«Кримська платформа» та регіон Чорного моря: новий вимір безпеки
14-15 квітня у столиці Болгарії Софії відбулася ІІ Чорноморська конференція безпеки Міжнародної «Кримської платформи». Учасники форуму проаналізували вплив російської агресії на безпеку в Азово-Чорноморському регіоні та за його межами, обговорили стратегії реагування на існуючі загрози та майбутнє регіональної безпеки, висловились про реалізацію української «Формули миру».
Як пройшла Чорноморська конференція безпеки, які пропозиції прозвучали, які були ухвалені рішення? Навіщо Міжнародній «Кримській платформі» вимір безпеки? На ці та інші питання Крим.Реалії шукали відповіді під час бесіди з експертами-учасниками заходу в Болгарії.
Президент України Володимир Зеленський, виступаючи на дебатах 75-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року, закликав країни світу взяти участь у створенні Міжнародної «Кримської платформи». У березні 2021 року окремим указом українського президента було затверджено «Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму», яка передбачає як дипломатичні, так і військові заходи для відновлення територіальної цілісності України.
«Кримська платформа» – ініційований Україною міжнародний консультаційно-координаційний формат, спрямований на підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму та зростаючі загрози безпеці, посилення міжнародного тиску на Кремль, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв російського режиму. Головна мета – деокупація Криму та повернення його Україні мирним шляхом. Платформа діє одночасно і паралельно у кількох вимірах: глав держав та урядів, міністрів закордонних справ, парламентів та міжпарламентських асамблей, громадянського суспільства та експертного середовища.
Діяльність форуму розпочалася на установчому саміті в Києві 23 серпня 2021 року, який, за свідченням президента України, показав, що «питання Криму не закрите». Було ухвалено Спільну декларацію, яка окреслила основні параметри міжнародної політики щодо Криму.
Другий саміт «Кримської платформи» відбувся 23 серпня 2022 року в режимі відеоконференції. На ньому ухвалили спільну заяву, в ній учасники «рішуче засудили неспровоковане та невиправдане вторгнення Росії, її агресивну війну проти України, особливо використання тимчасово окупованого Кримського півострова та українських територіальних вод для війни проти України». У жовтні 2022 року у столиці Хорватії Загребі відбувся Перший парламентський саміт, а у квітні 2023 року – у столиці Румунії Бухаресті I Чорноморська конференція Міжнародної «Кримської платформи». Другий парламентський саміт відбувся у столиці Чехії Празі наприкінці жовтня 2023 року.
На відкритті ІІ Чорноморської конференції безпеки Міжнародної «Кримської платформи» Генеральний директор із політичних питань МЗС Республіки Болгарія Гергана Караджова повідомила про незмінність подальшої колективної підтримки України. «Ми продовжуватимемо підтримувати Україну з урахуванням відновлення її територіальної цілісності та для того, щоб російські агресивні дії зазнали поразки. ...Значна кількість партнерів готова допомогти в тому, щоб знову відновити мир і свободу навігації в Чорноморському регіоні», – заявила вона.
Анексія Росією Криму стала «кінцем певної ери», перетворившись на агресивну війну проти України, заявила генеральна секретарка Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич. У свою чергу, виступаючи перед учасниками форуму по відеозв'язку, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що лише поразка РФ принесе у Чорноморський регіон стабільність та безпеку. За словами постійної представниці президента України в АР Крим Таміли Ташевої, недостатня реакція міжнародної спільноти у 2014 році сприяла подальшій агресії Росії в Україні у 2022 році.
Державний секретар США Ентоні Блінкен розповів учасникам конференції про ключові пріоритети у Чорноморському регіоні та запевнив у підтримці України. За його словами, США мають п'ять ключових сфер у цьому регіоні.
Крим.Реалії звернулися до учасниці конференції безпеки в Софії, кандидатки політичних наук, старшої аналітикині Атлантичної Ради та Центру досліджень сучасної Туреччини Євгенії Габер із проханням прокоментувати вимір безпеки в контексті Міжнародної «Кримської платформи».
«Конференція безпеки вже стає традиційним заходом та важливим майданчиком, де експерти і дипломати з регіону прибережних країн Чорного моря та ширшої географії – з країн Європи та Америки, мають можливість зібратися для обговорення спільних питань, насамперед, щодо протидії та спротиву російській агресії. Саме ці питання залишаються найбільшим викликом не лише для України, а й для європейської безпеки», – розповіла експертка.
Відповісти на запитання журналіста Крим.Реалії погодився також учасник форуму в Болгарії, український дипломат та експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара, який вказав на те, що безпековий вимір є надзвичайно важливим для «Кримської платформи».
