Приватна ППО: реальний спосіб захисту для бізнесу чи ілюзія (репортаж з дискусії)

13.11.2026, 19:52 lb.ua

У листопаді 2025 року постановою Кабінету міністрів в Україні в межах експерименту зʼявилася унікальна ініціатива - приватна протиповітряна оборона. Бойову роботу групи приватної ППО розпочали навесні 26-го. Нині до неї долучилися вже близько сотні підприємств і компаній. Деякі з них навіть зможуть надавати послуги із захисту іншим. Чи виправдав себе такий крок, чи отримав бізнес бажаний захист? Про це - у спільному проєкті з групою компаній “Епіцентр” “Епіцентр виробників” - на майданчику LB.Talks ми говорили з:

Андрієм Лебеденком, бригадний генерал Збройних сил України, заступником Головнокомандувача ЗСУ (лютий 2024 - вересень 2026);

Павлом “Лазарем” Єлізаровим, засновником Lazar’s Group, заступником командувача Повітряних сил України (січень-липень 2026);

Владиславом Бельбасом, СЕО “Українська бронетехніка”;

Юрієм Мироненком, полковником ЗСУ, головним інспектором Міністерства оборони, який брав участь у розробці постанови щодо створення приватної ППО;

Віталієм Покровським, офіцером Управління сил протиповітряного прикриття командування “Центр” Повітряних сил ЗСУ, який супроводжує групи приватної ППО.

Бригадний генерал Збройних сил України Андрій Лебеденко впевнений, що приватна ППО дає українському бізнесу унікальну можливість захищатися самостійно, зокрема, від ударів з повітря, не чекаючи, поки це зробить держава.

«Це ти стаєш учасником ППО, отримуєш доступ до систем, які дають тобі можливість розуміти ситуаційну обізнаність довкола твого об'єкта. Ти можеш організувати оповіщення, так, як зробили АЗС і мережі магазинів», – сказав Лебеденко. Також приватна ППО може вмикати РЕБ. І безпосередньо використовувати зброю для ураження.

Полковник ЗСУ, головний інспектор Міністерства оборони, який брав участь у розробці постанови щодо створення приватної ППО, Юрій Мироненко рішення про запровадження приватної ППО порівнює зі створенням територіальної оборони. За його словами, дії учасників приватної протиповітряної оборони чітко регламентуються інструкцією, координуються з військовими, і жодного дозволу Міноборони поки що не скасувало.

“Спочатку компанії зареєструвалися, далі набули спроможності, потім їм розширили кількість озброєння, яке можна використовувати. …Все це повністю регулюється Повітряними силами. Вже є 100 компаній, серед них 10 дуже активних. Така от еволюція”, - розповів Мироненко.

У складі груп приватної ППО зазвичай працюють цивільні, пояснює офіцер Управління сил протиповітряного прикриття командування “Центр” Повітряних сил ЗСУ, що супроводжує групи приватної ППО, Віталій Покровський.

“Вони виконують завдання нарівні з військовими, проте не мають статусу військових, - говорить Покровський. - Зазвичай це ветерани або особи, які проходили військову службу в минулому. Вони мають досвід, певні спеціальні знання. Після звільнення з військової служби вони легше освоюють завдання, які ставляться перед групами приватного ППО”.

За словами СЕО компанії “Українська бронетехніка” Владислава Бельбаса, наразі важко коректно порахувати результативність приватної ППО, оскільки незрозуміло, скільки саме засобів використовується для збиття однієї цілі. Він вважає, що треба покращити централізовану координацію.

“Потрібно допрацьовувати автоматизацію, і мені здається, підвищувати калібр. Турелі 12,7 50 калібру - це дуже невелика дальність. Потрібна або велика щільність, або збільшувати дальність, збільшувати покриття і переходити на ракети малої дальності”, - вважає Бельбас.

Не є прихильником приватної ППО колишній заступник командувача Повітряних сил України Павло Єлізаров. На його думку, це рішення народилося з відчаю. Систему приватної ППО він назвав “колгоспним колгоспом” і намаганням перекласти обовʼязки держави на бізнес.

“Те, що деякі компанії можуть дозволити собі купити RADA RPS-42 (багатофункціональна радіолокаційна станція. - Ред.) чи дві, не вирішує проблему в цілому для країни, і закрити всі свої обʼєкти вони не можуть. Ніхто не хоче рахувати гроші. Країна, в якої немає грошей - ні державних, ні бізнесових, носиться з приватною ППО і розповідає про це”, - зауважив Єлізаров.

На його думку, гроші, які йдуть на приватну ППО, бізнес міг би витратити набагато раціональніше, посиливши центри дистанційного керування, де працюють професійні пілоти, які б прикривали усю територію держави.

“Але кожен починає колгоспувати свій колгосп. Хочу і ставлю ППО над своїм будинком”, - заявив Єлізаров.

Повний текст дискусії з усіма аргументами “за” і “проти” приватної ППО читайте незабаром на LB.ua. Наразі ми публікуємо фоторепортаж.