Американський хаб на противагу москві: хто тепер визначає ціни на газ у Європі та світі

29.08.2025, 11:07 mind.ua

Як змінюються правила ціноутворення на газовому ринкуОднією з цілей російської агресії проти України стали наміри кремля нав’язати власні правила на газовому ринку ЄС, обмеживши розвиток конкуренції. План передбачав розбудову двох потужних газопроводів «Північний потік», що напряму з’єднували сибірські родовища з Німеччиною в обхід України, а також «прив’язку» європейських споживачів до довгострокових контрактів із «Газпромом», у яких ціни значною мірою залежать від нафтових котирувань.Але повномасштабна війна в Україні навпаки зупинила російську газову експансію на території ЄС. Цьому посприяли не тільки санкції. Роботі «Північних потоків», яка дозволяла б збільшити «газпромівський» експорт, завадили регуляторні обмеження та диверсанти, які восени 2022 року підірвали трубопроводи. А еволюція газової торгівлі трансформувала усталену практику ціноутворення, на яку волів спиратися «Газпром» для посилення влади на ринку.Докладніше – в огляді Mind.Усе менше залежності від нафтиРаз на два роки галузева лобістська організація International Gas Union (IGU; заснована у Швейцарії, секретаріат у Лондоні; понад 70 країн-членів) проводить глобальне опитування ринкових гравців, щоб дослідити, яким чином формуються оптові ціни на газ.Нещодавно оприлюднені нові результати показали, що ціни на газ усе менше піддаються впливу нафтових котирувань, тому прибутки в газовому трейдингу дедалі менше залежать від ситуації на суміжному – нафтовому – ринку.За даними IGU, частка газових контрактів, у яких ціни формуються безпосередньо на основі попиту споживачів і пропозиції трейдерів (модель Gas-on-Gas, GOG) за останні два десятиліття зросла з 31,5% до 49,1%. Це відбулося через скорочення кількості угод, що укладаються з урахуванням індексації нафтових цін (Oil-Price-Escalation, OPE). Частка контрактів на основі OPE за цей же період скоротилася з 24% до 18,5%.Географія механізму формування оптових цін на газДжерело: IGUЗростання популярності GOG серед покупців зумовлене тим, що газові ціни в такій моделі часом виходять нижчими, ніж у разі прив’язки до нафтових котирувань. Про таку знижувальну тенденцію учасники ринку повідомляють у кожному опитуванні IGU, починаючи з 2007 року.Останніми роками частка моделі GOG в ціноутворенні найбільше зросла в сегменті зрідженого природного газу (ЗПГ). Ключовим чинником стало поширення на ринку довгострокових контрактів для експорту американського ЗПГ, ціни в яких прив’язані до Henry Hub – головного газового хабу США, розташованого у місті Еррат у штаті Луїзіана, де сходяться понад 10 магістральних газопроводів. Тенденція збіглася з підвищенням Сполучених Штатів до рівня найбільшого у світі експортера ЗПГ та зростанням обсягів газової торгівлі на спотовому ринку.Частка GOG досягла рекордного рівня у 50,1% після цінових шоків 2022 року, коли росія паралельно з повномасштабною війною в Україні штучно обмежила експорт трубопровідного газу до ЄС за чинними довгостроковими контрактами. Наступного року частка GOG незначно скоротилася до 49,3% і наприкінці 2024-го залишилася майже без змін.Місцеві особливостіУ регіональному розрізі найбільше зростання моделі ціноутворення GOG і навпаки зниження OPE відбулися в Європі. Проте в різних частинах континенту спостерігаються певні особливості.Прив’язка газових цін до нафти фактично зникла у країнах Північно-Західної та Центральної Європи завдяки ринковим реформам і лібералізації. Але модель OPE залишається актуальною для компаній у Туреччині та Південно-Східній Європі, які продовжують отримувати газ за контрактами з «Газпромом». На споживачів газу в Іспанії та Португалії, що покладаються на трубопровідний газ з Алжиру й старий, більш традиційний формат контрактів для експорту ЗПГ, також впливає динаміка нафтового ринку.У 2024 році контракти GOG забезпечили 82% європейського споживання газу, зокрема майже все внутрішнє промислове виробництво, 80% трубопровідного імпорту та 78% закупівель ЗПГ.Для порівняння: коли IGU проводив перше глобальне опитування про особливості ціноутворення на газовому ринку у 2005 році, серед країн Європи лише Велика Британія покладалася значною мірою на ціноутворення GOG.Як показало останнє дослідження IGU, у країнах колишнього Радянського Союзу, на Близькому Сході та в Північній Африці й досі переважає державне регулювання цін на газ.Зокрема, в Україні діє обмежена конкуренція: до комерційного сегмента належать промислові підприємства, компанії малого та середнього бізнесу, а домогосподарства, бюджетні установи й комунальні підприємства становлять так званий сегмент ПСО – це ринок, який працює в межах механізму «покладених спеціальних обов’язків» за фіксованою ціною, визначеною державою. Різниця між ринковою й фіксованою ціною компенсується компаніям через спеціальні фінансові механізми (але часто із затримками, що створює борги).