Туреччина й Казахстан проти ударів по «тіньовому флоту» РФ: як СБУ змінила гру в Чорному морі

30.11.2025, 16:30 newssky.com.ua

Два палаючі танкери, занепокоєні Туреччина й Казахстан та нові межі морської війни за російську нафтуНаприкінці листопада спокійна поверхня Чорного моря біля турецького узбережжя раптово стала ареною нової фази війни: морські дрони Служби безпеки України вдарили по двох танкерах російського «тіньового флоту», які допомагали Кремлю обходити санкції та заробляти мільярди на експорті нафти.1 Майже одночасно з Туреччиною про «занепокоєння» й неприйнятність наслідків цих атак заявив Казахстан, чия нафта масово йде через російський термінал у Новоросійську, що також потрапив під удар українських дронів.2За даними українських і міжнародних джерел, удар по танкерах KAIROS і VIRAT став спільною операцією СБУ та ВМС України із використанням морських дронів Sea Baby, які вже змінили баланс сил у Чорному морі на користь України.3 Але цього разу мішенню стали не військові кораблі, а цивільні судна «тіньового флоту» та інфраструктура Каспійського трубопровідного консорціуму (CPC), через яку йде понад 1% світових поставок нафти, здебільшого казахстанської, — і саме це змусило Анкару й Астану публічно реагувати на нову реальність війни на морі.4Як і де вдарили: KAIROS, VIRAT і термінал у НоворосійськуЗа інформацією СБУ та західних медіа, українські морські дрони уразили два підсанкційні нафтові танкери KAIROS і VIRAT, що належать до російського «тіньового флоту» та йшли порожніми до порту Новоросійськ для завантаження нафтою.3 Обидва судна курсували під прапором Гамбії, мали непрозору структуру власності та давно фігурували в міжнародних списках моніторингу як частина схеми обходу нафтових санкцій проти РФ.5Турецьке міністерство транспорту й морські служби уточнили, що вибух і пожежа на KAIROS сталися приблизно за 28–30 морських миль від узбережжя, у турецькій виключній економічній зоні, тоді як VIRAT був уражений далі на схід, уже за межами турецьких вод, але все ще в акваторії, де Анкара уважно відстежує рух суден.1 Паралельно українські дрони атакували причальну систему термінала Каспійського трубопровідного консорціуму біля Новоросійська, змусивши операторів тимчасово зупинити всі вантажні операції й активувати аварійні плани перенаправлення потоків нафти.4Що таке «тіньовий флот» РФ і чому KAIROS та VIRAT стали ціллюПісля запровадження західних санкцій щодо російської нафти Москва створила паралельну систему перевезень — «тіньовий флот» із сотень старих танкерів, переоформлених на офшорні компанії, з «прапорами зручності» та мінімальним контролем за технічним станом і безпекою.5 Такі судна часто вимикають транспондери, проводять перевалку «борт у борт» у відкритому морі й змінюють назви та прапори, щойно потрапляють до нових санкційних списків, дозволяючи Кремлю зберігати високі обсяги експорту навіть під обмеженнями «цінової стелі».5За даними українських спецслужб і західних аналітиків, KAIROS і VIRAT уже були під санкціями США, Великої Британії та ЄС, а їхні рейси напряму забезпечували надходження коштів до російського бюджету, з якого фінансується війна проти України.3 Кожне таке судно потенційно здатне перевозити нафту на десятки мільйонів доларів за один рейс, тож виведення з експлуатації навіть кількох одиниць «тіньового флоту» має відчутний ефект для логістики російського експорту й підвищує вартість страхування та фрахту для всього сегмента сірих перевезень.6Морські дрони Sea Baby: інструмент удару по глибині російської логістикиУкраїнські джерела описують операцію проти KAIROS, VIRAT і термінала в Новоросійську як скоординовану атаку з використанням модернізованих морських дронів Sea Baby, розроблених із урахуванням попередніх ударів по Кримському мосту та кораблях Чорноморського флоту РФ.3 Нові версії дронів отримали посилені боєголовки, більший запас ходу й оновлені системи наведення, що дозволяє їм безпілотно долати сотні кілометрів та вражати як військові, так і критично важливі економічні об’єкти Росії в Чорному морі.4Опубліковані кадри з камер дронів демонструють, як апарати наближаються до корпусів танкерів та причальних споруд, після чого відбуваються потужні вибухи та пожежі, які змушують екіпажі евакуюватися, а операторів терміналів — зупиняти роботу.3 У СБУ наголошують, що удари здійснювалися по підсанкційних суднах і по інфраструктурі, яку Кремль використовує для заробляння коштів на війну, а не по об’єктах, пов’язаних виключно з транзитом третіх країн, хоча для Казахстану та Туреччини ця межа виявилася значно менш очевидною.2Туреччина: «серйозні ризики для безпеки судноплавства, життя та довкілля»Речник МЗС Туреччини Ончю Кечелі заявив, що Анкара «з занепокоєнням» ставиться до атак на два танкери «тіньового флоту» у Чорному морі, підкресливши, що інциденти сталися у турецькій виключній економічній зоні й створили суттєві ризики для безпеки судноплавства, людей, майна та довкілля.1 Турецьке міністерство транспорту уточнило, що до району інцидентів були негайно скеровані буксири та рятувальні судна, а ситуацію взято під особливий