На полях бракує рук: як повномасштабна війна «висушує» агробізнес на Вінниччині

16.10.2024, 18:47 i-vin.info

В умовах повномасштабної війни аграрний сектор України стикається з безпрецедентним дефіцитом кадрів. Військові потреби країни змушують багатьох чоловіків залишати свої робочі місця та захищати рідну країну. Це, в свою чергу, загрожує стабільності виробництва на аграрних підприємствах. Фермери Вінниччини вже відчувають негативні наслідки цього явища: втрати працівників, зменшення обсягів виробництва та труднощі з набором нових кадрів. У цій статті I-VIN.INFO дізнався думки аграріїв щодо цієї проблеми та шляхи, які вони обирають для її подолання.У контексті кадрового дефіциту, з яким стикаються аграрії, виникає серйозне питання про можливості розширення виробництва. Вадим Васалатій, керівник ФГ «Васалатій», підкреслює, що хоча наявні працівники мають бронювання, обмеження у мобілізації заважають розвитку господарства. Він зазначає: «Усі працівники, які нам потрібні для того, щоб підтримувати наявний рівень виробництва, у нас зараз є - вони заброньовані. Проте, розширяти господарство ми не можемо».Ситуація на аграрних підприємствах ускладнюється не лише через мобілізацію, а й через труднощі з пошуком нових кадрів. Сергій Лисий, головний агроном фермерського господарства Велес АРС, розповідає про виклики, з якими стикається його колектив.«У нас на господарстві працює чотирнадцять чоловіків. Двох механізаторів мобілізували, а інших поки не чіпають. Частину ми забронювали, а частина чоловіків у нас передпенсійного віку - за п’ятдесят, тож їх поки теж не поспішають мобілізовувати. Звертались в ТЦК щодо бронювання наших працівників. Поки що нам схвалюють ці бронювання, але це лише на півроку - потім знову доводиться подавати документи», - каже Сергій Лисий.Головний агроном Велес АРС зазначив, що компенсувати нестачу двох мобілізованих механізаторів так і не вийшло. Причиною тому, на думку Сергія Лисого, є те, що жінки неохоче перекваліфіковуються на спеціальності водіїв та комбайнерів, а студенти аграрних навчальних закладів не хочуть їздити на стажування в села.«Як не буде кому працювати, то й не буде у нас тих обсягів виробництва, що були раніше. Поки що працюємо, але ситуація стає все складнішою».З нестачею кадрів стикаються не лише окремі господарства, а й весь аграрний сектор, що вимушує фермерів шукати нестандартні рішення. Юрій Василишен, керівник ФГ «Василишен В.М.», зазначає, що відчутна проблема з водіями та механізаторами призводить до необхідності перекваліфікації працівників.«Дійсно, є зараз проблема із нестачею водіїв, механізаторів і сезонних працівників. Через це всім нашим працівникам доводиться перекваліфіковуватись. Умовний водій у нас зараз і збирає врожай і зав’язує мішки, тобто, стає різноробочим», - зазначає Юрій Василишен.Пан Юрій керує трьома господарствами. На кожному з них, каже, не вистачає по два-три працівника. Як і у більшості аграріїв, тут не вистачає саме механізаторів - водіїв комбайнів та тракторів.«У нас зараз доволі сучасні комбайни, які є дуже складними у керуванні. Керувати такою машиною може людина, яка розуміється на цифрових навичках. Замінити таких людей, якщо їх мобілізували, дуже складно».На фермерському господарстві «Василишен В.М.» до роботи активно залучають й жінок. Проте, вони можуть виконувати не всі види роботи. Так, жінок саджають за кермо автівок та залучають до збору врожаю. За кермо більшого та спеціалізованого транспорту жінки, на жаль, не сідають.На господарстві також бронюють від мобілізації найбільш цінних працівників. Проте, за словами Юрія Василишена, забронювати усіх не виходить. Деякі з працівників його господарства зараз навчаються і також отримують відсрочку від мобілізації.Щоб створити умови безпечного збору урожаю, працівників аграрного сектору, дійсно, бронюють від мобілізації.Про це ще 15 червня розповів в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час Black Sea Security Forum.