Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
ПІК пропонує ближче познайомитися з унікальним архітектурним обличчям нашого міста. Зокрема, із найдавнішими його кам’яницями, які дійшли до наших днів. І, маємо надію, будуть моцні ще не одну сотню років.
Найважливішою будовою, яку вели у Станіславові у 1901 році, був газозавод («газовня»). Перший газозавод, споруджений неповних ЗО років перед тим, хоча і продукував понад 210 тис. куб. метрів газу за рік, вже не задовольняв потреб міста. Нове будівництво на нинішньому місці по вул. Ленкавського розпочали у листопаді 1901 року.
Роботи мали бути повністю закінчені до 15 жовтня 1902 року. I хоч за кожен день прострочення підрядник згідно з угодою платив 200 корон неустойки, терміни, хоч і ненадовго, були зірвані. Річ утім, що машинобудівний завод Е. Бредта в Отинії (був такий чималий завод!) не поставив своєчасно внутрішнє устаткування.
Пробний пуск газозаводу відбувся 27 грудня. Установки працювали нормально, газ видавали якісний. Нове підприємство щодоби могло давати 2 тис. куб. метрів скрапленого газу і мало можливість без напруги збільшити продукування в 4 рази на тих же площах.
Того ж року були розпочаті роботи на будинку Краківського страхового товариства (нині тут фізіологічний корпус медичного університету по вул. Грушевського, 7) та греко-католицької духовної семінарії (нині – Католицький ліцей ім. Василія Великого по вул. Шевченка, 11). Про семінарію знаємо досить точний час початку робіт – перший тиждень червня.
Наприкінці серпня наче й несподівано було розпочате будівництво і крайової школи деревного промислу (нині тут – одне 3 управлінь УВС по вул. Б. Лепкого, 28). Грунт був придбаний у міщанина Т. Рубчаказа 10000 корон, а на будівництво крайова шкільна управа у Львові виділила 83 000 корон. Ця школа була заснована ще 1884 року, але досі власного будинку не мала.
Приватники того року будували мало. Зокрема, серед пам’яток архітектури, які дійшли до наших днів, значиться наріжна кам’яниця на Гузара, 12 (колишня – Новгородська):
А найбільшим житловим будинком, що його почали будувати, була кам’яниця I. Штернгеля по вул. Шевченка, 30. Тепер цей еклектичний будинок з багатим декором, завершений будовою 1903 року, прикрашає ріг з вул. С. Гординського.
I одне з останніх повідомлень того року в місцевій пресі. В колишній реальності Швайковського перебуває військова в’язниця, що дає містові річний доход 4139 корон. Планується побудувати тут казарми для напівбатальйону піхоти. Найближчими роками такі казарми були збудовані. Нині в цій кам’яниці на початку вул. I. Франка, надбудувавши третій поверх, міститься проектний інститут «Діпромісто».