контроль через загрозу можливого розливу нафти й блокування торговельних маршрутів.1У тоні офіційних заяв Анкари відчувається прагнення уникнути прямої конфронтації з Києвом: турецькі представники фокусуються на безпекових і екологічних аспектах, утримуючись від прямих звинувачень України в порушенні права чи «недружніх діях».1 Водночас наголос на тому, що «війна не повинна перетворювати Чорне море на простір неконтрольованого ризику», є попередженням і Москві, і Києву: Туреччина не хоче, щоб під її берегами велися операції, які ставлять під загрозу торговельні коридори й туристичні зони.9Казахстан: від протесту до екстреного перенаправлення експортуЯкщо Туреччина зосередилася на безпеці судноплавства, то Казахстан акцентував на загрозі своїм економічним інтересам: через термінал CPC у Новоросійську проходить основний потік казахстанської нафти до світових ринків, і будь-які зупинки тут миттєво б’ють по доходах Астани.2 Після атаки українських дронів по причальній системі консорціум оголосив про тимчасове призупинення відвантажень, а міністерство енергетики Казахстану повідомило про активацію плану екстреного перенаправлення частини експорту альтернативними маршрутами.4Казахстанське МЗС виступило із заявою, в якій назвало удар по об’єктах CPC «неприйнятним» і таким, що став уже «третім випадком агресії проти суто цивільної інфраструктури, діяльність якої захищена міжнародним правом».2 Окремо наголошувалося, що подібні дії створюють ризики для стабільності глобального ринку енергоносіїв і суперечать прагненню Казахстану забезпечувати «стабільні й безперебійні поставки нафти споживачам у всьому світі».2Спільний тон Туреччини й Казахстану: «засуджуємо, але не відвертаємося»У низці міжнародних публікацій підкреслюється, що Туреччина та Казахстан фактично виступили в унісон, висловивши протест проти українських ударів по російських нафтових активах у Чорному морі та Новоросійську, але водночас намагаючись не розривати відносини з Києвом.2 Туреччина говорить про «серйозні ризики», Казахстан — про «неприйнятні дії проти цивільної інфраструктури», але обидві країни уникають мови санкцій чи жорстких двосторонніх кроків щодо України.2Для Києва це подвійний сигнал: з одного боку, регіональні партнери чітко дають зрозуміти, що їхня критична інфраструктура й акваторії не можуть розглядатися як «побічні» театри воєнних дій без консультацій; з іншого — Туреччина й Казахстан не поспішають ставати на бік Москви й зводять реакцію до рівня дипломатичних демаршів.2 Цей баланс відкриває простір для подальшого діалогу про формальні «червоні лінії» в Чорному морі та навколо Новоросійська, не руйнуючи базових інтересів України, Анкари й Астани.9Міжнародний резонанс і роль СБУ у зміні правил гриСвітові ЗМІ — від Reuters, BBC та NBC до азійських і близькосхідних видань — описали удар по «тіньовому флоту» як ескалацію морської кампанії України, спрямовану на підрив фінансових основ російської війни.1 Особливо підкреслюється, що операція була націлена на санкційні судна й інфраструктуру, пов’язану з обходом обмежень, а не на «випадкові» цивільні об’єкти, що створює прецедент для нового типу тиску на Кремль у морському просторі.1У низці коментарів експертів СБУ називають піонером використання морських безпілотників проти енергетичної логістики РФ, здатним компенсувати нестачу великих кораблів і ракет дальньої дії за рахунок гнучких, відносно дешевих і важковловимих платформ.3 Така тактика, на думку аналітиків, уже змусила Росію відвести частину флоту від Криму, а тепер може змусити й переглянути маршрути «тіньового флоту» та роботу ключових терміналів на кшталт Новоросійська.4Правова й політична «сіра зона» ударів по нафтовій інфраструктуріЮристи з міжнародного права звертають увагу на комплексність ситуації: формально Україна б’є по інфраструктурі, яку Росія використовує у власних воєнних цілях, але при цьому страждають інтереси третіх країн, насамперед Казахстану, чия нафта йде тим самим маршрутом.8 З точки зору воєнного права, об’єкт, що забезпечує фінансування агресії, може розглядатися як законна ціль, однак присутність змішаного потоку вантажів (російських і казахстанських) ускладнює аргументацію в очах нейтральних держав і ринку.8Це створює небезпечний, але показовий прецедент: будь-яка держава, яка дозволяє використовувати свою інфраструктуру чи маршрути для обходу санкцій, ризикує потрапити у фокус воєнних операцій, навіть якщо формально не є стороною конфлікту.8 Для Казахстану це означає потребу серйозно замислитися над диверсифікацією маршрутів, а для Туреччини — над тим, наскільки довго вона готова терпіти присутність «тіньового флоту» під своїми берегами, прикриваючись лише посиланнями на свободу судноплавства.2Економічний удар: ризики для російської нафти й казахстанського експортуЗа оцінками міжнародних енергетичних оглядів, зупинка операцій термінала CPC навіть на кілька днів означає затримку постачання сотень тисяч барелів казахстанської нафти на добу, що б’є по доходах Астани й створює нервозність у трейдерах.4 Для Росії ж удар по «тіньовому флоту» і терміналу в Ново