Війна до 2028 року, реформа єдиного податку та приватизація держбанків: чому МВФ погіршив макропрогнози

27.07.2026, 07:42 mind.ua

Оновлені умови меморандуму з фондом: які зобов'язання доведеться виконувати Україні задля фінансової підтримки партнерівМіжнародний валютний фонд (МВФ) виділив Україні черговий транш у розмірі $690 млн у рамках кредитної програми EFF на $8,1 млрд і вже традиційно опублікував оновлену версію меморандуму. У ньому міститься оцінка української економіки, ключові макропрогнози й умови, які має виконати українська сторона для продовження співпраці з фондом.Якщо оцінювати загальну тональність документа, то настрій МВФ став більш песимістичним. Фонд не виключає затягування активних бойових дій в Україні до кінця 2028 року, що може вимагати урізання невоєнних бюджетних видатків, підвищення податків і навіть прямого монетарного фінансування (емісії).Але, навіть якщо ситуація у країні розвиватиметься за сприятливішим трендом, реальне відновлення економіки та прискорення зростання ВВП до 3–4% очікується лише у 2027–2030 роках.При цьому українській владі доведеться вдаватися до досить непопулярних заходів для забезпечення макрофінансової стабільності та балансування держбюджету. Починаючи з перегляду параметрів спрощеної системи оподаткування та скасування податкових пільг, закінчуючи переходом до гнучкішого обмінного курсу гривні, що може призвести до прискорення девальвації.Mind розбирався, якими МВФ бачить перспективи України та які зобов'язання доведеться виконувати задля фінансової підтримки партнерів.Економіка сповільнюється, але запас міцності ще єТрадиційно фонд закладає для України два сценарії – базовий і негативний.Перший сценарій передбачає завершення активних бойових дій до кінця 2026 року та початок повноцінного відновлення країни з 2027 року. Зростання ВВП прискориться у 2027–2030 роках до 3,5–4%, інфляція поступово повернеться до цільового значення на рівні 5%, а бюджетний дефіцит до 2030 року скоротиться до 3%, що відповідає довоєнному рівню.Другий альтернативний сценарій враховує подальше затягування війни орієнтовно до кінця 2028 року. У цьому разі економіка України перебуватиме у стані стагнації – у 2027–2028 роках зростання ВВП не перевищить 0,5%. Поліпшення ситуації очікується не раніше 2029–2030 років із прискоренням економічного зростання до 3,5–4%, уповільненням інфляції до 5–6% з 9–11% та скороченням дефіциту держбюджету до 3–5%.Загалом прогнози МВФ стали гірше й на 2026 рік зокрема. По суті той сценарій, який у березні фонд розглядав як негативний (тоді була опублікована перша версія меморандуму в межах нової кредитної програми), до липня трансформувався в базовий сценарій (див. нижче порівняльну таблицю).Свої оцінки МВФ аргументує тим, що в українській економіці накопичуються структурні шоки, які вже призвели до падіння ВВП в I кварталі 2026 року на 0,6%: пошкодження критичної інфраструктури, дефіцит робочої сили, подорожчання логістики та збільшення витрат на енергопостачання бізнесу.МВФ очікує, що 2026 року зростання ВВП не перевищить 1,6%, інфляція прискориться до 10,5% (на кінець року), дефіцит держбюджету буде на рівні близько 21% ВВП, а негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу становитиме майже $55 млрд.Показово й те, що фонд очікує зовнішнього фінансування України у 2026 році в обсязі близько $34 млрд, що майже на 30% менше, ніж у березні. Втім, якщо зважати на те, що МВФ ймовірно не враховує в цій сумі надходження в межах кредиту від Євросоюзу (близько $19 млрд), які Верховна Рада вирішила зарахувати до держбюджету як грант, то загальний обсяг фінансування у 2026 році становитиме в межах $52–53 млрд, що відповідає потребам, які озвучувало Міністерство фінансів.Водночас оцінка міжнародних резервів Національного банку до кінця 2026 року не змінилась і становить $65,5 млрд (на 1 липня було $51,3 млрд). Це також свідчить про те, що МВФ не очікує проблем із залученням необхідного обсягу фінансування. Збереження резервів на високому рівні означає, що навіть при погіршенні макроекономічної кон'юнктури фонд вважає цілком реалістичним покриття бюджетних потреб України без суттєвого тиску на валютний ринок і платіжний баланс.Отже, перегляд прогнозу відображає погіршення економічної динаміки, але не ставить під сумнів здатність країни пройти 2026 рік без поглиблення кризи.Прогноз основних макропоказників України на 2026 рікПоказникПрогноз МВФ, березень 2026 рокуПрогноз МВФ, липень 2026 рокуБазовий сценарійНегативний сценарійБазовий сценарійНегативний сценарійЗростання реального ВВП, %1,8–2,51,51–1,60,5Номінальний ВВП, млрд грн10,0110,110,210,2Інфляція (на кінець року), %7,51010,512,5Фіскальний баланс (дефіцит держбюджету), % ВВП19,322,521,123,5Міжнародні (золотовалютні) резерви НБУ, $ млрд65,560,365,560,8Експорт товарів, $ млрд44,442,444,542,5Імпорт товарів, $ млрд93,299,898,9103Сальдо зовнішньоторговельного балансу (товари), $ млрд-48,8-57,4-54,5-60,6Джерело: МВФГоловні структурні маяки: як їх виконує УкраїнаУ межах кредитної програми EFF ключову роль відіграють структурні маяки (structural benchmarks) – перелік пріоритетних інституційних і законодавчих реформ із чітко встановленими термінами виконання. Саме їх реалізація є однією з основних умов для виділення чергових траншів від МВФ.