“Епіцентр виробників”: Де бізнесу брати гроші? Що пропонують держава і банки?

30.06.2026, 22:01 lb.ua

Де бізнесу брати гроші для розвитку? Такою була тема чергової фахової дискусії, що відбулася в межах спільного з Епіцентром проєкту “Епіцентр виробників” на майданчику LB.talks.

“Тему нашого нинішнього івенту сформували самі виробники і постачальники, бо кредитування і інвестиції - тема номер один для всіх. Всіх цікавить, де взяти гроші, щоб розвиватися і рухатися вперед.

Виробники здебільшого звикли розвʼязувати питання off the record, а ми хочемо, щоб ця практика змінилася, проблеми почали вирішуватися публічно. І такий формат - шанс це зробити”, - зазначила, відкриваючи дискусію, PR-директорка «Епіцентру» Юлія Чудновець.

Отож, до обговорення проблем інвестування і кредитування долучилися:

Леся Карнаух, в.о. Голови Державної податкової служби України;

Проблема інвестування і кредитування - комплексна, і розвʼязання вона потребує теж комплексного, відзначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.

“Передусім ми маємо відповісти на ключове питання: звідки взяти довгі гроші для інвестицій в українську економіку. Це мають бути як українські, так і міжнародні ресурси. З боку внутрішнього ринку ми працюємо над пенсійною реформою, створенням нових інструментів інвестування, зокрема законопроєктом про інвестиційні рахунки, який розробляємо разом із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, - розповів Соболев. - Окремий напрям - стимулювання капітальних інвестицій через податкові механізми.

Законопроєкт, який зараз готується до другого читання, має створити додаткові стимули для того, щоб більше українського капіталу працювало на розвиток виробництва та економіки України», - запевнив очільник Мінекономіки Олексій Соболев.

На думку заступника міністра фінансів Олександра Кави, необхідно захищати інтереси і іноземного, і українського інвестора.

“Інвестиції приходять в країну у двох випадках. Або у вас є конкурентна перевага щось виробляти всередині країни і вигідно експортувати на зовнішні ринки. Або в країні є зростаючий ринок, зростає попит і, відповідно, бізнес приходить сюди, щоб отримати і підтримувати свою долю ринку”, - зауважив Олександр Кава, нагадавши, що для великих інвесторів існує інструмент “інвестнянь”, який, за його словами, вже використовується у кількох проєктах.

Щодо державних програм з кредитування, заступник міністр фінансів акцентував на обмежених можливостях держави.

“На жаль, перші пріоритети - це сектор безпеки і оборони та соціальні зобов'язання держави перед громадянами. І лише на третьому місці можуть бути програми розвитку, програми підтримки.

Звісно, ми бачимо навіть по програмі “5-7-9”, що запит на фінансування значно більший, ніж ті кошти, які ми могли б спрямувати на підтримку українського бізнесу за рахунок кредитів з меншою відсотковою ставкою. В нас є окремі програми підтримки сільського господарства, ми продовжимо їх на наступний рік і будемо збільшувати обсяги фінансування, але задовольнити усіх, на жаль, не можемо”, - заявив Олександр Кава.

Заступник голови комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський відзначив ще одну проблему у галузі кредитування.

“Що стосується МСБ (малого й середнього бізнесу. - Ред.) “5-7-9” до до 3,5 млн доларів, умовно, більш-менш закриває. Компанії, починаючи від 20 млн доларів, вже можуть йти напряму в AFC (фінансова компанія, що надає рішення для фінансування та розвитку малого та середнього бізнесу. - Ред.), в ЄБРР тощо.

А от проміжок - все, що більше 3,5 млн і менше 20 (там, де якраз сидить весь середній бізнес) - доступ до кредитування має лише за ринковими ставками. І далеко не всякий бізнес буде готовий будувати завод за кредит під 18 - 20 %. І це насправді є великим викликом і для держави, і для банківської системи, тому що підприємства, які були б здатні щось будувати, можуть узяти лише дорогі гроші”, - зазначив Дмитро Кисилевський.

Заступник голови правління “ПУМБ” Сергій Магдич, який відповідає за корпоративний бізнес, констатував зростання кредитування банком минулого року.

“За минулий рік ми зросли в кредитах на 24 млрд грн. Це найбільший показник серед усіх банків навіть з державним капіталом. І це були кредити в гривні і в валюті. Чисте зростання по всіх сегментах. І переважно це був малий і середній бізнес”, - констатував Сергій Магдич. Ключовими галузями, що споживають кредити, за його словами, є виробництво, переробка, сільське господарство і торгівля.

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Єгор Перелигін вважає пріоритетним масштабування системи страхування воєнних ризиків і встановлення конкурентної ціни.

“Ми чуємо ринок, бачимо ті ціни, які нам дає, наприклад, Lloyd's of London - це дорого. Дозволити собі це може дуже невелика кількість підприємств. Тому держава і працює над тим, щоб ну принести ці програми, наприклад, на прифронтові території”, - каже заступник міністра.

А керівниця Податкової служби Леся Карнаух, окрім того, під час дискусії презентувала податковий гайд для бізнесу.

“Наш Податковий кодекс захищений від прочитання його обсягом. Він дуже великий. При спілкуванні з потенційними партнерами, які заходять на такий непередбачуваний ринок, нам не вистачає чіткості. Тому ми зробили таку історію, готували її якраз під Гданськ в тому числі, щоб у разі, якщо за результатами роботи команди Мінекономіки і всього уряду будуть, в країну приїдуть інвестори, правильно їх зустріти і далі супроводити.

Ми хотіли показати, що Державна податкова служба будує довіру з усіма, без виключення платниками. І таким чином спробували самі себе структурувати. Це написаний простою мовою гайд, де є вся інформація: де знаходиться податкова, які є види податків, які терміни звітності абощо”, - розповіла Леся Карнаух.

Повну версію дискусії щодо проблем та можливостей кредитування й інвестуання в Україні, читайте на LB.ua незабаром.