Хто такий Андрій Єрмак: ключова фігура в Офісі президента України

08.07.2025, 09:18 ua.news

Андрій Єрмак є однією з найвпливовіших і найближчих до президента України Володимира Зеленського персон. Його діяльність на посаді голови Офісу Президента викликає значний інтерес як в Україні, так і за її межами. Розповідаємо детально про роль Єрмака в управлінні країною, походження, деякі аспекти особистого життя та чому його критикують.

На даний момент, Головою Офісу Президента України є Андрій Борисович Єрмак. Він обіймає цю посаду з 11 лютого 2020 року, змінивши на ній Андрія Богдана. Офіс Президента України є ключовим державним органом, що забезпечує організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення діяльності Президента України. Це робить роль Голови Офісу надзвичайно важливою у формуванні державної політики та прийнятті рішень.

Андрій Єрмак до приходу в політику був відомим юристом та кінопродюсером.

Освіта та рання кар'єра: Він закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю "міжнародне приватне право" у 1995 році. З 1997 року займався приватною юридичною практикою, заснувавши власну юридичну фірму "Міжнародна правнича компанія", яка спеціалізувалася на наданні послуг у сфері господарського права та міжнародного приватного права.

Кіноіндустрія: З 2010 року Андрій Єрмак активно займався кінопродюсуванням, створивши компанію Garnet International Media Group. Він є продюсером кількох українських фільмів, зокрема "Правило бою" та "Межа".

Початок політичної діяльності: Його знайомство з Володимиром Зеленським відбулося задовго до початку політичної кар'єри останнього. Єрмак був одним з ключових членів команди Зеленського під час президентської кампанії 2019 року, відповідаючи за міжнародні питання. Після перемоги Зеленського на виборах, Єрмак був призначений помічником Президента України, а згодом – Головою Офісу Президента.

Андрій Єрмак є досить приватною особою щодо свого особистого життя. Загальнодоступна інформація свідчить, що Андрій Єрмак розлучений і офіційно не одружений. У нього є син. Деталі про його колишню дружину або поточні стосунки не є публічними.

Батько Андрія Єрмака – Борис Михайлович Єрмак. Він має значний досвід роботи в дипломатичній сфері.

Дипломатична кар'єра: Борис Єрмак був радянським дипломатом і працював, зокрема, в Афганістані. Після розпаду СРСР він продовжував свою дипломатичну діяльність, працюючи в посольстві України в Словаччині. Його дипломатичний досвід та зв'язки, ймовірно, мали вплив на формування світогляду та зв'язків Андрія Єрмака.

Андрій Єрмак – це складна і багатогранна постать. Він є досвідченим юристом, бізнесменом та продюсером, який став одним із найближчих соратників Президента України. Його роль у сучасній українській політиці є надзвичайно важливою, і він продовжує залишатися однією з ключових фігур у вирішенні стратегічних питань держави.

До того, як стати ключовою фігурою в команді Зеленського, Єрмак був відомим і шанованим юристом. Його юридична фірма "Міжнародна правнича компанія" надавала послуги у складних галузях господарського та міжнародного приватного права, що свідчить про його глибокі знання законодавства та вміння працювати з комплексними питаннями. Цей досвід, безсумнівно, допомагає йому в нинішній роботі, де часто доводиться мати справу з юридичними тонкощами та міжнародними угодами.

Активна діяльність у кіноіндустрії, зокрема продюсування українських фільмів, демонструє здатність Єрмака до креативного мислення, організації складних проектів та вміння працювати з людьми з різних сфер. Це також може вказувати на його прагнення до розвитку української культури та вміння бачити потенціал там, де інші його не помічають.

Тривалий час Андрій Єрмак залишався поза публічним світлом, працюючи у власному бізнесі та за лаштунками політичних процесів. Його поява на високій державній посаді стала для багатьох несподіванкою, що, в свою чергу, призвело до підвищеної уваги до його персони. Це могло створити певний імідж "людини з тіні", яка раптом опинилася в центрі уваги, і на яку покладається велика відповідальність.

