Україна недоодержала $29,5 млрд бюджетної підтримки через невиконання міжнародних зобов'язань

12.10.2026, 12:09 mind.ua

Міністр фінансів Марченко заявив, що ще є можливість ухвалити необхідні законопроєкти, а в жовтні країна зайшла у кризу ліквідностіltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Україна недоодержала $29,5 млрд бюджетної підтримки через невиконання взятих на себе зобов'язань, проте ще можна ухвалити всі необхідні законопроєкти, заявив міністр фінансів Сергій Марченко.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Про це він сказав під час години запитань до уряду у Верховній Раді.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>За словами Марченка, цю цифру ще потрібно скоригувати з урахуванням останніх траншів, але обсяг коштів, які мають надійти до кінця року, залишається надзвичайно великим. Як приклад він навів затримку макрофінансової допомоги в обсязі $4,25 млрд, яку Україна мала отримати ще в серпні – вересні. Ці гроші покривають півтора місяця податкових надходжень до бюджету.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Міністр наголосив, що нині є можливість надолужити втрачений час, виконавши зобов'язання: запровадити оподаткування посилок, призначити членів Рахункової палати, ухвалити законопроєкт про оцінку майна, відновити конкурси на державну службу та інше.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Марченко також зазначив, що в жовтні країна зайшла у кризу ліквідності. Зараз фінансують лише оборонні видатки, пенсії, зарплати та соціальні допомоги. Він нагадав, що уряд ухвалив рішення про пріоритизацію видатків державного бюджету.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Бекграунд. Раніше Mind писав, де Україні взяти понад $40 млрд до кінця 2026 року та з яким дисбалансом зіткнувся державний бюджет у жовтні. І скільки буде потрібно на оборону та фінансування бюджету у 2027 році.Mon, 12 Oct 2026 11:54:00 +030020310814Новиниhttps://mind.ua/news/20310814-ukrayina-nedooderzhala-295-mlrd-byudzhetnoyi-pidtrimki-cherez-nevikonannya-mizhnarodnih-zobovyazanhttps://mind.ua/news/20310814-ukrayina-nedooderzhala-295-mlrd-byudzhetnoyi-pidtrimki-cherez-nevikonannya-mizhnarodnih-zobovyazan#comment_header_layerНовини на mind.uaфінанси,економікаВиробництво прокату в Україні за дев'ять місяців скоротилося на 23%Українські металурги випустили 3,729 млн тонн прокату, а у вересні обсяг упав до 137 тис. тоннltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Українські металургійні підприємства за січень – вересень поточного року скоротили виробництво загального прокату на 23% проти аналогічного періоду минулого року, до 3,729 млн тонн.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Про це свідчать дані Укрметалургпрому.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>У вересні обсяг виробництва становив 137 тис. тонн проти 269,5 тис. тонн у серпні та 382,7 тис. тонн у липні.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Раніше підприємства випустили в червні 599,8 тис. тонн прокату, у травні 537,8 тис. тонн, у квітні 460,8 тис. тонн, у березні 544,5 тис. тонн, у лютому 390,3 тис. тонн, а в січні 406,4 тис. тонн.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>У 2025 році українські металурги збільшили виробництво загального прокату на 4,8% проти 2024 року, до 6,521 млн тонн. У 2024 році випуск прокату зріс на 15,8% проти 2023 року, з 5,372 млн тонн до 6,222 млн тонн. У 2023 році виробництво збільшилося на 0,4%, до 5,372 млн тонн, тоді як у 2022 році скоротилося на 72%, до 5,350 млн тонн.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>За підсумками довоєнного 2021 року в Україні виробили 19,079 млн тонн прокату, що становило 103,5% від показника 2020 року.ltr style=caret-color: rgb(0, 0, 0); color: rgb(0, 0, 0);>Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Україна опустилася на 33-тє місце серед виробників сталі у світі. У серпні виробництво впало у 2,3 раза за рік – до 277 тис. тонн, країна втратила 12 позицій у рейтингу.Mon, 12 Oct 2026 11:45:00 +030020310813Новиниhttps://mind.ua/news/20310813-virobnictvo-prokatu-v-ukrayini-za-devyat-misyaciv-skorotilosya-na-23https://mind.ua/news/20310813-virobnictvo-prokatu-v-ukrayini-za-devyat-misyaciv-skorotilosya-na-23#comment_header_layerНовини на mind.uaСтальВ Україні планують запровадити європейську модель роботи інвестиційних фондівНКЦПФР розробила законопроєкт, який посилює захист інвесторів і створює нові інвестиційні інструментиНаціональна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) спільно з Комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики та Світовим банком розробила законопроєкт «Про інвестиційні фонди», який уже подано на реєстрацію до парламенту.Про це йдеться на сайті регулятора.Документ має запровадити європейські правила роботи інвестиційних фондів, посилити захист інвесторів і розширити можливості залучення приватного капіталу в українську економіку.Як зазначили в НКЦПФР, законопроєкт передбачає комплексне оновлення ринку колективного інвестування та адаптує українське законодавство до вимог Європейського Союзу.