Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
Наративи російської пропаганди спрямовані не лише на жителів тимчасово окупованих територій Херсонщини – їхня дія покликана спрямовуватися і на тих, хто проживає на звільнених територіях області. Херсона зокрема.
Так, 22 березня так званий “в.о.губернатора” Херсонщини Володимир Сальдо у своєму телеграм-каналі заявив, що “ті, хто залишився у Херсоні хочуть повернення Росії”.
В ефірі однієї із пропагандистських передач Володимир Сальдо зазначив, що херсонці “чекають повернення Росії”.
За його словами, це не лише ті, хто спочатку дотримувавсяпроросійських поглядів.
“Так звані українські ждуни отримали можливість на практиці порівняти як було за Росії і як стало після окупації міста бойовиками київського режиму”, – повідомив гауляйтер.
Сальдо апелює до того, що “Україна розвалила у Херсоні комунальну та гуманітарну системи”, а “решту чоловіків насильно мобілізують в українські збройні формування”.
Крім того, “в.о.губернатора” зазначає, що “призначені київським режимом військкоми ганяються за людьми, як під час Великої Вітчизняної війни поліцаї ганялися за громадянами, яких відправляли на роботу до Німеччини”.
До повномасштабного вторгнення Росії у Херсоні проживало близько 300 тисяч мешканців. Місто було важливим економічним центром півдня України.
Переживши кризу 1991 року, Херсон поступово ставав на шлях відродження. Відкриття нових підприємств і бізнесів, розвиток туристичної галузі, розбудова аеропорту та суднобудування, які стали можливі саме завдяки діяльності українських органів влади жодним чином не свідчили і не свідчать про проросійськість регіону.
Мешканці обласного центру мали все, що було необхідне для комфортного життя.
256 днів окупації Херсона Росією відкинули місто у його розвиткові на десяток років. І відповідно – спричинили відтік людей, бо мало хто відчував у собі сили проживати поряд з росіянами.
Аби зрозуміти, як ставилися жителі обласного центру до окупантів варто згадати багатотисячні мітинги спротиву росіянам, які системно відбувалися протягом березня-квітня 2022 року.
Про те, що херсонці не чекали Росію і не раділи відступу російської армії з міста свідчать і кадри від 11 листопада 2022 року – коли ЗСУ увійшли до Херсона.
Сотні людей зустрічали на вулицях бійців української армії, сотні людей прийшли на площу Свободи до президента України, коли той приїхав до уже звільненого міста.
Тому вислови Сальдо про те, що люди – навіть не проросійськи налаштовані – зараз чекають Росію, яка не принесла з собою нічого, окрім горя, терору та розрухи – абсолютна неправда.
Наратив росіян про очікування заходу до міста окупантів базується, у першу чергу, на понятті безпеки – мовляв, при РФ у Херсоні не було обстрілів та “все працювало”. Однак важливо розуміти, що обстріли – це те, що спричиняється самою російською армією. Хаотичні та безжалісні, вони спрямовані на те, аби позбавити людей цього поняття безпеки та укорінити місцеве населення в думці, що з Росією буде краще.
Але ми не втомлюємося повторювати, що українці – не жителі Російської Федерації, які бездумно споживають усе, що їм розказують з екранів телевізорів. І чудово розуміють, у чому правда.
