Як Україна адаптувала експорт зерна під час війни: альтернативні логістичні маршрути

З початком повномасштабної війни та блокадою українських морських портів перед агросектором постало критичне завдання — знайти нові шляхи для експорту зерна. Єдиною можливістю продовжити постачання продукції на світовий ринок стали сухопутні маршрути через сусідні країни та порти на Дунаї. Про це розповіли в УКАБ.
У відповідь на блокаду морських шляхів у травні 2022 року Європейський Союз запустив програму «Шляхи Солідарності», що передбачала транзит української агропродукції через держави-члени ЄС. Спочатку обсяги перевезень були незначними через недостатню інфраструктуру, однак поступово експортні потоки почали зростати.
Важливу роль відіграли порти на Дунаї, які за рік збільшили свої експортні потужності з 1 млн тонн на рік до 1 млн тонн на місяць. Однак навіть за таких умов альтернативні маршрути не могли повністю компенсувати втрати від заблокованих чорноморських портів. Через це залишки зерна в Україні стрімко зростали.
У травні 2022 року світові ціни на зерно досягли рекордних показників, а в липні 2022 року за підтримки ООН, Туреччини та росії запрацював «зерновий коридор» — тимчасовий морський маршрут для експорту українського продовольства. Він функціонував до липня 2023 року, поки не був заблокований з боку рф.
Завдяки успішним операціям ЗСУ восени 2023 року Україна змогла відкрити власний морський коридор через порти Великої Одеси. Це дозволило не лише стабілізувати експорт, а й вивезти значні запаси зерна, що накопичилися через нестабільність попередніх маршрутів.
У період, коли «зерновий коридор» припинив свою роботу, а український морський шлях ще не був відновлений, піковий обсяг експорту через сухопутні кордони досяг 3,7 млн тонн (серпень 2023 року). Найбільші обсяги спрямовувалися через:
Румунію — 73% (завдяки порту Констанца);Польщу — 14%;Угорщину — 9%;Молдову — 2%;Словаччину — 2%.
Однак із запуском українського морського маршруту потреба в сухопутних шляхах почала поступово скорочуватися.
За останні шість місяців 2024 року обсяги експорту через сухопутні маршрути зменшилися в 3,7 раза, в середньому до 1 млн тонн на місяць. У грудні 2024 року порівняно з піковими показниками експорт через основні транзитні країни скоротився наступним чином:
Румунія — у 8,2 раза (до 0,3 млн тонн);Польща — у 1,9 раза (до 0,3 млн тонн);Угорщина — у 1,9 раза (до 0,2 млн тонн);Молдова — у 8,9 раза (до 0,01 млн тонн);Словаччина — у 12 разів (до 0,01 млн тонн).
Попри блокаду та складнощі з логістикою, Україна змогла адаптувати свої експортні маршрути та зберегти статус одного з ключових постачальників зерна на світовий ринок. Відкриття власного морського коридору стало критично важливим для стабілізації експорту, а сухопутні шляхи залишаються важливим резервним варіантом, що допомагає підтримувати стабільність міжнародної торгівлі українською агропродукцією.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
22 лютого 2025