Спецтрибунал для путіна. Що радить той, хто судив Мілошевича?

24.01.2023, 10:52 gazeta-fp.com.ua

Аби судити путіна, нам потрібен правовий досвід. Джеффрі Найс – головний обвинувач у суді над Слободаном Мілошевичем, відомий юрист, один із організаторів трибуналів для колишньої Югославії та ідеолог трибуналу в справі КНР та уйгурів. І зараз містер Найс хоче, аби ми правильно провели спецтрибунал над російськими воєнними злочинцями. Мені вдалось розпитати його про це під час особистої зустрічі.        

  Яким буде трибунал?      

  Думка Найса щодо спецтрибуналу проста – він каже, що його потрібно робити і якомога швидше. Це дуже важливо, бо кваліфікований юрист завжди має надзвичайну вагу в таких випадках. Тим паче, досвід Джеффрі підказав йому декілька ідей, які нам варто використати.    

   По-перше, негайно зафіксувати головне: росія є стороною-винуватцем. Це назавжди, з пожиттєвою гарантією на відсутність змін. Винен не лише путін, не лише шойгу чи герасімов – винна держава. На мою думку, це гарно контрастує зі спробою кремля нав'язати росіянам думку "Сяде кожен громадянин". Не плутаймо громадян та їхню державу. Держава – поплатиться.         Такий підхід дозволить уникнути двозначності. Прямо зараз є держави, які з різних мотивів починають розмивати провину росії. Комусь зручніше списати це на керівництво. Хтось просто друг путіна й тому не хоче бачити впритул російську агресію, геноцид українців та інші жахи. Вписати росію як головного винуватця – те, що прибере будь-яку тривіальність назавжди.     

  По-друге, хоча б частину судових процесів варто проводити в Україні, згідно з українським законодавством, українською мовою. Містер Найс це розуміє надто гостро. Він пояснює, що наша сторона має зробити все, аби мати змогу провести через наш закон якщо не всіх воєнних злочинців рф, то частину. Такий підхід повністю закрив би цю історію: є напад, є роки війни, є військове вторгнення та його фінал. Так наша держава отримала б шанс піти вперед, позбавившись від незавершених проблем у минулому. Як Європа після Нюрнберзького процесу.     

  По-третє, приклад Югославії варто врахувати. Джеффрі зізнається – на відміну від німецьких засуджених, після війни в колишній Югославії не було чіткого індикатора провини. Винні знаходилися з обох сторін. В результаті сталось те саме розмиття провини, якого ми маємо за будь-яку ціну уникнути зараз. Ціна помилки склала 25 років. Саме стільки в Югославському трибуналі тривали процеси.