Іран обіцяє «жорстку відповідь» на удари Ізраїлю – Reuters

13.06.2025, 09:46 mind.ua

В армії оборони Ізраїлю заявили, що Іран запустив понад 100 безпілотниківІран планує «дати жорстку відповідь» на удари Ізраїлю, розпочаті рано вранці в п'ятницю, 13 червня, проти його ядерної програми.Про це повідомляє агентство Reuters, посилаючись на слова співрозмовника в іранських службах безпеки.«Відповідь на напад Ізраїлю буде жорсткою та рішучою», – прокоментував посадовець.Він додав, що деталі іранських заходів у відповідь «обговорюються на найвищому рівні», коли його запитали, чи буде атака неминучою.Водночас агентство The Jerusalem Post, посилаючись на слова речника ЦАХАЛ Еффі Дефріна, пише, що Іран за останні години запустив понад 100 безпілотників у напрямку Ізраїлю. Він не уточнив, коли дрони досягнуть Ізраїлю, але у квітні 2025 року їм для цього знадобилося кілька годин.Також Дефрін розповів, що 200 літаків Армії оборони Ізраїлю атакували понад 100 цілей в Ірані, використавши понад 330 боєприпасів.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що ізраїльськими атаками було ліквідовано двох найвищих військових посадовців Ірану. Йдеться про начальника та головнокомандувача КВІР.Fri, 13 Jun 2025 09:26:00 +030020290574Новиниhttps://mind.ua/news/20290574-iran-obicyae-zhorstku-vidpovid-na-udari-izrayilyu-reutershttps://mind.ua/news/20290574-iran-obicyae-zhorstku-vidpovid-na-udari-izrayilyu-reuters#comment_header_layerНовини на mind.uaВоєнний конфлікт,Іран,Ізраїль«Музика – це актив, який може приносити стабільний дохід фанам»: як цю ідею втілює український стартап DjookyНа яких ринках просувається та на чому заробляє компанія«Пісня Despacito за три роки принесла понад $0,5 млрд. Чому б частину цього доходу не повернути фанатам? Це цілком реально», – пояснює суть стартапу Djooky його СЕО та співзасновник Андрій Даховський.Ідея дати слухачам можливість заробляти на музиці, яку вони люблять, лягла в основу Djooky. Його засновник переконаний: музика – це не лише мистецтво та емоція, а й актив, що здатен приносити реальний стабільний дохід.Задум поєднати стримінговий сервіс на кшталт Spotify з механікою Нью-Йоркської фондової біржі переріс у реальну модель стартапу, яку реалізує Djooky. Артисти можуть виставляти частки майбутніх прибутків від пісень на цифровий аукціон. Інвестори – фанати, меломани, просто охочі – можуть придбати ці частки й надалі отримувати дохід із роялті, стримінгу, ліцензування, публічного виконання та продажу прав.Як це працює на практиці? Хто може долучитися? І чому це може змінити правила гри у світовій музичній індустрії – під час Mind WinTech Summit 2025 розповів СЕО та співзасновник Djooky. До речі, на саміті стартап за версією журі посів перше місце серед презентацій технологічних проєктів.Mind розповідає про головні віхи розвитку стартапу Djooky.Як усе починалосяDjooky з’явився як відповідь на глобальний дисбаланс у музичній індустрії. За словами Андрія Даховського, 90% доходів у музиці концентрують лише 1% виконавців. Доступ до повноцінного просування та юридичного захисту має незначна частина артистів.Так виникла ідея дати можливість виконавцям заробляти на своїй творчості, не перебуваючи «під крилом» глобальних лейблів чи стримінгових платформ.Саме Даховський – колишній український дипломат – став ініціатором заснування стартапу. Його ідею підтримав Геннадій Курочка, співзасновник консалтингової компанії CFC Big Ideas, який допоміг втілити задум у робочу бізнес-модель. До команди приєднався професор із Німеччини Стефан Егбаліан – серійний стартапер, засновник систем розумного відеоспостереження із ШI. Завершив квартет американський продюсер Браян Малуф, який працював із Майклом Джексоном, Мадонною та Queen.Співзасновник стартапу Браян Малуф. Фото зі сторінок Djooky у соцмережахПісля аналізу юридичних, технічних та інвестиційних аспектів 2020 року команда офіційно заснувала Djooky Inc. у США (для міжнародного бізнесу) та Djooky GmbH у Німеччині (для регуляторного супроводу й авторських прав). 2021 року компанія відкрила ТОВ «Джукі» в Україні.Djooky діє під регуляцією німецького BaFin – Федерального управління фінансового нагляду Німеччини. Це одна з найавторитетніших інституцій у сфері фінансового нагляду Європи, що гарантує юридичний захист для інвесторів.На старті Djooky фінансували винятково самі фаундери. Потім до проєкту приєдналися приватні інвестори – меломани з Канади, США, України. Деякі вкладали по $1000, інші – значно більше.Засновник стартапу Андрій Даховський. Фото зі сторінок Djooky у соцмережахПізніше стартап отримав гранти від Google, які, за словами Даховського, врятували команду під час повномасштабної війни.Загалом у проєкт уже вкладено понад $1 млн. Хоч платформа ще не вийшла на самоокупність, за перші 15 аукціонів через неї пройшло понад $100 тис. інвестицій. Значна частина бюджету пішла на розробку технологій та отримання юридичних дозволів.