Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Воєнні злочини в Україні: Гаага чекає на росіян і білорусів

radiosvoboda.org

 Воєнні злочини в Україні: Гаага чекає на росіян і білорусів

СТРАСБУРГ – Рада Європи взяла на себе ключову роль з просування ідеї створення спеціального трибуналу з розслідування злочину агресії проти України. Це підтверджує резолюція про юридичні і правозахисні аспекти агресії Росії проти України, ухвалена на зимовій сесії ПАРЄ. Це перший міжнародний документ, де детально прописані перші кроки створення трибуналу і навіть визначене місце його розташування – Гаага. «У світі не має існуючого діючого міжнародного інструменту, щоб притягти до відповідальності саме Росію у війні проти України за злочин агресії. Ми йдемо чітко по статті 8 стосовно агресії в Римському статуті. Так нам прийдеться щось скопіювати з існуючого документа, але Росія ніколи його не ратифікує. Тому нам треба бути креативними в міжнародному праві», – наголошує у коментарі Радіо Свобода Марія Мезенцева, голова української делегації у ПАРЄ. Новоухвалена резолюція пропонує, щоб спеціальний трибунал у Гаазі доповнював юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС). Обидві судові інстанції мають домовитися про практичні та правові питання, серед яких обмін доказами, утримання під вартою підозрюваних, розробка загальних схем захисту свідків і послідовність судових процесів. Саме розслідування злочину агресії пропонується проводити у співпраці з Генеральною прокуратурою України, а займатиметься ним Тимчасова міжнародна прокуратура, яку планують створити з офісом у тій же Гаазі. Доповідач і один із авторів резолюції, швейцарець Дам’ян Коттьє під час представлення свого документу перед парламентарями ПАРЄ наголосив на терміновості розслідування злочинів, які тривають в Україні щодня. Він згадав свою поїздку до Києва, коли був змушений піти в укриття через повітряну тривогу, де йому розповіли про українських дітей, першими словами яких стали «бомба» замість звичних «мама» або тато». «Коли я був в Україні, то побачив, що повітряна тривога і бомбардування стали частиною буденності для українців. І ця поїздка мене ще більше переконала у тому, що ми маємо зробити все можливе, щоб зупинити цю жахливу війну. Ми зробили конкретні пропозиції щодо перших етапів створення спеціального трибуналу. Наприклад, ми можемо створити офіс міжнародного прокурора, не очікуючи офіційного створення спеціального трибуналу, щоб якнайшвидше почати працювати у цьому напрямку. Але попереду багато роботи і нам потрібна міжнародна політична підтримка, яку ми очікуємо отримати на саміті Ради Європи у травні», – заявив Радіо Свобода доповідач і один із авторів резолюції, швейцарець Дам’ян Коттьє. Очікування від саміту Ради Європи насправді дуже високі. Планується, що на ньому будуть представлені очільники усіх 46 країн Ради Європи і відбуватиметься він 16–17 травня у Рейк’явіку. Це буде четвертий саміт за всю історію Ради Європи. Попередній походив у Варшаві у ці ж самі дати, але у 2005 році. Саміт передбачає оголошення спільної декларації, де, як очікується, буде і міжнародна політична підтримка створення спеціального трибуналу з розслідування злочину агресії проти України. «Я сподіваюся, що до травня буде дуже активна дипломатія, щоб на саміті Ради Європи була конкретика. Паралельно ми також очікуємо резолюцію Генеральної асамблеї ООН про створення спеціального трибуналу. Представники влади Нідерландів вже заявили, що готові приймати трибунал у себе в Гаазі, про це згадано і в резолюції. Особисто я б дуже хотіла, щоб це було в Маріуполі, але Гаага нам теж підійде», – сказала з Радіо Свобода членкиня української делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук. У резолюції ПАРЄ головним агресором вказана Росія, але також наголошується на тому, що Білорусь брала участь в агресії Росії проти України і надала свою територію для вчинення агресії проти України. «Російські та білоруські політичні та військові лідери, які планували, готували, ініціювали або здійснили ці акти (агресії – ред.), і які мали змогу контролювати або керувати політичними чи військовими діями держави, повинні бути ідентифіковані та притягнуті до відповідальності. Без їхнього рішення вести цю загарбницьку війну проти України не було б нинішніх жахів (воєнні злочини, злочини проти людяності та можливий геноцид), а також руйнувань, смертей і збитків, спричинених цією війною», – сказано в резолюції. Відповідно на лавах підсудних можна очікувати не лише Володимира Путіна з Олександром Лукашенком, а і військову та політичну верхівку обох країн. У резолюції також вказані часові рамки російської агресії – вона почалася 20 лютого 2014 року і вона включає напад, окупацію і нелегальну анексію Криму. Окремо прописаний і міжнародний механізм компенсацій. У співпраці з українською владою планується створити міжнародний реєстр збитків, де «фіксуватимуться докази та претензії щодо втрат або шкоди, завданих усім фізичним та юридичним особам в Україні, а також державі Україна, внаслідок порушень міжнародного права, спричинених агресією Російської Федерації проти України». Наступний етап – створення міжнародної компенсаційної