Для Європи – дорогоУ 2024 році ціни на газ знизилися в усіх регіонах. Середня світова оптова ціна, як показало опитування IGU, становила близько $172 за 1000 куб. м газу – це трохи вище рівня середини – кінця 2010-х років.Однак на Європу продовжили тиснути вищі ціни, що стало наслідком втрати більшості обсягів російського трубопровідного газу, які споживачі замінили дорожчими закупівлями ЗПГ.Середні ціни на основі ОРЕ (тобто з орієнтиром на нафту) у регіоні торік сягали $318 за 1000 куб. м, що майже вдвічі перевищувало ринкову вартість газу за моделлю GOG – близько $169 за 1000 куб. м.«Так склалося через те, що в Північній Америці і росії трималися відносно низькі ціни, які й забезпечили обмеження у зростанні витрат європейських покупців на експортні закупівлі газу з ціною GOG», – зазначається в дослідженні International Gas Union.Якщо говорити конкретно про Євросоюз, то оптові ціни на газ у країнах блоку торік у середньому коливалися в межах $355–420 за 1000 куб. м. Такий рівень пояснюється значною залежністю від спотових закупівель ЗПГ, тоді як імпортери ЗПГ в Азії більше покладаються на довгострокові контракти, які минулого року забезпечували дешевші постачання.Серед країн Євросоюзу, які імпортували понад 4 млрд куб. м газу протягом 2024 року, найвищі оптові ціни платила Польща – подекуди вони сягали $530 за 1000 куб. м. Тоді як для багатьох інших країн газ здебільшого обходився у $350 за 1000 куб. м.Найнижчі середні оптові ціни – менше $35 за 1000 куб. м – спостерігалися в Туркменістані, Алжирі та Венесуелі, де споживання газу значно субсидується державою.Мінливий ринокОпитування IGU засвідчило, що світовий ринок газу за останнє десятиліття став ще більш глобальним та інтегрованим завдяки зростанню торгівлі ЗПГ, поширенню ринкового ціноутворення й розвитку газових торгових хабів.До 2020 року ця тенденція на лібералізацію сприяла зближенню рівня цін на газ між різними регіонами. Однак подальші потрясіння – пандемія COVID-19, російсько-українська війна й енергетична криза – призвели до протилежних змін.Якщо протягом 2005–2020 років газовий ринок розвивався за «законом єдиної ціни» (він передбачає, що ідентичні товари повинні продаватися за однаковою ціною на різних ринках за відсутності торгових бар’єрів і можливості поєднати ринки через арбітраж), то з 2021 року ринкові ціни на газ стали часом значно відрізнятись залежно від місцевої (регіональної) специфіки.Щоб оцінити ситуацію, аналітики IGU розрахували Індекс коливання (Coefficient of Variation) – він показує, наскільки мінливі (волатильні) ціни або інші показники (наприклад, споживання, імпорт) відносно їхнього середнього рівня.Тенденції змін світових цін на газ за Індексом коливаньРозрахунки показали, що у 2021 році Індекс коливання повернувся до рівня 2005 року, але у 2022-му він зріс майже до 100% на тлі вибухового зростання газових цін в основних регіонах-імпортерах через обмеження глобальної пропозиції ЗПГ та втрату Європою значних обсягів постачань від «Газпрому». У 2023 році індекс почав поступово знижуватись і на кінець 2024 року досяг рівня близько 60%.Автори дослідження IGU пояснили, що значна цінова нестабільність нині спостерігається у країнах із ринковим ціноутворенням, які інтегровані у світовий газовий ринок, імпортують значні обсяги блакитного палива й розташовані в Європі.Це означає, що цього року країнам регіону, до яких належить й Україна, імпортувати газ для забезпечення зимових запасів не тільки більш складно через підвищену конкуренцію за доступний ресурс, а й більш дорого.Fri, 29 Aug 2025 10:30:00 +030020293888Публікаціїhttps://mind.ua/publications/20293888-amerikanskij-hab-na-protivagu-moskvi-hto-teper-viznachae-cini-na-gaz-u-evropi-ta-svitihttps://mind.ua/publications/20293888-amerikanskij-hab-na-protivagu-moskvi-hto-teper-viznachae-cini-na-gaz-u-evropi-ta-sviti#comment_header_layerНовини розділу Публікації на mind.uaЕнергетика,газ,Природний газ,Нафта,Євросоюз,Зріджений газАкселерація ОПК: які пільги та захист матимуть підприємства Defence CityТа які компанії зможуть стати резидентами нового режимуМинулого тижня Верховна Рада ухвалила два з трьох законопроєктів, що потрібні для запуску податкового та правового режиму Defence City. Документи 26 серпня направлені на підпис президенту України.Ініціатори режиму обіцяють не лише полегшити роботу оборонних підприємств в умовах війни, а й стимулювати інвестиції та експортний потенціал.Mind ознайомився з пакетом законопроєктів і пояснює ключові деталі, які можуть бути цікавими майбутнім резидентам Defence City.Що входить у пакет?Для повноцінного старту Defence City необхідно ухвалити три законопроєкти:№13420 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України для підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (прийнятий Верховною Радою 21 серпня, направлений на підпис президенту 26 серпня);№13421 «Про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України для підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (прийнятий ВР 21 серпня, направлений на підпис президенту 26 серпня);13422-1 «Про внесення зміни до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-про