Ключовим аспектом розуміння Андрія Єрмака є його тісні зв'язки з Володимиром Зеленським. Він не просто бюрократ, а людина, якій президент довіряє, і яка відігравала важливу роль у його передвиборчій кампанії та подальшому керівництві країною. Ця довіра і близькість роблять його однією з найвпливовіших фігур у владі.

На посаді Голови ОП Єрмак часто виступає в ролі "кризового менеджера", вирішуючи складні питання як на внутрішньому, так і на міжнародному рівні. Його залучення до переговорних процесів, зокрема з Росією, та координація міжнародних зусиль, свідчить про його комунікативні навички та здатність знаходити компроміси, або, принаймні, вести складні діалоги.

Як і будь-яка впливова політична фігура, Андрій Єрмак викликає різні, іноді полярні, оцінки. Для одних він є ефективним управлінцем і надійним соратником Президента, який вміло виконує свої обов'язки в умовах війни. Для інших – фігурою, яка концентрує занадто багато влади, або ж є об'єктом критики щодо тих чи інших рішень.

Андрій Єрмак, як Голова Офісу Президента України, є однією з найбільш впливових і водночас критикованих фігур у сучасній українській політиці. Основні напрямки критики на його адресу можна згрупувати за кількома пунктами:

Концентрація влади та узурпація демократичних процесів:

Надмірний вплив: Це, мабуть, найпоширеніша критика. Багато хто звинувачує Єрмака у надмірному зосередженні влади в своїх руках та перетворенні Офісу Президента на центр прийняття рішень, який виходить за межі його офіційних повноважень. Деякі ЗМІ та політичні оглядачі називають його "фактичним главою держави" або "віцепрезидентом України".

Відсторонення інших інституцій: Критики стверджують, що Єрмак та його команда зменшують роль Кабінету Міністрів, Верховної Ради та інших державних інституцій, перебираючи на себе їхні функції.

Призначення "своїх" людей: Єрмака звинувачують у тому, що він просуває на ключові посади в країні людей зі свого оточення, що може призвести до монополізації влади та зменшення ефективності державного управління.

Сумнівні кадрові рішення та зв'язки:

"Плівки Єрмака": Один з найгучніших скандалів стосувався оприлюднених народним депутатом Гео Леросом відеозаписів, на яких брат Андрія Єрмака, Денис, нібито обговорює питання призначення на державні посади за грошову винагороду. Хоча Офіс Президента заперечив будь-які правопорушення, а Єрмак назвав це "кампанією з дискредитації", цей епізод суттєво вплинув на його репутацію.

Справа Олега Татарова: Призначення Олега Татарова, колишнього високопосадовця МВС часів Януковича, заступником керівника Офісу Президента викликало значний резонанс та критику з боку активістів та опозиції через його роль під час Революції Гідності. Єрмака звинувачують у тому, що він використовує Татарова для забезпечення лояльності правоохоронних органів.

Звільнення Залужного та Кубракова: Деякі джерела, зокрема західні ЗМІ, пов'язують звільнення колишнього Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного та колишнього віцепрем'єра Олександра Кубракова (яких цінували на Заході) з впливом Єрмака.

Проблеми в комунікації та зовнішній політиці:

Відсутність комунікації з суспільством: Критики закидають Офісу Президента, і Єрмаку особисто, відсутність належної комунікації з народом та суспільством, що призводить до зростання недовіри та поширення чуток.

Сприйняття на Заході: Деякі західні партнери висловлюють занепокоєння щодо зростаючої залежності Президента Зеленського від Єрмака. Посли країн G7, як повідомляють ЗМІ, іноді отримували зустрічі з Єрмаком замість Зеленського, що може свідчити про сприйняття його як "фактичного глави держави". Єрмака також критикують за неефективні дипломатичні зусилля та "погану репутацію серед міжнародних партнерів".

Інші звинувачення:

"Критика заради критики" та пропаганда: Сам Андрій Єрмак заявляє, що значна частина критики на його адресу є необґрунтованою, а є частиною цілеспрямованої "потужної машини" з дезінформації та пропаганди, що працює як всередині країни, так і ззовні, зокрема з боку Росії.

Вплив на інформаційний простір: Єрмака також звинувачують у спробах взяти під контроль національні інформаційні агентства, такі як "Укрінформ", та впливати на розподіл бюджетних коштів на кіноіндустрію.