Як просували стартап на ранніх етапахПісля запуску у 2020 році команда заснувала музичну онлайн-премію Djooky Music Awards. Цей проєкт став відповіддю на скасоване Євробачення через пандемію. Будь-який артист із будь-якої точки світу міг подати пісню на Djooky Music Awards, а користувачі голосували онлайн. Тоді участь у конкурсі взяли музиканти з понад 140 країн, зокрема з Нігерії, Філіппін, Перу, Індії, Індонезії та України.Після вдалого старту з Djooky Music Awards, команда усвідомила: платформа має потенціал, але потрібна перевірка в реальних ринкових умовах. Засновники вирішили не зосереджуватись одразу на великих і перенасичених ринках на кшталт США чи Західної Європи. Замість цього команда обрала стратегію «розумної експансії» – з фокусом на регіони, де поєднуються висока музична активність, низька конкуренція та відкритість до нових форматів.Так Djooky вийшов на ринки:Південної Америки (Перу, Колумбія, Мексика);Індії;Західної Африки (Нігерія, Гана, Сенегал).Маркетинг був побудований на співпраці з локальними амбасадорами – молодими музикантами, які виступали обличчям Djooky у своїх країнах. Завдяки цьому за два місяці після запуску Djooky отримав 10 тис. нових користувачів, а вже за пів року – понад 100 тис. зареєстрованих акаунтів.Успіх Djooky Music Awards у 2020 році продовжив розширювати географію платформи. Артисти почали самостійно ділитись інформацією про платформу в TikTok, Instagram, Twitter. Особливо активно себе показали користувачі з Нігерії, Філіппін, Перу й Індії. Це створило ефект органічного «вірусного розгону», де платформа розвивалася через самих артистів і фанів.Водночас упродовж наступних двох років команда шліфувала продукт: запускала тестові аукціони пісень, інтегрувала смартконтракти, розробила первинний ринок для музичних активів. Це дозволило протестувати механіку, а також отримати юридичний досвід для подальшої побудови автоматизованої системи, яка згодом стала DjookyX.Паралельно Djooky розширював команду: відкрив представництва в Лос-Анджелесі, Берліні, Лондоні та Сіднеї. У кожному регіоні працювали локальні амбасадори, які допомагали з підтримкою артистів, комунікацією та популяризацією аукціонної моделі.Як влаштовані торгиDjooky – це складна екосистема з аукціонами, токенами, автоматизацією авторських прав і власним вторинним ринком. Її завдання – перетворити пісню на ліквідний фінансовий актив.Усе починається з того, що артист реєструється на платформі та завантажує свою пісню. Вбудований модуль штучного інтелекту перевіряє, чи є трек оригінальним. Це критично: інвестори мають вкладатися лише в захищені, авторські композиції.Якщо все гаразд, артист може ініціювати аукціон: обрати, яку частку майбутніх доходів він готовий продати, і запросити до участі свою фанбазу або галузевих експертів. Аукціон триває за класичним принципом – зі зростанням ставки. Участь можуть брати як звичайні слухачі, так і професійні інвестори, що не мають стосунку до шоу-бізнесу.Фото зі сторінок Djooky у соцмережах«У нас є випадки, коли трек купували навіть ті, хто до того ніколи не слухав цю музику. Їх цікавив потенціал прибутку», – пригадує Андрій Даховський.Після завершення аукціону інвестори отримують цифрові частки (токени), які дають право на частину майбутнього доходу від треку. Монетизація відбувається автоматично, коли пісня генерує дохід на стримінгах, через ліцензування або публічне використання. Деталі технічної валідації доходів наразі не розголошуються.Також Djooky має власну торгову платформу, де користувачі можуть у будь-який момент перепродати свої частки. Це створює ліквідність активів – на відміну від традиційної моделі монетизації музики, де роялті надходять артистам або лейблам із великими затримками (від 3 до 9 місяців), а самими правами не можна торгувати: частка у прибутку від пісні юридично належить лише правовласнику й не передається третім особам. У Djooky ж інвестори можуть не лише одержувати частину доходів, а й продавати свої частки на вторинному ринку іншим учасникам платформи.Djooky запустив власний нативний токен, який використовується як внутрішня валюта платформи. Поточна капіталізація (market cap) токена – приблизно $270 тис.Тож у підсумку команда створила платформу, на якій кожен учасник музичного процесу може мати зиск:артисти отримують фінансування напряму без участі лейблів;фани стають партнерами, просуваючи пісні, у які інвестували;інвестори матимуть доступ до нового класу активів із прозорою моделлю монетизації.Яскравий приклад – українська співачка Kler, яка за рік без платформи заробляла 1600 євро, а за три місяці на Djooky одержала понад 22 тис. євро.Як влаштована бізнес-модель DjookyКонкуренти стартапу – платформи на базі блокчейну, які продають роялті-частки вузькому колу Web3-інвесторів. А Djooky пропонує модель, де частку в майбутніх доходах може купити звичайний слухач. І все це – у межах легального поля, під контролем BaFin.Стартап працює за простою фінансовою моделлю. Платформа заробляє на комісії з трансакцій:5% комісії з успішних аукціонів;3% на трансакціях вторинного ринку;3% бере за управління роялті.Яких результатів уже досяг стартапНаразі на платформі зареєстровано понад 200 тис. користувачів зі 191 країни. У 2024 році їхня кількість зросла на 30%. Із загальної