Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Вони віддали життя за Україну та повернулись на рідну Хмельниччину «на щиті»

33kanal.com

Вони віддали життя за Україну та повернулись на рідну Хмельниччину «на щиті»

Від редакції. Просимо представників громад надсилати до редакції для публікації розповіді про загиблих Героїв-земляків із фото за адресою gazeta@33kanal.comУчитель, командир, патріотУ Хмельницькому в останню земну дорогу провели командира Богдана Горбулька. Захисник загинув 17 січня 2025 року поблизу населеного пункту Тополі Харківської області.Воїн народився 16 квітня 1986 року. Працював вчителем фізкультури та захисту України в ліцеї №9. На другий день Великої війни, 25 лютого 2022 року, пішов до війська. Богдан служив у лавах 3-ї окремої танкової Залізної бригади. Був командиром роти вогневої підтримки. Під час війни він вдруге став батьком.За спогадами рідних, знайомих, колег та побратимів, Богдан був дуже доброю, веселою та завжди усміхненою людиною.Герою назавжди залишиться 38…Останнє бойове завданняУ Городоцькій громаді попрощалися із Героєм Олександром Гардишем. Воїн загинув 19 січня під час виконання бойового завдання.Олександр Гардиш родом з села Великий Кабарчіїв, де прожив все життя. Його мобілізували у жовтні минулого року. Пройшов військові навчання на Рівненщині та у Польщі. Далі – Курська область, де виконав останнє бойове завдання…Олександрові Гардишу назавжди залишилось 38… Поховали Героя на кладовищі у його рідному селі. У захисника залишилися донька, мати, сестра та племінниця.Мріяв стати археологомУ Деражнянській громаді зустрічали живим коридором Героя Олександра Солкана. Життя воїна обірвалося 17 січня поблизу населеного пункту Часів Яр, що на Донеччині.Олександр Солкан народився у Деражні 20 вересня 1993 року. Мешкав у Зінькові. Тут виховувався у будинку сімейного типу Миколи і Валентини Грачів. У 2010 році закінчив Зіньківський НВК. Потім служба у війську.Захисник боронив Україну з часів неоголошеної війни на сході.«Він був світлим, добрим, щирим. У дитинстві мріяв стати археологом. Він годинами розповідав про археологічні знахідки. Він щиро любив Україну і був патріотом нашої країни», – згадують про героя у Зінькові.Олександрові Солкану назавжди залишиться 31… Вічний спочинок Герой знайшов на кладовищі міста Деражня.Коли прибули на ротацію…У Хмельницькому попрощалися з героями-поліцейськимиПоблизу села Журавка на Сумщині 21 січня росіяни здійснили черговий обстріл. У будівлі, куди влучила КАБ, було двоє поліцейських з Хмельниччини, які приїхали на ротацію. Руслан Буров помер у кареті “швидкої”. Тіло Валентина Медвідя вдалося дістати з-під завалів пізніше.Валентину Медвідю навіки залишиться 45. Він родом із Білогір’я. Разом із дружиною та двома доньками проживав у Хмельницькому. Понад 20 років віддав службі у правоохоронних органах. Для нього це була перша ротація, розповів начальник загиблого Валентин Малішевський.41-річний Руслан Буров проживав та ніс службу у Волочиську. Як розповіли у Волочиській міськраді, після закінчення школи він вступив до Подільського аграрно-технічного університету. Паралельно здобував освіту у військово-інженерному інституті. Після завершення навчання працював агрономом у СВК «Нива» в селі Користова.У 2006 році одружився та змінив професію, став працівником міліції. Спочатку навчався у Чернівецькому училищі, у 2013 році закінчив Національну академію внутрішніх справ. З часів АТО їздив у зону бойових дій на ротації.Загинув на ДонеччиніНа Ярмолинеччині попрощалися із воїном Володимиром Благовісним.Володимир Благовісний загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу на Донеччині.Захисник народився 28 жовтня 1974 року у Новому Селі. Навчався у місцевій Новосільській середній школі. Пізніше здобував професію муляра у професійному навчальному закладі, повідомляють у громаді. До служби у лавах ЗСУ боєць працював на різних роботах. На початку вересня минулого року був призваний на службу. Виконував обов’язки солдата механізованої роти однієї із військових частин.Загинув Герой під час виконання бойових завдань внаслідок ворожого артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Оріхово-Василівка на Донецькому напрямку.Готовий був прийти на допомогуЖивим коридором шани зустрічали мешканці Хмельницької громади захисника Дмитра Маланчиного, який «на щиті» повернувся до рідного краю…Дмитро Маланчин загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.Воїн народився 31 січня 1996 року у селі Масівці, тут майбутній захисник пішов у перший клас до місцевої школи, у якій навчався 7 років. У 2009 році разом з матір’ю переїхав на Віньковеччину, у село Великий Олександрів. Дмитро продовжив навчання у Великоолександрівській гімназії.