Андрій Пишний: «Зараз створюється підручник з керування центральним банком в умовах війни»

17.10.2026, 09:33 lb.ua

X Щорічна дослідницька конференція перевершила за рівнем спікерів та їх кількістю усі заходи, що проводилися Національним банком за останні пʼять років, каже Голова НБУ Андрій Пишний. Також — зафіксувала, яким унікальним є досвід стійкості української фінансової системи в умовахекстраординарної невизначеності та екзистенційних шоків. Досвід Національного банку нині переймають іноземні партнери.

«Чому важливо проводити такі конференції саме зараз? Ми їх розглядаємо як джерело експертизи. Під час цієї конференції наша команда не лише презентує свої дослідження, а і чує думку, якувисловлюють інші колеги, і вона для нас важлива.

Немає жодного підручника, який би показав, як краще керувати центральним банком в умовах повномасштабної війни. За великим рахунком, він створюється зараз. І нам важливо бути в глобальномуконтексті, важливо чути думку інших, не бути відірваними. Ми навчилися жити в війні, реалізовувати наш головний мандат. Але ми не погоджуємося з тим, що війна повинна нас визначати, чи, тим більше,обмежувати», — заявив Голова Національного банку України.

Такого роду конференції, відзначає Андрій Пишний, — це частина активної дипломатії, яку Національний банк розгорнув чотири з половиною року тому, коли досвід України став в нагоді міжнароднимпартнерам.

«Багато хто з банків навіть не уявляв, з якими ризиками доведеться мати справу в умовах надзвичайної невизначеності. Національний банк України — як лабораторія. Не з погляду експериментів, а зтого боку, що між рішенням і підтвердженням його результату час скорочується максимально.

За словами Олафа Слейпена, голови Центрального банку Нідерландів, досвід Національного банку України, який його команда проаналізувала, дозволив їм критично подивитися на ті негативні сценарії,які вони закладали в основу аналізу своєї операційної стійкості. Побачити їх слабкість і недосконалість.

Досвід, який Національний банк здобуває, дозволить нашим партнерам стати сильнішими. До певної міри це наш спосіб сказати їм дякую за ту підтримку, яку Україна отримує від донорської коаліції», —зазначив також Андрій Пишний.

Україна надає технічну допомогу усім, хто її потребує. І кількість таких запитів останніми роками зросла в рази.

«До Національного банку України приїздили голови центральних банків Бельгії, Швеції, Великої Британії, Нідерландів, Європейського центрального банку та інші», — додав Андрій Пишний.

До того ж, відзначає очільник Національного банку, представники центральних банків, зокрема і ті, що взяли участь у цій конференції, мають не останнє слово у формуванні політичних рішень, якіпотім закладаються в загальну архітектуру міжнародної фінансової підтримки.

«Через це дуже важливо тримати цей канал зв'язку відкритим. Конференція — один з таких напрямів», — підкреслює Андрій Пишний.

До того ж, НБУ активно вивчає досвід партнерів, інновації у всіх можливих сферах — від штучного інтелекту до монетарної політики та покращення систем прогнозування.

Традиційних термінів, які звикли використовувати центральні банки (шоки попиту, пропозиції, фінансові шоки) та вимірювати їх маржинально, у десятих відсоткового пункту, – уже недостатньо, пояснюєАндрій Пишний. Екзистенційний шок змінює не окремі показники, а всю систему. Він може забрати все, спровокувати каскадний ефект, який матиме критичний вплив на цілі галузі.

Екзистенційний шок в Україні спровокували повномасштабна війна, кібератаки, руйнування критичної інфраструктури, акцентує Голова Національного банку України. Зараз росія намагається чинити тиск нанаших партнерів, які на пʼятий рік великої війни зрозуміли, наскільки значну роль відіграє Україна в їхньому захисті.

«Коли ми говоримо про екзистенційні шоки, на них треба дивитися в комплексі і розуміти, що ми не можемо їм завадити. Іноді навіть не можемо їх передбачити, — каже Андрій Пишний. — Але такий шок неповинен позбавити нас можливості реалізовувати мандат. У Національного банку — це забезпечення цінової та фінансової стабільності».

За словами Андрія Пишного, після повномасштабного вторгнення Україна зазнала неймовірних втрат — економіка скоротилася на майже 30%, що не могло не позначитися на міжнародних резервах. НБУзмушений був застосувати різні валютні обмеження, зокрема на купівлю валюти.

«Я часто порівнюю це з медичним турнікетом, який накладають при критичній кровотечі. Ми це зробили, щоб зберегти стійкість фінансової системи та допомогти їй поглинути шок, пов'язаний зекзистенційними втратами», — заявив Голова Національного банку.

Щоб пояснити, чому центральні банки мають звертати увагу не лише на окремі шоки, а й на системні ризики, Андрій Пишний використовує образ національного парку Єллоустоун у США.

«Центральні банки мають дуже різні інструменти, які дозволяють нам вимірювати різноманітні показники. Але, зважаючи на невизначеність та постійні глобальні шоки, зʼявляється відчуття, що ми надтобагато уваги концентруємо на обговоренні окремих явищ, замість того, щоб подивитися на них системно. Тому можемо не помітити, що вони є проявом більшого системного ризику.