За його словами, задля безпечної діяльності аграріїв прийняли декілька рішень щодо мобілізації:«Перше — це автоматично пролонговані існуючі бронювання на три місяці без необхідності подавання жодного пакета документів. Друге — подальше бронювання буде надаватись на 12 місяців, до цього було шість. Третє, по певних професіях, наприклад, трактористи, агрономи, ветеринарні лікарі, є можливість бронювати ту кількість працівників, яка критично необхідна, при цьому отримуючи погодження від військових», - зазначав Тарас Висоцький.Загальна норма бронювання, за словами міністра, до 50%, але по певних професіях можна подати клопотання з обґрунтуванням щодо збільшення цієї кількості.Також він додав, що на певних напрямках кількість працівників зменшилась приблизно до 20%. Це означає, що зросло навантаження на решту, тому що велика частина працівників мобілізувалася. Найбільш потрібні, на його думку, і в агро секторі, і в Збройних Силах — це інженерні професії: трактористи, машиністи, інженери елеваторного обладнання.Кадровий дефіцит особливо гостро відчувається в садівничій галузі, де працівники є незамінними для підтримки виробництва. Асоціація «Вінницясадвинпром» працює з агросадовими підприємцями Вінниччини. Її голова Сергій Бойчук розповів, що такі підприємства відчувають ще серйозніші проблеми у зв’язку із кадровим дефіцитом.«Садівництво - це дуже трудозатратна галузь. Зараз сімдесят відсотків постійних працівників підприємств, що входять в нашу асоціацію, мобілізовані в армію. Мова йде про найбільш потрібних працівників - про трактористів, водіїв, електриків та механиків. Через те, що в цьому році внаслідок заморозків в нас був невеликий врожай, то його вдалось зібрати. Якщо б врожай був повним, то ми б точно не змогли його зібрати».Такий високий відсоток мобілізованих на садівничих господарствах пов’язаний із тим, що садоводи не можуть забронювати своїх працівників. Садоводи зазвичай ведуть невеликі господарства, які не відповідають критеріям підприємств, що можуть бронювати робітників.«Є у нас умовне підприємство, в якого п’ятдесят гектарів саду. Вони не можуть набрати той обсяг сплати податків, щоб відповідати критеріям по бронюванню. Звісно, якесь аграрне підприємство в якого тисяча гектарів посівних сплачує необхідні податки. Ми підіймали це питання і на рівні Кабміну. На нашу думку критерієм має бути не просто обсяг сплати податків, а й обсяг сплати на гектар землі. Садівничі підприємства платять з гектара землі в три-чотири рази більше податків, ніж ті, хто вирощує зернові».Через нестачу працівників страждає весь процес вирощування та збору продукції садівничих підприємств. Пан Сергій каже, що цей процес триває, фактично, весь рік. Як тільки закінчується збирання врожаю, одразу починається процес формування саду.Для того, щоб вирішувати питання кадрового дефіциту підприємства асоціації «Вінницясадвинпром» вдаються до трьох кроків: залучають до сезонної роботи студентів аграрних навчальних закладів, запрошують на роботу людей пенсійного віку та механізують процеси для того, щоб звести до мінімуму ручну працю.Сергій Бойчук також поділився тривожними тенденціями, які спостерігаються серед агросадових підприємств.«Простежується тенденція того, що будуть скорочуватися площі землі, зайняті під сади. По-тихеньку сільськогосподарська галузь України скочується в зернове та олійне виробництво. Ми, звісно, намагаємось втримати те, що в нас є, але садівництво, тваринництво та овочівництво зараз надзвичайно сильно страждають від нестачі кадрів».Усвідомлюючи масштаби кадрового дефіциту, аграрії Вінниччини стикаються з серйозними викликами, які загрожують стабільності виробництва. Брак працівників, зокрема в садівництві, змушує фермерів адаптувати свої підходи, шукаючи альтернативні рішення, щоб забезпечити роботу господарств. Як свідчать думки самих аграріїв, без належної підтримки та змін у політиці бронювання, аграрний сектор може втратити не лише кадри, але й можливість продовжувати розвиватися.Аграрії переконані, що державні органи мають враховувати специфіку галузі і працювали над рішеннями, які сприятимуть збереженню виробництва в умовах воєнного часу. Від успішної роботи аграріїв залежить не лише продовольча безпека, а й економічна стабільність країни в цілому.Читайте також, «Вони мають потенціал вносити інновації»: як у Вінниці розвивається молодь.Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.Фото: i-vin.info, today.vn.ua, suspilne.media, te.dsp.gov.ua, agroportal.ua