«Хлопець був дуже добрим, товариським, готовий прийти кожному на допомогу. Після закінчення закладу вступив на навчання до Говорівського ПТУ, де отримав спеціальність тракториста. Потім проходив строкову службу. Деякий час працював у місцевому підприємстві. У 2019 році одружився, переїхав у село Калюсик», – повідомляють у Віньковецькій селищній раді.У 2022 році Дмитра Маланчиного призвали на службу, де він був стрільцем-помічником гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини А4921. Загинув Герой 18 січня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоєлизаветівка Покровського району Донецької області. Поховали захисника на кладовищі села Масівці.Нагороджений відзнакою «Золотий Хрест»У Старокостянтинівській громаді попрощалися із захисником України Валерієм Катренюком.«З початком повномасштабного вторгнення прийшов у роту охорони ДФТГ, пройшов підготовку і добровільно вступив до ЗСУ. Освоїв потужну САУ і успішно зі своїм екіпажем громив ворога під Бахмутом, на Запорізькому і Херсонському напрямках, згодом на Покровському напрямку, воював на Курщині.За мужність і героїзм нагороджений відзнакою ГК ЗСУ «Золотий Хрест». Цивільна людина, без досвіду служби, успішно командував розрахунком потужної гармати… Валерій завжди був на позитиві, ніколи ні на що не скаржився. Хіба що на недостатню кількість снарядів», – розповів волонтер Сергій Жмурко.Загинув Герой 16 січня 2025 року під час виконання службових обов’язків у Сумській області.Добровільно приєднався до ЗСУМешканці Хмельницького провели в останню земну дорогу воїна Андрія Гулу. Герой загинув 20 січня 2025 року на Донецькому напрямку.Андрій Гула народився 2 серпня 1978 року, проживав у Хмельницькому. У цивільному житті працював на заводі. У 2023 році захисник добровільно приєднався до лав ЗСУ та став на захист країни.За спогадами рідних та знайомих, чоловік був добрим, чуйним та товариським. Мав гарну сім’ю.Вічний спочинок Андрій Гула знайшов на кладовищі у мікрорайоні Лезенево. Герою назавжди залишиться 46…Тягар страшної війниУ Славуті попрощалися із захисником України Володимиром Бондарем.Народився Володимир Васильович 11 травня 1990 року в Славуті.«Він був звичайним хлопцем, зі своїми мріями та планами на життя. Працював на місцевих підприємствах та в Києві. У квітні 2023 року Володимир став до лав Збройних сил України. Службу проходив на посаді стрільця-помічника гранатометника парашутно-десантного батальйону однієї з військових частин. За плечима мужнього воїна – пекельний Покровський напрямок, Авдіївка…» – розповідають про Героя у міській раді.Додають, що війна залишила глибокий відбиток на його здоров’ї, але не на його мужності. Неодноразові поранення, контузії й тягар пережитого вплинули на його самопочуття. 16 січня 2025 року серце захисника України передчасно зупинилося.У воїна залишилися батьки, сестра, племінники та бабуся…Вічна шана ГероюУ ході бойових дій на Донеччині загинув 33-річний солдат Олександр Зорін.У Нетішинській громаді повідомили, що 18 січня 2025 року поблизу населеного пункту Озарянівка Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання загинув 33-річний нетішинець Олександр Зорін, солдат, стрілець спеціалізованого відділення стрілецького спеціалізованого батальйону в/ч А0666.Був відважним воїномПід час виконання бойового завдання у Курській області загинув 38-річний сержант Віталій Войнарівський.У громаді села Новоселиця Полонської міської територіальної громади повідомила про втрату земляка — Віталія Леонідовича Войнарівського, 1986 року народження.Молодший сержант, командир відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки, героїчно загинув, виконуючи військовий обов’язок поблизу населеного пункту Гуєво Курської області російської федерації.Віталій Войнарівський із 2014 року брав участь у бойових діях у зоні АТО. Після початку повномасштабного вторгнення без вагань став на захист України. Вірний військовій присязі, він мужньо захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.На фронті загинув командир стрілецької ротиУ Грицівській громаді повідомили, що 21 січня 2025 року у російсько-українській війні загинув житель селища Гриців Володимир Жвалюк – лейтенант, командир стрілецької роти військової частини А 4856.«Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого Захисника. Низько схиляємо голови у скорботі перед світлою пам’яттю Героя. Вічна пам’ять», – йдеться у повідомленні селищної ради.Висловлюємо щирі співчуття рідним загиблих героїв… Вічна слава і вічна пам’ять…Сторінку підготувала Світлана Шандебура

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
31 січня 2025