовий ринок вважається одним з найпопулярніших та найбезпечніших. Однак з приходом Трампа та його рішень, американський ринок виявився нестабільний. Як ви сьогодні розглядаєте інвестиції в США?

- В мене сьогодні немає жодної компанії в США. Я продав все під нуль в Америці. Остання угода — компанія Meta, Facebook. Я купив по 96 доларів, заробив 100% і все продав. З того часу я "шорчу" Америку. В мене виходило "грати на пониження" — ти заробляєш, коли ринок падає, або компанія. Я на падінні Tesla заробляв, на падінні Rivian, на падінні всього технологічного ринку Америки. Зараз ринок невиправдано переоцінений. Попри дії Трампа, він все одно не впав. Точніше, впав, але потім відкотився.

- Чи є зараз на ринку компанії, які виглядають вкрай переоціненими?

- Купа технологічних компаній коштують невиправдано дорого, особливо в індексі Nasdaq. Наприклад, там завищена ціна на компанію Nvidia, котра коштує більше, ніж ВВП Німеччини. Там сотня річних прибутків — це безумство. Для того, щоб ця інвестиція окупилась, треба 100 років при такому об'єму продажів, щоб компанія працювала. Я абсолютно впевнений, що з часом компанія не зможе зберегти практично монопольне становище на ринку. Це неможливо в історичній ретроспективі. Колись Ford був лідером автомобілів в США і він коштував безумно дорого. З часом він коштував справедливу вартість, навіть дешевше, ніж його балансова вартість — обладнання, гроші на рахунку. Це ж саме з часом буде з Nvidia. Nvidia гарна компанія, але її ціна