Тепер уявіть, що ви гуляєте національним парком Єллоустоун: бачите гейзери та неповторну природу. Ви можете їх описати, дати їм характеристику. Водночас це вартує небагато без усвідомлення того,що це не окремі явища, а частина кальдери одного із найбільших вулканів світу, а під ногами — магматична геотермальна вулканічна система. Так само і з економікою – ви повинні брати до уваги не лишеокремі показники, а дивитися ширше, коли визначаєте свою політику і прогнозуєте ті чи інші сценарії подій.

Сьогодні глобальна економіка – це той самий «парк Єллоустоун». Починаючи від Брексіту, була набрана значна кількість ризиків: повномасштабне вторгнення росії в Україну, війна на Близькому Сході,торговельні протистояння. Зараз наближаються події, пов'язані зі штучним інтелектом, про який багато говорять. І у мене є відчуття, що нам потрібно трішки змінити оптику, щоб побачити всюсистему.

Це, сподіваюся, зробить нас всіх більш свідомими в оцінці ризиків, а головне, в пошуку відповідей на питання: що потрібно зробити, щоб ми вистояли і під час наступного шоку», — деталізував АндрійПишний.

Сама природа шоку така, що передбачити його неможливо, розповідає начальник відділу досліджень Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Олександр Фарина. Але ці шоки сталинастільки частими, що тепер є можливість подивитися в минуле і оцінити їх, визначити частоту, інтенсивність, і те, як вони впливають на економіку, говорить він.

«Що цікаво, тривалий час в економічній науці такі шоки вважалися поодинокими подіями. Дуже сильними, але поодинокими. Тому їх, навпаки, вичищали з даних, на них не дивилися, хотіли уникнутиїхнього впливу, щоб зрозуміти, як працює система. Але за останні 10 років шоки стали настільки частими, що тепер дослідження сконцентровані на тому, як їх виміряти», — зауважив ОлександрФарина.

Він розповів про підхід економістів Федеральної резервної системи США, які визначають індекс геополітичного ризику на основі новин. Вони беруть 10 провідних англомовних газет США, Великої Британіїта Канади і вивчають кількість згадок про війни, теракти, конфлікти.

«Таким чином є певний індекс, яким можна виміряти зростання геополітичної напруги. Але він залежить й від кута зору. На конференцій колеги з Бундесбанку побудували той самий індекс, але на основіновин з Європи, а не Америки. І виходить, що за американським індексом вплив геополітичних ризиків на економіку Європи майже непомітний. А за європейськими даними, Європа вже давно — в кальдерівулкана», — зауважив Олександр Фарина.

Звісно, такий підхід має очевидні недоліки, акцентував начальник відділу досліджень НБУ. Представник Тель-Авівського університету Девід Вайс також під час конференції представив свою роботу промакроекономіку новин і посередництва ЗМІ між шоком і впливом на економіку. Його дослідження демонструє: медіа самі обирають, про що писати, і теми конкурують між собою за увагу. А від того, щопотрапляє в заголовки, залежить те, про що думають люди і на що реагують політики.

Ще одне дослідження, пов’язане з геополітичними ризиками у комунікації центральних банків, презентоване під час конференції Валерією Тішаковою з Маастрихтського університету. Воно показало, що,по-перше, Національний банк України у 2022–2023 роках мав найвищу частку промов зі згадкою геополітики серед 131 центробанку (загалом проаналізовано понад 30 тисяч промов). Але найголовніше — цейаналіз демонструє, як впливає на ринки відкрита і професійна комунікація центральних банків про геополітичні ризики, зауважує Олександр Фарина. Ринки стають більш волатильними, але не падають. Тобтовони сприймають це як інформацію, а не як привід для паніки.

Андрій Пишний відзначив ще один важливий момент — трансформацію ставлення до війни в Україні на рівні європейських установ: від ігнорування до фактично присутності за столом перемовин.

«Коли я вперше як Голова НБУ брав участь у Щорічних зборах Міжнародного валютного фонду і Світового банку, де збираються керівники центральних банків, міністри фінансів, українська війна нібиігнорувалась. Про не хотіли говорити, як і про оборонні витрати.

Коли ми брали слово і звертали увагу партнерів на оборонні ризики, потребу усвідомити, що ми знаходимося в кальдері вулкана, і вони разом з нами, — ніхто цього не сприймав.

Зараз невизначеність стала по суті контекстом зборів МВФ і Світового банку. Та сама невизначеність, у якій Україна працює вже чотири з половиною роки. Наша невизначеність навіть отримала офіційнуназву — «екстраординарно висока невизначеність». І на рівні Європейського Союзу сьогодні вже ні в кого не виникає сумніву, що бюджет слід формувати, виходячи з безпекового контексту», — заявив АндрійПишний.

Такого роду потрясіння не схожі на традиційне уявлення про економічні шоки, зауважує Олександр Фарина: з одного боку, вони можуть бити по попиту, з іншого — по пропозиції.

«Багато дослідників на нашій конференції показували, що цей ефект може бути різний для різних учасників. Для імпортерів, приміром, він передусім інфляційний, а для експортерів