«Агресивні дії Росії на Сході та Півдні України – у широкому розумінні є єдиним комплексом проблем. Вимірювання безпеки «Кримської платформи» від самого початку – демонстрація нашим партнерам необхідності зосередитись на Росії в контексті взаємного зв'язку Балтійського та Чорного морів. Адже російська загальна агресивна стратегія будується фактично від арктичних просторів через Балтійське море на південь через Крим і далі через Середземномор'я до Сирії. І Чорноморський регіон потрібно розглядати у ширшому значенні», – зазначив він.
Як пояснив Олександр Хара, проти України Росія реалізує низку стратегій, починаючи з реальних бойових дій та закінчуючи гібридним впливом, інформаційними, дезінформаційними кампаніями. При цьому залишаються актуальними питання окупованих територій та переслідування там українських громадян, українців і кримських татар в анексованому Криму.
«Вимір безпеки та група з безпеки «Кримської платформи» протягом усього часу свого існування показали здатність формулювати своєчасні ідеї, давати хороший аналіз того, що відбувається і в Криму, і в регіоні Чорного моря, впливу цих процесів на загальноєвропейську континентальну безпеку. Без цієї складової «Кримська платформа» виглядала б дещо неповноцінною в питаннях прав людини, екологічної безпеки та міжнародного права. Вимір безпеки вносить те, що називається національними інтересами, те, що називається реальною політикою. І таким чином ми отримуємо досить гармонійну роботу. Для тих європейських країн, політика яких базується на цінностях, і вони підтримують Україну, відбувається резонування з позицією правозахисників, правознавців. А для тих, хто більшою мірою керується національними інтересами чи прагматичними розрахунками, саме вимір безпеки «Кримської платформи» дає аргументи, чому необхідно підтримувати Україну в Чорному морі, і не лише її, щоб зрештою ми змогли побудувати європейську систему безпеки», – наголосив він.
«Відбулись дискусії стосовно деокупації Чорного моря, де обговорювали успіхи України в морському наступі як країни, яка фактично не має свого власного флоту, але завдяки креативним рішенням та сучасним розробкам – безпілотникам – і, власне, людському потенціалу, ефективно знищуємо супротивника. Україна змогла розблокувати експорт та імпорт Чорним морем. Але при цьому залишається дуже багато проблем. Обговорення у порівнянні з тогорічним форумом перейшло на новий рівень. Тепер говорили про надзвичайні збитки, які Росія завдає довкіллю і в Чорному морі, і в гирлі річки Дунай. Про те, як Росія поглиблює свої зв'язки та співпрацю з Китаєм і Північною Кореєю. Звичайно, це є загрозою не лише Україні, але й усій Європі», – продовжила Євгенія Габер.
На її думку, такі конференції є важливими, тому що експерти намагалися донести одну дуже просту ідею: без деокупації Криму, без повернення Криму під контроль України та відновлення українського суверенітету над усіма її територіями неможливе відновлення стабільності та безпеки в Чорному морі.
«Тому, якщо ми говоримо про продовольчу безпеку, про безпеку судноплавства, про деокупацію Чорного моря, про стримування Росії в регіоні, звичайно, без деокупації Кримського півострова це неможливо. І міжнародні експерти, і українські експерти протягом цих двох днів намагалися запропонувати реальні в сучасних умовах конкретні кроки, як посилити моніторинг тих нелегальних протиправних дій, які Росія проводить у Чорному морі: напади на комерційні судна, фактична крадіжка українських товарів та вивезення їх з окупованих територій, розширення військового впливу, військової проєкції та сили на сусідні регіони. Це об'єднання політичного та дипломатичного вимірів, де важливим є почути позицію наших партнерів, позицію та заяви керівників зовнішньополітичних і оборонних відомств. Але також важливо мати дискусію на рівні експертів з безпеки, які дуже чітко окреслили алгоритм і напрацювання щодо того, як бути далі», – наголосила вона.
Як зазначив Олександр Хара, важливим є те, що українські експерти пропонують власне не військові стратегії, вони пропонують такі елементи, які можуть посилити військову складову: і стратегію оборони, і стратегію стримування Росії.
«Експертна частина – це не лише українські, а й міжнародні експерти, які постійно опікуються питаннями чорноморської безпеки. Цією експертною групою було підготовлено політичне послання – документ-пропозицію для того, щоб інші уряди вживали заходів для вирішення ключового питання – підтримки України у цій війні. Наша ідея в тому, що країни за межами Чорного моря мають допомогти чорноморським країнам і своїм союзникам по НАТО – таким, як Румунія та Болгарія, і партнерським країнам – таким, як Молдова, Україна, Грузія, посилити себе, щоб стримувати російську агресію. Низка країн – такі, як великий друг України Чехія – говорили про нові ініціативи постачання боєприпасів та озброєння. Конференція показала, що зацікавленість Україною є, а втоми від цієї війни у Європі немає. Не обійшлося без «складних» моментів: турецький представник просто уникнув відповіді на запитання про те, що необхідно зробити, щоб Туреччина забезпечила неприйняття в портах російських чи інших суден, які прямують з порті
- Останні
- Популярні
Новини по днях
30 квітня 2024
