Василь Стус на новій банкноті: про що Національний банк розповідає через гроші?

17.07.2026, 09:31 lb.ua

Такі рішення, як введення нового грошового номіналу, ніколи не ухвалюється Національним банком швидко, відзначив Андрій Пишний. Банкноту номіналом 2000 гривень ввели за результатами аналізуекономічних чинників, відповідної оцінки і внутрішньої дискусії.

«Команда Національного банку вже якийсь час тому сигналізувала, що складаються відповідні економічні передумови, які вказують на те, що вже прийшов час. Вони складаються об'єктивно з огляду на те,що українська економіка не є статичною.

Українська економіка живе разом з нами. Вона пережила наслідки «коронакризи». Переживає наслідки повномасштабного вторгнення. На неї впливають глобальні економічні процеси, – пояснює керівник НБУ.– Ми повинні говорити в тому числі про те, що 2022 року основні торговельні партнери України зафіксували свої історичні інфляційні максимуми щонайменше за останніх 20-25 років. І ці речіретранслюються і нашу економіку, окрім того, що є ще внутрішні процеси».

Наприклад, якщо у 2019 році, акцентував Андрій Пишний, середня заробітна плата становила 10 тисяч гривень,у 2026-му – вона зросла до понад 30 тисяч. І якщо на момент введення банкноти 1000 грн для отримання середньої заробітної плати готівкою потрібно було 10 банкнот найвищого номіналу, то тепер требащонайменше 30 (Ред. – до введення 2000 гривень).

«Звісно, ми думали про те, коли саме буде найкраще ухвалити рішення про введення нової банкноти, за яких відповідних маркерів. І коли вся матриця склалась, зрозуміли, що тягнути далі ми не маємопідстав», – пояснив рішення Національного банку його очільник.

Як розповів Андрій Пишний, пошук того, «хто повинен дивитися з цієї банкноти, які слова вона має в собі нести, які символи», був тривалим та кропітким. Консультації проводилися зокрема з фахівцямиНаціонального банку, представниками культурного середовища, Інститутом національної пам’яті України, Інститутом історії України НАН, Міністерством культури. І майже в кожній такій розмові звучалопрізвище Стуса.

«Разом зі Стусом згадувався Симон Петлюра, Павло Скоропадський, Соломія Крушельницька. Можу сказати, що до повномасштабного вторгнення була ідея, що у випадку появи нової банкноти вищого номіналуна ній має бути зображена Соломія Крушельницька, – відповів очільник Національного банку на питання щодо гендерного дисбалансу на українських грошах (на банкнотах представлена лише одна жінка –Леся Українка. – Ред.). – Але війна все змінила, тепер банкнота повинна відображати драматичний етап, який сьогодні проживають українці».

Окрім того, додав Андрій Пишний, свого часу Музей грошей НБУ провів масштабний конкурс дитячих малюнків: завданням було намалювати банкноту майбутнього. І найчастіше постаттю, яка має бутизображена на грошах, діти зображали саме Василя Стуса.

«Василь Стус помер, коли йому було 47. Якби його не знищили, то з високою вірогідністю він би разом знами проживав ті події, що відбуваються. Був би ровесником багатьох українців (Він був молодшим за Ліну Костенко, наприклад, на 8 років. – Ред.). Відчував би ті самі біль, лють і солідарність,якби дожив до цього моменту. І відчуття того, що він, попри те, що загинув 4 вересня 1985 року, все ж ніби присутній з нами, на мою думку, виявилося одним із факторів, які переважили шальки терезівна його користь. …Василь Стус виявився саме тією особистістю, яка одномоментно в собі все поєднала», – пояснив також керівник Національного банку.

Голова Інституту національної пам’яті України Олександр Алфьоров нагадав, що Стус загинув у той час, коли вже пів року як в срср був оголошений курс на лібералізацію.

«Горбачов проголошує про демократизацію, лібералізацію, те, що ми назвемо гласністю. Але це лише слова клятої Російської імперії. За ними немає нічого. За ними та сама смерть, ті самівбивства.

Стус був вбитий системою, не дивлячись на те, що вона промовляла всьому світові і всередині. Я народився, коли Стус уже був. Це не просто людина з іншої епохи, як було з попередніми постатями,зображеними на банкнотах гривні, це наш сучасник», – відзначив Алфьоров.

«Ми дуже багато працювали над тим, щоб зображення Василя Стуса було саме таким, яким він був. Ви навіть побачите в нього дві родимки. Передати їх на банкноті – це була окрема вправа, над якоюпрацювали наші фахівці. Ми з величезною повагою до цього поставилися», – підкреслив Андрій Пишний.

Двохтисячна банкнота відрізняється від «попередників» кольором і розміром. Має понад 20 елементів захисту.

«Вона красива. Мені здається, в ній дійсно більше простору. Вона більша за розміром, ніж решта. Це також робиться свідомо, щоб було зручніше користуватися готівкою, і в гаманці не плутатибанкноти. Крім того, вона відрізняється за кольором – переважно синя», – розповів про фізичні характеристики банкноти Андрій Пишний.

Та вирізняється 2000-гривнева банкнота не лише зображенням Василя Стуса та розмірами й кольором. За словами очільника Національного банку, на ній немає жодного випадкового елементу, її можначитати як книгу, адже присутній цілий зріз української історії ХХ століття: шістдесятники, дисидентський рух, українська культура спротиву.