комісії, яка розглядатиме та вирішуватиме претензії, подані та задокументовані реєстром, а також компенсаційного фонду, з якого будуть виплачуватися відшкодування заявникам, які виграли справу. Раніше подібне рішення частково ухвалив до розгляду Європейський суд з прав людини, який вже готовий займатися розглядом інвестиційних позовів як громадянами України, так і українськими приватними і державними компаніями. Щоправда, часові рамки у ЄСПЛ інші – у цій судовій інстанції початком окупації вважають день псевдореферендумів на окупованих частинах Донеччини і Луганщини – 11 травня 2014 року. Окремо в резолюції згадуються злочини російських військових, серед яких цілеспрямовані вбивства, катування і жорстоке поводження з цивільними особами і військовополоненими, викрадення, зґвалтування, незаконне ув'язнення та примусове переміщення і депортація громадян України, в тому числі дітей, до Російської Федерації або окупованих Росією територій. «Питання повернення українських дітей надзвичайно важливе і я наполягав на тому, щоб його включили в резолюцію. Цих дітей треба повернути якнайшвидше, бо вони підуть у російські школи і з них намагатимуться зробити «справжніх росіян», їм будуть розповідати про російський погляд на історію і так поступово перетворять на «роботів» тоталітарної держави, тож треба діяти якнайшвидше, щоб цього не сталося», – розповів у коментарі Радіо Свобода голова литовської делегації в ПАРЄ Емануеліс Зінгеріс. Під час представлення резолюції про юридичні і правозахисні аспекти агресії Росії проти України у ПАРЄ виступила Олександра Матвійчук, голова організації «Центр громадянських свобод», який став лауреатом Нобелівської премії миру 2022. Вона розповіла, що в Україні вже задокументовано 31 тисячу воєнних злочинів, серед яких побиття, сексуальне насильство, використання електрошоку на геніталіях, видирання нігтів, а одна жінка розповідала про те, що російські військові використали ложку, аби дістати і викинути її око. Матвійчук зазначає, що українська правова система перезавантажена і потребує допомоги міжнародних експертів, бо жертви війни очікують справедливого правосуддя. «Після моєї промови зал аплодував стоячи. Але я розумію, що це вияв солідарності з українським народом, який зараз проходить через величезні випробування, через біль і бореться за свободу і демократичний вибір – той самий, що Рада Європи проголошена захищати», – заявила в коментарі Радіо Свобода Олександра Матвійчук і додала, що «важливо, щоб були започатковані реальні юридичні процедури». Генеральний секретар ПАРЄ Тіні Кокс заявив на зустрічі з журналістами у Страсбурзі в ПАРЄ, що він почув Олександру Матвійчук і повністю з нею погоджується. «Ми абсолютно чітко заявили, що ми на стороні України і зараз наші зустрічі треба зробити настільки конструктивними, наскільки це можливо. Ми очікуємо конкретних запитів від української влади, аби ми могли запропонувати нашу допомогу. У мене щільний графік, але я завжди знайду час для поїздки для Києва, щоб зустрітися з представниками українського парламенту та уряду», – зазначив Тіні Кокс. Росія виключена зі складу Ради Європи, але це зовсім не означає, що Росія не шукає можливості лобіювати свої інтереси через представників проросійських журналістів і неурядових організацій. Наприклад, під час цієї зимової сесії ПАРЄ до пресзали прийшли журналістки, які заявили, що представляють опозиційне молдовське телебачення і збирають підписи на підтримку незалежної журналістики в Молдові. Але згодом виявилося, що ці журналістки – представниці молдовських телеканалів Primul і TV6, які були зачинені через проросійську спрямованість і некоректне висвітлення війни в Україні. Серед парламентарів, до яких звернулися за підтримкою «опозиційні» молдовські журналісти, був член української делегації Сергій Соболєв. «Як тільки я почав питати їх про фінансування, вони відразу втекли. А я ж знаю, що їх утримує експрезидент Ігор Додон, відомий своєю проросійською позицією і прямою фінансовою підтримкою з боку Росії. Але ці журналістки – це лише маленький приклад російського лобі у ПАРЄ, який також показує недоліки у порядку акредитації до Ради Європи (РЄ). Інше питання – це росіяни, які прямо лобіюють інтереси РФ в Секретаріаті РЄ, комітетах та інших високих посадах у цій організації. Вони отримали свої посади за квотами Росії, але тепер Росія виключена з РЄ і росіяни не мають права працювати в цій організації. Тож росіяни отримали друге громадянство однієї з країн ЄС і таким чином лишаються на своїй посаді. Ми піднімали питання про те, що російську квоту треба перерозподілити між іншими державами-членами і звільнити росіян, але поки нічого не змінилося», – розповів у коментарі Радіо Свобода український депутат Сергій Соболєв. Останній пункт резолюції втілює надію, не зважаючи на всі жахи війни. У ньому парламентарі висловлюють підтримку Україні і пропонують після завершення війни провести парламентську сесію або її частину в Києві – на знак солідарності з Україною. Долучайтесь до спільноти Радіо Свобода у Viber ! Розповідаю про Францію – політичну, економічну, фестивальну і просто
  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
19 травня 2024