Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Україна в топ-20 виробників сталі навіть під час війни: як працює галузь

krivbass.city

Україна в топ-20 виробників сталі навіть під час війни: як працює галузь

Навіть в умовах повномасштабної війни, коли частина ключових металургійних підприємств зруйнована або працює на межі можливостей, Україна залишається серед двадцяти найбільших виробників сталі у світі.

Металургія — це не лише про заводи. Це про десятки тисяч робочих місць і цілий ланцюг галузей: від залізничників і енергетиків до будівельників і машинобудівників. Фактично, стабільність одного металургійного підприємства означає роботу для сотень інших.

Сьогодні кістяк української металургії формують шість підприємств: «Запоріжсталь», «Каметсталь», «АрселорМіттал Кривий Ріг», а також «Інтерпайп Сталь», ДМЗ і «Дніпроспецсталь».

Один із найбільших комбінатів — «Запоріжсталь» — навіть у складних умовах продовжує роботу. Тут працюють тисячі людей, а логістику забезпечують десятки локомотивів і сотні кілометрів залізничних колій.

«Усе починається з постачання сировини, яку нам зараз привозять залізницею. Основний сировинний компонент — це концентрат, який отримують із залізної руди», — розповідає начальник технічного управління підприємства Іван Зайцев.

Після підготовки сировини її відправляють у доменні печі. Там при температурі понад 2000°C відбувається виплавка чавуну.

«За температури приблизно 2200°C залізо плавиться, стікає вниз і насичується вуглецем, перетворюючись на рідкий чавун. Увесь процес триває близько восьми годин», — пояснює Зайцев.

Наступний етап — перетворення чавуну на сталь. Для цього зменшують вміст вуглецю та видаляють домішки.

«Якщо в чавуні було приблизно 5–6% вуглецю, то сталлю називається продукт, у якому його лишається до 2%», — додає він.

Після цього сталь розливають у форми, охолоджують і відправляють на прокат. Там метал проходить через спеціальні стани, де змінює форму й товщину — від масивних зливків до тонких листів. За добу довжина прокату може сягати сотень кілометрів.

Є два типи прокату – гарячий і холодний. Гарячий прокат – дешевший, грубший, масивніший. Його використовують для виробництва рейок, балок для мостів, арматури, каркасів будинків. Холодний прокат – тонший, гладший і дорожчий: саме з нього роблять корпуси холодильників і пральних машин, деталі двигунів, хірургічні інструменти.

Українська сталь — це не лише промисловість. Вона буквально оточує нас у повсякденному житті. Автомобілі, побутова техніка, мости, рейки, супермаркети, громадський транспорт — усі ці речі містять метал. Один легковий автомобіль, наприклад, має близько 900 кілограмів сталі.

«Машинобудування неможливе без сталі: вона є фундаментом усього виробничого процесу», — зазначає директор Дослідно-механічного заводу «Карпати» Ростислав Гапатин.

За його словами, підприємство щомісяця переробляє від 1000 до 1500 тонн металу.

«Більша частина сировини — українського походження. Для нас це також спосіб підтримати економіку країни в умовах війни», — підкреслює він.

Читайте також: Метінвест здобув міжнародну відзнаку за залучення фінансування для Північного ГЗК

Повномасштабна війна суттєво вдарила по галузі. Україна втратила великі металургійні комбінати в Маріуполі — «Азовсталь» і завод імені Ілліча.

Також серйозною проблемою стало блокування морських портів, через що довелося змінювати логістику.

«Із початком великої війни росія фактично заблокувала роботу українських портів. Довелося переорієнтовуватися на сухопутні маршрути», — пояснює аналітик GMK Center Андрій Глущенко.

Це зробило доставку дорожчою та змусило виробників активніше працювати з європейськими ринками. Нині близько 60% української сталі експортується, переважно до країн ЄС.

Водночас зростає внутрішній попит — метал потрібен для відбудови зруйнованих будинків, мостів і доріг.

Попри всі труднощі, українська металургія продовжує працювати, часто — в умовах постійної небезпеки.

«Україна має власну залізну руду, і небагато країн можуть цим похвалитися. Це дозволяє підтримувати виробництво навіть у складних умовах», — зазначає Андрій Глущенко.

Саме ця галузь сьогодні залишається одним із ключових драйверів економіки та майбутньої відбудови.

Українська сталь — це не лише про виробництво чи експорт. Вона поруч щодня: у будинках, у транспорті, у речах, якими користуються мільйони людей. І навіть під час війни цей метал продовжує тримати країну.

Раніше ми писали: Попри повномасштабну війну, що триває в Україні вже майже чотири роки, Метінвест залишається важливою економічною та промисловою опорою країни. Метінвест у 2025 році налагодив виробництво 11 нових видів продукції

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
30 березня 2026

Новини на тему

Більше новин