З десяти структурних маяків, термін виконання яких настав до моменту підготовки меморандуму, повністю й у встановлений термін фонд визнав виконаними лише два: впровадження системи нагляду за критично важливими постачальниками послуг для банків (підрядниками, від яких залежить робота банківської інфраструктури, зокрема IT-сервіси й обробка даних) і затвердження оновленої Стратегії державних банків.Інші бенчмарки або були виконані із запізненням, або взагалі перенесені. Зокрема, із затримкою було проведено призначення нового голови Державної митної служби (ДМС) та оновлено порядок формування наглядових рад державних банків. Парламент із затримкою, 9 червня, ухвалив закон про оподаткування доходів користувачів цифрових платформ, але документ ще не підписаний президентом.Верховна Рада не ухвалила фіскальні зміни на 2026–2027 роки щодо ліквідації податкових пільг для іноземних посилок і щодо посилення контролю за трансфертним ціноутворенням (поправки до Податкового кодексу).Крім того, МВФ погодився перенести строки підготовки реформи енергетичних тарифів (поступовий перехід до ринкових цін на газ, електроенергію та тепло) й окремих антикорупційних зобов'язань (запровадження ризик-орієнтованої системи перевірки електронних декларацій чиновників).Пріоритетні умови та вимоги для нових траншівОновлена версія меморандуму містить 20 структурних маяків, що охоплюють податкову та бюджетну політику, фінансовий сектор, енергетику, корпоративне управління й антикорупційні реформи. Найбільшу увагу традиційно приділено саме фіскальній політиці та фінсектору.У податковій сфері одним із ключових зобов'язань залишається ухвалення закону про оподаткування доходів користувачів цифрових платформ (нагадуємо: затримка за підписом президента) і скасування звільнення від ПДВ імпортних поштових відправлень вартістю до 150 євро. Ці законодавчі зміни повинні відбутися до кінця липня 2026 року (очевидно, що закон про посилки не ухвалять: народні депутати відпочивають до 18 серпня).До кінця серпня Україна зобов'язалася внести зміни до Податкового кодексу, які передбачають перегляд правил трансфертного ціноутворення й обмежень щодо процентних витрат відповідно до стандартів ОЕСР, а також підвищити поріг (зі 100 тис. грн до 1 млн грн) для проведення позапланових перевірок щодо відшкодування ПДВ. Навряд чи парламент зможе виконати цю умову в період 18–31 серпня.До кінця грудня 2026 року у Верховній Раді мають бути зареєстровані законопроєкти, спрямовані на усунення лазівок для штучного дроблення бізнесу та зловживань спрощеною системою оподаткування – насамперед практики використання фізичних осіб – підприємців замість офіційного оформлення працівників (підміна трудових відносин).Також у 2026 році мають бути затверджені нові KPI для Державної податкової служби (ДПС), розроблено проєкт централізованого сховища даних для податкової та митниці, що стане основою подальшої цифровізації податкового адміністрування.Окремим зобов'язанням з горизонтом до квітня 2027 року є скасування норми про звільнення підприємців-«спрощенців» від сплати ПДВ з одночасним підвищенням порогу обов'язкової реєстрації платників ПДВ (орієнтовно до рівня 4 млн грн). Ці правила мають набути чинності з 1 січня 2028 року.У фінансовому секторі ключовими завданнями є затвердження оновленої стратегії розвитку державних банків з урахуванням майбутньої приватизації та реформа корпоративної структури Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), яка передбачає перехід до дворівневої моделі управління.Ключові фіскальні / фінансові структурні маяки МВФ та терміни їх виконанняСтруктурний маякСтатус / термінВпровадження системи нагляду за критично важливими постачальниками послуг для банківВиконанийЗатвердження оновленої стратегії держбанків (з урахуванням планів їхньої майбутньої приватизації)ВиконанийПризначення голови Державної митної служби (ДМС) через відкритий конкурсВиконаний із запізненнямОновлення порядку формування наглядових рад державних банківВиконаний із запізненнямУхвалення закону про оподаткування цифрових платформЛипень 2026 (прийнято 9 червня, на підписі у президента)Ухвалення закону про скасування звільнення від ПДВ посилок вартістю до 150 євроЛипень 2026 рокуПрийняття змін щодо трансфертного ціноутворення, обмежень процентних витрат та гармонізації з податковими правилами ЄС (директива ATAD)Серпень 2026 рокуПідвищення порогу (з 100 тис. грн до 1 млн грн) для проведення позапланових перевірок під час відшкодування ПДВСерпень 2026 рокуРозробка законопроєктів, спрямованих на боротьбу зі штучним дробленням бізнесу та зловживанням спрощеною системою оподаткуванняГрудень 2026 рокуВпровадження нових KPI для співробітників Державної податкової службиГрудень 2026 рокуСтворення проекту архітектури єдиного сховища даних для податкової та митниціГрудень 2026 рокуЗапровадження дворівневої структури управління в НКЦПФР, у тому числі формування наглядової ради