Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
Поки уряд роздає щедрі обіцянки щодо збереження робочих місць в Україні, разом із колегами з фракції "Європейська солідарність" ініціювали законопроєкти, мета яких – захистити підприємців, що забезпечують роботою мільйони людей", пише у соцмережах народна депутатка України, членкиня Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна, інформують "Коментарі".
Ніна Южаніна
Депутатка наводить дані опитування, згідно з яким лише 56% суб’єктів господарювання вийшли на довоєнні обсяги діяльності. А періодичні заміри НБУ в частині ринку праці залишаються невтішними: надалі кількість робочих місць буде лише скорочуватися.
"Чи не головна проблема для бізнесу зараз (поряд із блокуванням податкових накладних) – несвоєчасне відшкодування ПДВ експортерам, що позбавляє їх обігових коштів і робить збитковими", — переконана нардепка.
За її словами, підприємства змушені по пів року чекати повернення податку на додану вартість, тоді як про відновлення автоматичного повернення ПДВ, запровадженого минулою владою у 2017 році, взагалі не йдеться. Тому що війна. Відтак актуальним є питання паритету у відносинах держава – бізнес.
"Перший законопроєкт – №8390. Тут пропонуємо відновити пеню за несвоєчасне відшкодування ПДВ з бюджету (на рівні 120% облікової ставки НБУ, як це було до скасування пені) та повернути терміни проведення документальних позапланових перевірок для підтвердження бюджетного відшкодування ПДВ (вони становитимуть 30 календарних днів, що настають після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнювального розрахунку, а не 60 днів, за які партія влади проголосувала минулого року)", — пояснює Ніна Южаніна.
Що ж до другого законопроєкту – №8391, то він стосується особливостей врахування витрат на придбання та ремонт інверторів, акумуляторів, електрогенераторних установок та пального до них, понесених у 2022 та 2023 роках, а саме – миттєвої амортизації такого обладнання (наразі її розтягнуто в часі на 5 років).
"Саме приватний бізнес, а не влада, яка виявилася надто неповороткою, вчасно зреагував на виклики блекаутів, організувавши для людей пункти підзарядки мобільних пристроїв, — пояснює Южаніна. — Бізнес подбав сам про себе і про українську економіку, коли не зупинився через знеструмлення, а почав придбавати генератори. Влада ж спромоглася бодай щось зробити лише в грудні, скасувавши ввізне мито і ПДВ на генератори, але це лише запізніла і незначна реакція на події".
І вже більш категорично нардепка каже, що якщо нинішня так звана еліта не хоче запам’ятатися громадянам хабарями із сум на придбання генераторів чи придбанням генераторів втридорога державними структурами, то вона просто повинна дослухатися до цих пропозицій і дати їм "зелене світло".
"Бізнес і так знекровлений війною, тож нам, законотворцям, своєю чергою, потрібно зробити свій внесок, аби він продовжував залишатися незламним", — закликала колег з Верховної Ради представниця "Європейської Солідарності".
Читайте також на порталі "Коментарі" — податкове резиденство: Кілька міфів щодо сплати податків українцями, які тимчасово виїхали за кордон.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал,щоб першими дізнатися про найважливіші події!
