Умисна діра. Чому в бюджеті знову не вистачає грошей на виплати військовим

07.10.2025, 10:07 newsua.one

У жовтні депутатам доведеться ухвалити зміни до бюджету на 2025 рік, інакше з 1 листопада не буде грошей для військовослужбовців. Таку ж проблему закладено у проект бюджету на 2026 рікПовторення 2024 рокуУряд довів свою неспроможність вчитися на власних помилках. Під час розробки торішнього бюджету він запланував діру у розмірі 500 млрд грн — стільки не вистачало на виплати військовим, починаючи з 20 вересня 2024 року. 18 вересня 2024 року Верховна Рада встигла залатати цю діру внесенням змін до бюджету, 20 вересня Володимир Зеленський підписав закон — тож затримки виплат військовослужбовцям вдалося уникнути.Тим не менш, та історія негативно вплинула на настрої в армії. Адже всі бачили, як влада відкладає "на останній день" розв’язання проблеми, яка безпосередньо зачіпає кожного військового. Це ж наскільки має бути збочене ранжування пріоритетів, щоб під час повномасштабної війни запланувати борг усім захисникам країни в розмірі чотирьох місячних зарплат.Тому можна було сподіватися, що з цьогорічним бюджетом подібних проблем не буде, уряд врахує свої помилки і не стане ще раз ганьбитися перед армією і народом. Але ж ні. На початку літа з’ясувалося, що Кабміну знову не вистачає 500 млрд грн на ЗСУ. Судячи з сьогоднішніх реалій, справжній розмір діри склав не 500, а більше 600 млрд грн. Половину цієї суми було "погашено" законом "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони". Цей закон, прийнятий Верховною Радою 31 липня і того ж дня підписаний Зеленським, збільшив фінансування Міноборони на 343 млрд грн, з них 114 млрд грн пішли на грошове забезпечення військовослужбовців, 194 млрд — на закупівлю озброєнь, 3 млрд — на Держспецтрансслужбу, 32 млрд — на оборонно-промисловий комплекс, який перейшов до сфери управління Міноборони після ліквідації Мінстратегпрому.Тобто в липні проблему браку коштів на виплати військовим було розв’язано лише частково. І зараз, за словами голови комітету з питань бюджету Верховної Ради Роксолани Підласої, є потреба збільшити видатки держбюджету на оборону на суму близько 300 млрд грн. Мінфін готує законопроект, який треба проголосувати в цілому до 1 листопада. "Наш дедлайн продиктований необхідністю виплат військовим з 1 листопада", — пояснила Підласа в інтерв’ю РБК-Україна."Додаткова потреба в грошах почала накопичуватися з початку року. Тому що, по-перше, була нестача зброї від партнерів, яку нам доводилося купляти за власні кошти. Ми витрачали ресурс, який був запланований для грошового забезпечення військових, залишаючи непокритими майбутні періоди. По-друге, є необхідність в соціальному забезпеченні військовослужбовців і їх родин. Коли ми ухвалювали зміни в бюджет в липні, було зрозуміло, що до кінця року грошей не вистачить", — визнала голова бюджетного комітету парламенту.Нас врятує ERA LoansПідласа запевняє, що наші воїни отримають усі належні виплати вчасно. За її словами, вже декілька місяців ведуться перемовини з Європейською комісією, щоб вона погодила можливість використання на операційні військові потреби України 6 млрд євро за програмою ERA Loans. 6 млрд євро — це якраз і є майже 300 млрд грн.Програма Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans for Ukraine, тобто "Надзвичайне прискорення надходжень позик для України", — це ініціатива країн G7, яка передбачає надання Україні фінансової підтримки у розмірі приблизно 45 млрд євро. Ці позики будуть погашені за рахунок коштів, отриманих від заморожених державних активів Росії в ЄС.Як пояснює Підласа, використовувати кошти від заморожених російських активів або самі активи для потреб оборони України, в тому числі для грошового забезпечення українських військовослужбовців, європейцям політично більш прийнятно, ніж кошти своїх платників податків. Тобто, наприклад, кошти за програмою Ukraine Facility, яка фінансується напряму з бюджету ЄС, їм було б складніше спрямувати на потреби оборони, ніж за ERA Loans.Щодо перспектив позитивного рішення Єврокомісії вона зазначила, що "прогноз дуже оптимістичний": "Як тільки ви побачите, що в Верховній Раді зареєстровані зміни до бюджету на 2025 рік від уряду, значить, рішення вже є". 6 жовтня уряд вніс законопроект №14103 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони", де видатки на Міноборони збільшуються на 311 млрд грн, з них 211 млрд грн йдуть на грошове забезпечення військовослужбовців, 85 млрд — на закупівлю озброєнь, 14 млрд — на оборонно-промисловий комплекс, 1 млрд — на Держспецтрансслужбу.Утім, на випадок відмови Єврокомісії від цього варіанту уряд завжди мав старий надійний спосіб — позичити гроші. На питання, чи може у нас виникнути тимчасовий розрив у можливостях виплачувати зарплату військовим, Підласа запевнила: "Ми не допустимо такої ситуації. Для покриття тимчасових розривів ліквідності уряд залучає гроші від розміщення ОВДП".