Документ встановлює сучасні вимоги до діяльності інвестиційних фондів, управління активами, прозорості та розкриття інформації. Також він створює правові умови для розвитку нових інвестиційних інструментів, зокрема фондів венчурного капіталу, нерухомості, соціального підприємництва та довгострокових інвестицій.Розроблення законопроєкту є частиною виконання Україною євроінтеграційних зобов'язань і рекомендацій Європейської комісії. Документ враховує положення ключових актів ЄС у сфері колективного інвестування, зокрема директив UCITS і AIFMD, а також регламентів EuVECA, EuSEF та ELTIF.Після ухвалення закону на ринку передбачаються такі ключові зміни:запровадження двох типів інвестиційних фондів – публічних (UCITS) та альтернативних (AIF), що відповідатимуть європейським стандартам;розширення можливостей для створення фондів – засновники зможуть обирати організаційно-правову форму зі статусом юридичної особи або без нього;посилення захисту інвесторів через нові вимоги до управління активами, оцінки майна, прозорості та розкриття інформації, а також запровадження інституту кастодіальних установ, відповідальних за зберігання й облік активів;створення умов для міжнародної діяльності, зокрема виходу українських публічних інвестиційних фондів на ринки ЄС і допуску європейських фондів на український ринок;перехідний період для чинних інститутів спільного інвестування та професійних учасників ринку, які зможуть адаптуватися до нових правил без припинення діяльності.«Розвиток інвестиційних фондів – це можливість залучати кошти приватних інвесторів для фінансування українського бізнесу, інфраструктури, нерухомості та довгострокових проєктів», – йдеться в повідомленні.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку ухвалила два проєкти змін до нормативних актів, які регулюють діяльність інститутів спільного інвестування (ІСІ). Ініціатива має спростити підготовку та подання документів компаніями з управління активами й інвестиційними фондами, а також уточнити окремі процедури реєстрації.Mon, 12 Oct 2026 11:25:00 +030020310812Новиниhttps://mind.ua/news/20310812-v-ukrayini-planuyut-zaprovaditi-evropejsku-model-roboti-investicijnih-fondivhttps://mind.ua/news/20310812-v-ukrayini-planuyut-zaprovaditi-evropejsku-model-roboti-investicijnih-fondiv#comment_header_layerНовини на mind.uaінвестори,Інвестиції,НКЦПФРУряд дозволив проводити невідкладні рубки для оборони без лісорубного квиткаНові правила діятимуть на територіях бойових дій і в окремих прикордонних областяхКабінет Міністрів спростив процедури, необхідні для облаштування оборонних рубежів та інженерних загороджень у прикордонних районах. Відтепер сили оборони зможуть оперативніше створювати природні бар'єри, просіки та інші інженерні споруди, а в окремих випадках – проводити необхідні рубки без оформлення лісорубного квитка.Про це повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.За словами міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, зміни покликані скоротити бюрократичні процедури в питаннях оборони.«В умовах зміни оперативної обстановки Сили оборони мають мати можливість максимально швидко облаштовувати необхідні оборонні рубежі та інженерні споруди. Тому наше завдання – прибрати зайві процедурні затримки там, де це стосується безпеки та оборони держави, водночас забезпечивши чіткі правила для проведення таких робіт», – наголосив він.Зокрема, уряд скоротив строк розгляду документів для видачі лісорубного квитка на проведення рубок у прикордонній смузі. Якщо роботи пов'язані з будівництвом, облаштуванням або утриманням фортифікаційних споруд, інженерних загороджень, прикордонних знаків, просік чи відповідних комунікацій, рішення про видачу лісорубного квитка ухвалюватиметься протягом двох робочих днів із моменту отримання заяви.Крім того, документ врегульовує порядок проведення невідкладних рубок у разі зміни оперативної обстановки. У таких випадках підрозділи сил оборони зможуть здійснювати вирубування та вивезення дерев і чагарників для створення оборонних рубежів, природних бар'єрів і перешкод для просування противника без оформлення лісорубного квитка та за потреби без попереднього обстеження комісіями.Такі норми застосовуватимуться на територіях активних бойових дій, а також у районах, визначених рішеннями рад оборони областей, розташованих уздовж державного кордону України з російською федерацією та Республікою Білорусь.У Міністерстві аграрної політики зазначили, що реалізація постанови дасть змогу значно оперативніше проводити роботи з облаштування оборонної інфраструктури на територіях, де цього потребує безпекова ситуація, насамперед у прикордонних регіонах.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Верховна Рада 16 вересня підтримала в першому читанні законопроєкт №15352 про обіг товарів, пов'язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів. За документ проголосували 260 народних депутатів.Mon, 12 Oct 2026 11:17:00 +030020310811Новиниhttps://mind.ua/news/20310811-uryad-dozvoliv-provodit