Румунія й Болгарія намагаються врятувати НПЗ на своїх територіях, які належать російському "Лукойлу" – Politico

09.11.2025, 09:17 gordonua.com

Румунія й Болгарія поспіхом намагаються запобігти зупиненню нафтопереробних заводів на своїх територіях, які належать російській нафтовій компанії "Лукойл", проти котрої США ввели санкції. Про це 7 листопада інформувало Politico.

Обидві країни розглядають прохання про продовження санкцій для своїх заводів до 21 листопада, але справжні проблеми ще попереду, ідеться у статті.

Рішення Вашингтона занести до чорного списку компанії "Лукойл" і "Роснефть" спричинило паніку в країнах ЄС, вважає автор статті.

7 листопада болгарські депутати ухвалили новий законопроєкт, який дає змогу уряду призначати керівника найбільшого в країні нафтопереробного заводу "Лукойл" в Бургасі, наділяючи його широкими повноваженнями щодо оперативного управління, схвалення продажу підприємства й навіть його націоналізації, якщо буде потрібно. Тим часом Софія розглядає можливість подати запит на звільнення від санкцій.

Румунія, де розташований завод "Лукойлу" Petrotel, поки не ухвалила формального рішення, але Бухарест також розглядає варіант звернення із проханням про "відтермінування санкцій", повідомив високопоставлений урядовець на умовах анонімності. Націоналізацію розглядають як "останній варіант", додав він.

Міністр енергетики Румунії Богдан-Груя Іван у коментарі ЗМІ заявив, що Бухарест "операційно готовий до будь-якого сценарію". За його словами, план уряду має на меті "зберегти економічну діяльність Румунії, але водночас припинити фінансування Російської Федерації".

Спроби знайти нових власників для цих підприємств опинилися під ще більшим сумнівом після того, як швейцарська трейдингова компанія Gunvor 6 листопада відкликала свою пропозицію купівлі міжнародних активів "Лукойлу" після різкої критики з боку мінфіну США, наголошує медіа.

Технічно, отримати звільнення або призначити державного керівника для нафтопереробних заводів не має бути проблемою, вважає автор статті. За його словами, у найгіршому сценарії – якщо заводи зупинять роботу – наслідки для двох країн будуть дуже різними.

Для Болгарії, де російський завод забезпечує до 80% потреб країни в паливі, це означатиме, що Софія може залишитися без постачань до кінця року, сказав старший аналітик Центру дослідження демократії Мартін Владіміров.

Натомість румунський завод постачає приблизно 20% палива країни, зазначила аналітикиня енергетичного центру Expert Forum Ана-Отилія Нюцу. Вона зауважила, що закриття підприємства може спричинити "кілька місяців помірного зростання цін", поки країна шукатиме альтернативні імпортні постачання. Нюцу підкреслила, що зупинка може також вдарити по експорту до сусідньої Молдови і якщо вона постраждає сильно, це стане ще однією "великою PR-можливістю для Росії"

7 листопада уряд Молдови презентував власну пропозицію купити активи "Лукойлу" в країні, включно зі складом авіапального, і повідомив, що також звернувся до Вашингтона з проханням відкласти санкції.

Співзасновник аналітичної компанії RusEnergy й експерт із російської енергетики Михайло Крутіхін погодився, що підприємства можуть "продовжувати роботу" безпечно, якщо новий власник збереже нинішній персонал і найме додаткових фахівців.

Однак справжні проблеми, як наголошує Politico, з'являться пізніше, оскільки знайти покупця буде непросто. Обидва заводи "добре керовані", сказав колишній керівник "Лукойлу", але знайти компанію, готову взяти на себе юридичні ризики, пов'язані із санкціями, дорогі постачання, високі страхові премії та постійні капітальні інвестиції, буде "важко".

Владіміров оцінив вартість болгарського заводу, який історично приносив прибуток, у $1,5 млрд. Водночас румунський Petrotel, за словами Нюцу, менш привабливий: його річний оборот 2023 року становив менше ніж €40 млн, підприємство обтяжене боргами й "потребує дуже великих інвестицій".

Майбутні арбітражні спори – ще одна потенційна проблема, особливо в разі державного втручання, підкреслює ЗМІ. Депутат від опозиційної партії "Демократична Болгарія" Івайло Мірчев розповів, що болгарські депутати ухвалили початкову версію законопроєкту про націоналізацію заводу за 30 секунд і що така "поспішність і повна відсутність нормальної процедури створюють ризик серйозних помилок". За його словами, тепер вони збираються надати цій особі такі надзвичайні повноваження, що зрештою "Лукойл" подасть до суду на Болгарію – і гроші опиняться в Росії.

Натомість Нюцу заявила, що рішення про продаж заводів мають ухвалювати на рівні ЄС, щоб запобігти ризикам обходу "Лукойлом" американських санкцій.

Міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас зазначив, що Брюссель має перевіряти потенційних покупців до здійснення угоди, зважаючи на ризики російського впливу.

Мінфін США ввів санкції проти "Роснефти" й "Лукойлу" 22 жовтня, пояснюючи це тим, що нелегітимний президент країни-агресора РФ Володимир Путін відмовляється припинити війну в Україні. Президент США Дональд Трамп висловив сподівання, що це спонукає Путіна до переговорів.

Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк пояснив, що під санкції також потрапили дочірні компанії "Лукойлу" й "Роснефти", які охоплюють усі головні ланки нафтогазового бізнесу.

Канцлер ФРН Фрідріх Мерц заявив, що проситиме Вашингтон зробити виняток із санкцій для Rosneft Deutschland – німецької "дочки" "Роснефти". Як писало Bloomberg, німецька дочірня компанія могла б втратити доступ до головних клієнтів: нафтові трейдери, банки й енергетичні компанії погрожували припинити співпрацю. Глава мінекономіки ФРН Катаріна Райхе 28 жовтня повідомила, що підприємство звільнили від санкцій США.

5 листопада Reuters писало, що Болгарія готує зміни до законодавства, які дадуть змогу узяти під контроль нафтопереробний завод Lukoil у Бургасі й продати його новому власнику, щоб захистити підприємство від санкцій США. Politico писало, що рішення міністерства фінансів США про введення санкцій проти "Лукойлу", а також "Роснефти" 22 жовтня викликало занепокоєння серед країн Європейського союзу, де розташовані підприємства компаній, зокрема в Болгарії. Джерела видання припускали, що санкції можуть призвести до протестів і падіння уряду в країні.

7 листопада глава угорського МЗС Петер Сійярто заявив, що Сполучені Штати надали Угорщині "повне й необмежене" звільнення від санкцій щодо закупівель нафти й газу з РФ. Наступного дня його заяву підкоригувала Reuters, пославшись на електронний лист від невказаного посадовця Білого дому. Як зазначило агентство, представник Адміністрації США наголосив, що виняток діє протягом одного року. Він додав, що Угорщина також диверсифікує свої закупівлі енергоносіїв і зобов'язалася купувати американський скраплений природний газ за контрактами на суму приблизно $600 млн. Повідомлення ЗМІ Сійярто назвав фейком.