Збочені пріоритетиОтже, проблема полягала не стільки у відсутності коштів, скільки у збочених пріоритетах. Забезпечення своєчасних виплат військовим — це для уряду питання, яке можна відкласти "на останній день". Так було торік, і зараз це повторюється. І це чітко відображає ставлення влади до армії. Якби це ставлення було шанобливим, то в бюджеті від початку була б закладена необхідна сума, ще й із запасом. Щоб воїни чітко знали: вони для держави — на першому місці.Звісно, тут у влади є відмовка: західні донори досі були категорично проти фінансування ЗСУ за рахунок їхніх грантів чи кредитів, тому не можна перекидати на ЗСУ гроші з тих статей видатків, які фінансуються МВФ, G7, ЄС тощо. "Якщо ви навіть зріжете соціальні видатки на 300 млрд, хоча там нема стільки щоб різати, то це все одно не можна передати на потреби оборони, тому що соціалка фінансується з грошей міжнародних партнерів", — говорить Підласа.Але не всі доходи держави від українських джерел йдуть на оборону. Чимала частина йде на інші цілі, які для уряду виявляються більш важливими, ніж своєчасні виплати військовим.Яскравий приклад — закон "Про придбання обладнання, необхідного для будівництва енергоблоків №3 та №4 Хмельницької атомної електричної станції", прийнятий Верховною Радою 11 лютого і підписаний Зеленським 13 березня 2025 року. Далі, як записано в законі, Кабмін має актуалізувати техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) будівництва, затверджене 2018 року, і внести до парламенту законопроект про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків №3 та №4 ХАЕС. Згідно з ТЕО 2018 року загальна кошторисна вартість проектування, будівництва та введення в експлуатацію енергоблоків №3 та №4 ХАЕС становить 76,8 млрд грн; після "актуалізації" ця сума, очевидно, значно зросте.Гроші на реалізацію цього задуму влада накопичила. Тобто замість того, щоб витратити їх на потреби ЗСУ, влада відклала їх на справу, яка взагалі не рухається. Ще 28 травня Юлія Тимошенко разом із колегами з "Батьківщини" внесла законопроект №13322 про збільшення видатків держбюджету на закупівлю озброєнь на 60,2 млрд грн за рахунок вилучення нерозподілених доходів НАЕК "Енергоатом". Але для влади пріоритет — не ЗСУ, а сумнівна мрія про велике атомне будівництво.Якби це було реалістичне завдання, влада напевно отримала б на нього гроші від західних донорів. Але вони не захотіли це фінансувати, хоча енергетика — це те, на що вони дають гроші найлегше. Проте уряд вперто збирається витратити гроші на два енергоблоки, які запрацюють колись у майбутньому, а не на нашу перемогу зараз. 18 серпня міністр енергетики Світлана Гринчук повідомила, що Україна опрацьовує варіанти добудови блоків № 3 і № 4 Хмельницької АЕС за альтернативними сценаріями, оскільки немає просування в домовленостях з Болгарією щодо продажу нею корпусів реакторів ВВЕР-1000 для цих двох блоків.І це не поодинокий приклад. Можна згадати, як 20 серпня влада з пафосом забрала 8 млрд грн з бюджету Києва, щоб спрямувати їх не на ЗСУ, а на Укрзалізницю. "Забрати 8 мільярдів у Києва, які могли би піти на підтримку військових підрозділів, в загальний бюджет вважаю абсолютно необґрунтованим і недоцільним рішенням", — заявив у своєму Telegram-каналі заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ підполковник Максим Жорін. Він зазначив, що з багатьох місцевих бюджетів зараз досить багато грошей йде на необхідні на фронті речі, за рахунок яких підрозділи можуть ефективно виконувати задачі і не чекати багато місяців, щоб щось отримати. І особливо зачепило його, що гроші, відібрані у Києва, спрямували не на ЗСУ. "Натомість вирішили віддати їх Укрзалізниці — всім відомій безкінечній фінансовій дірі, в якій безслідно зникають ресурси", — обурився підполковник Максим Жорін.Проблема-2026Колись Янукович агітував за себе бігбордами "Тому що послідовний". Зараз уряд діє чітко за цим гаслом і вже втретє вніс проект бюджету з великою дірою, яка стосується саме видатків на ЗСУ. В бюджеті-2026 порівняно з 2025 роком фінансування Міністерства оборони зросте ледь помітно: з 1912 до 1923 млрд грн. Зокрема, грошове забезпечення та інші виплати військовим — з 1126 до 1143 млрд грн. Тобто наступного року повториться нинішня діра у кілька сотень мільярдів.До речі, 19 вересня Зеленський своїм указом затвердив рішення РНБО "Про пропозиції до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України". Там першим пунктом записано, що Кабмін повинен передбачити у проекті бюджету-2026 видатки для сектору безпеки і оборони в обсязі не менше обсягу видатків, передбачених у бюджеті-2025.Отже, якщо незабаром в бюджеті-2025 фінансування ЗСУ збільшиться на 300 млрд грн, то, за логікою рішення РНБО, уряд повинен на стільки ж збільшити фінансування ЗСУ у проекті бюджету на 2026 рік. Чи буде це зроблено? Позитивна відповідь на це питання покаже, що таке рішення РНБО — серйозне зобов’язання, взяте на себе владою, а не легковажна піар-акція для поліпшення іміджу в очах народу.