Стратегія, яка нам потрібна. Конспект з «Великої Стратегії»

16.06.2026, 11:31 lb.ua

Для початку, що вважати гарною стратегією. Найкращим ресурсом про стратегії для мене є серія лекцій Докторки Сари К. М. Пейн, нині вже Почесної Професорки з Історії та Великої Стратегії Воєнного Коледжу ВМС США (U.S. Naval War College). Вона є експерткою з Китаю, Японії, Росії, Австралії та Тайваню (в т.ч. працювала з першоджерелами в цих країнах, коли це було можливо). Її основною спеціалізацією є Велика Стратегія (Grand Strategy), що за визначенням є «інтеграцією всіх можливих інструментів національної сили для досягнення національних цілей». Вся серія лекцій англійською є у вільному доступі на YouTube.

Кілька важливих, з моєї точки зору, тез з цих лекцій у власному перекладі:

Повернемось до нашої Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні до 2030 року. Незважаючи на правильні слова, логічна рамка документу викликає питання з перших сторінок, ось лише деякі узагальнені приклади:

Далі, в операційному плані на ось цю саму Стратегічну ціль 2 зі скріншота передбачено виконання 8 завдань (скорочено, повний перелік на с.30-31):

Щодо безпечності продуктів – може бути. Але. Яким логічним чином виконання цих завдань може сприяти зниженню цін на продукти харчування на внутрішньому ринку або ж підвищувати доходи в рази (щоб за нинішніх цін ми витрачали меншу частку наших доходів на продукти)?

Загальний (дуже сумний) висновок після прочитання цього документу – ми насправді не знаємо, звідки ми вийшли, куди ми йдемо, навіщо ми туди йдемо і коли збираємося прийти. «В самурая немає цілі, лише шлях». І це рамка урядової політики для більше 30% українського населення і 68% територій.

Повертаючись до стратегічних цілей, зацитую одну з лекцій професорки Пейн: «Після формального програшу у бойових діях комуністичному режиму КНР (і релокації на острів Тайвань у 1949), Республіка Китай (Тайвань) змогла виграти мир – маючи 0.02 від населення КНР, 0.004 від території, Тайвань досяг 40% ВВП КНР». Грандіозна робота над помилками, виконана після формальної поразки, уможливила досягнення стратегічних цілей. На 2024, ВВП на душу населення Тайваню в 2.5 рази вище від КНР, дефіцит бюджету в 7 разів нижче ніж в КНР, державний борг в 4 рази нижче ніж в КНР, щорічне зростання ВВП в 5.3% трохи вище за задекларовані КНР 5% (статистика засекречена).

Якою має бути наша Велика Стратегія, я не знаю (маю лише мрії). Але я точно знаю, що вона має бути. Вона має бути сформульована, описана і презентована так, щоб кожен українець абсолютно точно знав звідки і коли ми вийшли, куди ми йдемо, чого ми хочемо досягти, як ми хочемо цього досягти, що ми маємо для цього зробити, хто це має робити і коли маємо отримати результат. Щоб кожен (обраний або призначений) державний службовець, державний діяч, представник бізнесу або громадянського суспільства на кожне своє рішення (або на кожен пост в соцмережах) зазначав: «Це моє рішення для виконання Великої Стратегії України, цілі #, завдання #, дедлайн до…». Щоб абсолютно всі доступні ресурси – військові, економічні, дипломатичні, культурні, географічні, суспільні, людські були спрямовані на досягнення довгострокових стратегічних цілей нації шляхом спільного виконання визначених завдань. А не були лише політичними деклараціями для гарних слайдів, які не передбачають нічого більше ніж інстаграмну картинку.

Війну можна виграти лише на стратегічному рівні, то якою є наша стратегічна мета?