Зокрема, до таких символів належать:

Сокіл-боривітер з маріупольського панно Алли Горської. «Боривітер – це сокіл, який, не зважаючи на спротив зустрічного вітру і шторм, може тримати напрямок, висоту, ніколи незбивається з курсу. Це надзвичайно точна метафора шістдесятників. Вони стояли проти системи, яка здавалася всесильною, мали внутрішню свободу. І саме ця внутрішня свобода стала основою майбутньоїнезалежності України», – розповів Андрій Пишний.

Зображення філологічного факультету Донецького національного університету. Це символічно не лише тим, що там навчався Василь Стус, а й в контексті нинішньої тимчасової окупації Донецькоїобласті. Такий крок був схвалений й Інститутом національної пам’яті України, розповів його керівник Олександр Алфьоров.

Сосни. Цей символ Андрій Пишний вважає найбільш недооціненим.

«Поруч з філологічним факультетом Донецького університету, який залишився на окупованій території, ми розмістили зображення сосни. Це саме те, що бачив, на мою думку, попри стіни ув'язнення Стус.Сосни – це щогли. Щогли – це вітрила. Вітрила – це простір. Це свобода. Це те, що несе тебе з того місця, де ти фізично присутній, туди, куди ти прагнеш. Де насправді є твоє життя і майбутнє. Цесимволічність», – розповів керівник Національного банку.

Рядок з вірша Василя Стуса – "І свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве". Він написаний шрифтом, створеним за мотивами графіки Георгія Нарбута, автора перших гривень ташагів часів Української Народної Республіки.

Напис «Слава Україні! Героям слава!». Цей напис уже присутній на модифікованих банкнотах інших номіналів, введених в обіг з 2024 року, однак він залишається маркером і відображенням, якзазначив Андрій Пишний, «того драматичного етапу, який ми з вами проживаємо».

Тризуб Симона Петлюри. Тризуб, який містився на шевронах українських бійців у 1918-1920-х роках, та який є на шевронах ЗСУ зараз, зображений й на українських грошах.

«Це символ. І дуже вдале рішення, – вважає Олександр Алфьоров. – Це про те, що ми не забули, хто насправді тримає і цю гривню, і цей курс, і цю планету Земля в тому числі, – наша українська армія.І це подяка нашим військовим, Силам оборони.

Це символ, який зчитується, як щось своє, рідне. Те, що промовлятиме всьому світові, що Україна – це не лише про події, явища; Україна – це про боротьбу за нашу державність».

Підсумовуючи розмову про двохтисячну банкноту, Андрій Пишний також зазначив, що вона перекидає місток між сьогоденням і минулим.

«Між людиною, яка зараз живе в Україні, бореться, потерпає, бачить тут своє майбутнє, робить все для того, щоб тут бути. І вона бере до рук гроші, де зображений Василь Стус – людина, яка уособлюєморальний абсолют, яка боролася за те, що було для нього важливим… Я переконаний, що взявши до рук цю банкноту, кожен відчуватиме щось особисте», – вважає керівник Національного банку.

Олександр Алфьоров натомість зауважив, що український банкнотний ряд тепер, на його думку, повністю закрив історичну циклічність.

«Ми маємо в купюрах доторкнутися до тих людей, які були поруч з нами, щоби відчути спадкоємність. Ні у кого не викликає сумнів, що Стус – українець. Ні у кого не має виникати сумнів, що ВолодимирВеликий (зображений на банкноті номіналом 1 гривня. - Ред.) – наш середньовічний український правитель.

Я переконаний, що ця купюра (номіналом 2000 гривень. – Ред.) отримає багато критики у країни-агресора. Але сьогодні ми бачимо повністю закритий історичний цикл», – наголосив ОлександрАлфьоров.

Зрештою, резюмував Андрій Пишний, гривня сьогодні – це вже більше, ніж просто гроші.

«Гривня – це одне з того, що сьогодні дає змогу Україні тримати фінансову стійкість в умовах повномасштабної війни. Наявність національної валюти, яка користується довірою, а гривня користуєтьсярекордною довірою (наприклад, в 7,5 раза зросли інвестиції в українські облігації внутрішньої державної позики, номіновані в гривні) дозволяє Україні багато у чому бути ефективною попри війну», –каже Андрій Пишний.

Нова банкнота номіналом 2000 гривень буде введена в обіг 4 вересня – в день, коли у 1965 році під час прем'єри фільму "Тіні забутих предків" Василь Стус з В'ячеславомЧорноволом та Іваном Дзюбою вперше провели відкритий публічний протест проти масових політичних репресій української інтелігенції. Також цього дня у 1985 році – Василь Стусзагинув.

«Ніщо не зупинить ідею, час якої настав», – так словами Степана Бандери Андрій Пишний прокоментував питання зміниназви розмінної монети на шаг. Саме цей крок має стати наступним в контексті українських грошей, впевнений й очільник Інституту національної пам’яті України Олександр Алфьоров.

«Коли ми кажемо про потребу відмови від копійки на користь української питомої назви шаг, це розмова не про гроші і не про дрібну монету. Ми повинні повертати своє. Воно у нас є. Зверніть увагу,як багато всього ми сказали однією банкнотою: і про Стуса, і про Петлюру, і про сосни, і про ув'язнення поета, і про репресії, і про символізм. Така сама ситуац