Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
В одній із бригад у складі Збройних сил України в Донецькій області служать два брати: Юрій відповідає за евакуацію військової техніки, а Дмитро забезпечує провізією, повідомляє "Дом".
"Безпосередньо моє завдання — евакуація військової техніки, як нашої, так і підбитої техніки противника, яку ще можна відремонтувати. Був такий випадок на Миколаївщині. Вони залишили, а ми витягли заряджену систему важкої вогнеметної системи "Буратіно". Я також якось евакуював ворожу мотолигу — багатоцільовий транспортер легкий броньований. Це було в "сірій зоні", біля лінії зіткнення, десь за 1,5 км від їхнього блокпоста", — розповідає Юрій.
До повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України він 11 років працював офіціантом в Італії. Взимку приїхав додому відпочити, а після 24 лютого, не роздумуючи, пішов у військкомат. До цього за плечима чоловіка була лише термінова служба.
"Напевно, найбільше мене турбував страх за мою родину — у мене двоє маленьких дітей і дружина. А мої батьки виховують ще двох моїх молодших братів. І найбільше мене турбував страх за них, не за себе. З початком війни було вирішено відправити моїх рідних за кордон. У мене були знайомі в Польщі, бо я сам із Волинської області, з міста Ковель, тому на другий день війни я посадив рідних у машину та відправив за кордон. Дружина не зовсім добре вміє керувати автомобілем, але зі страхом у очах разом з дітьми вона покинула Україну. Я повернувся до батьківського будинку. Спочатку ходив до місцевої тероборони, а потім вирішив звернутися у військкомат. І всі люди, які були біля мене на той час, – усі прийшли самостійно, без будь-яких повісток", — зазначає Юрій.
На передову чоловік вирушив разом із троюрідним братом Дмитром. Служать в одній бригаді, але виконують різні завдання. Дмитро займається продуктовим та речовим забезпеченням бойових підрозділів.
"Звичайно, спочатку страшно було. Але що поробиш. Для цього і прийшли, щоб захищати. Перемога буде тоді, коли Росія забере свої війська з території України, в тому числі і з Криму. А ми допоможемо, щоб вона швидше це зробила", — сказав він.
Днями брати отримали сюрприз від волонтерів із рідної Волинської області. У коробках: солодощі та мотиваційні дитячі малюнки, на них — побажання повернутися швидше живими та неушкодженими додому.
