Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Відбудова України: як виглядатимуть відновлені українські міста після війни

radiosvoboda.org

 Відбудова України: як виглядатимуть відновлені українські міста після війни

Відбудова України – процес, який розпочався із початком повномасштабної війни і триває паралельно з новими руйнуваннями, яких завдає Росія під час бойових дій та внаслідок обстрілів усієї території країни.

Експерти вважають, що цей процес, попри брак ресурсів, є необхідним, оскільки він дає можливість людям залишатися в країні і виживати в умовах повномасштабної війни. Це і відновлення знищених енергетичних та інфраструктурних об'єктів, без яких населення б не мало ні електроенергії, ні води, ні тепла. Це і відбудова лікарень та шкіл. Це і створення нового житла для вимушених переселенців, які втратили домівки. Це і постійний ремонт пошкоджених помешкань, дахів будинків та встановлення нових вікон замість вибитих вибуховою хвилею.

Водночас, вже через кілька місяців після початку масштабного вторгнення Росії, українські архітектори та урбаністи почали працювати і над довгоперспективними планами, які Україна планує реалізувати після війни.

Радіо Свобода зібрало декілька проєктів, які показують, як Україна може виглядати після повоєнної відбудови.

На сьогодні розроблені десятки візуалізацій проєктів відновлення як окремих об’єктів так і цілих населених пунктів, що зазнали руйнувань внаслідок дій російської армії.

Попри те, що масштаб руйнувань і завданої шкоди щодня збільшується, і частина з розроблених проєктів може втратити актуальність задовго до того, як їхня реалізація стане можливою, ці плани дають можливість уявити якою Україна може бути після війни.

Питанням відновлення опікується як держава, так і гуманітарні фонди, волонтерські ініціативи та окремі бізнеси. Долучитися до відбудови зголосилися й міжнародні партнери.

Ще у травні 2022 року президент України Зеленський запропонував країнам-союзникам взяти шефство над постраждалими внаслідок російських атак регіонами України.

«Це буде найбільший проєкт нашого часу: економічний, технологічний, національний і, головне, світоглядний. Це дозволить створити мільйони зв'язків у демократичному світі. Кожні місто, громада, галузь, які будуть відбудовані, матимуть історичне свідчення про те, хто допомагав», – сказав тоді Зеленський.

На заклик президента Зеленського відгукнулися 30 країн. Зокрема Данія взяла шефство над Миколаєвом, Велика Британія – над Київщиною, Туреччина – над Харковом, Австрія – над Запоріжжям.

Позиція Володимира Зеленського – відбудовувати зараз, а не чекати завершення війни. Принаймні, про це він заявляв у липні 2022 року в своєму відеозверненні.

Наприкінці січня 2023 року представники уряду України, Євросоюзу, країн G7 та міжнародних фінансових установ запустили Координаційну платформу донорів, яку назвали «фінансовим Рамштайном». Один з напрямків роботи цієї платформи є координація швидкого відновлення України у сферах енергетики, житла й інфраструктури. Перше у 2024 році засідання країн-донорів відбулося 14 лютого.

Український уряд у 2023 році розпочав експериментальну відбудову шести деокупованих сіл та містечок за принципом комплексного відновлення на противагу точковим рішенням. За словами прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля йдеться про «системний підхід, нове плануванням та повну трансформацію цих населених пунктів». Один з головних принципів – «build back better» («відбудувати краще, ніж було»).

За задумом це має допомогти напрацювати базовий принцип відбудови на майбутнє, а також сприяти поверненню вимушених переселенців додому.Тим часом архітектори та урбаністи дивляться на кілька кроків вперед, не чекаючи урядових програм: вже зараз вони візуалізують майбутнє й на тимчасово окупованих Росією територіях.

Про відбудову міста, де 90% житлового фонду було знищено чи пошкоджено внаслідок російських бомбардувань та обстрілів, почали говорити ще навесні 2022 року.

Попри те, що Маріуполь все ще перебуває в окупації, експерти вважають, що думати про його відбудову не зарано.

На їхню думку, проблема відновлення міст та цілих регіонів має починати обговорюватися не після деокупації, а вже зараз необхідно продумувати стратегію їхньої відбудови і оптимальні шляхи реалізації.

На сьогодні вже існує як мінімум чотири концепції відбудови Маріуполя.

Своє бачення підходів до відновлення міста вже представили:

Усі вони стверджують, що реалізовуючи підхід «відбудувати краще, ніж було», намагаються не лише запропонувати концепцію оновленого міста, а враховують у ній виправлення допущених раніше містобудівних помилок.

Цей проєкт розпочався із маніфесту українського дизайнера родом з Маріуполя. Автори цієї концепції з команди Сергія Родіонова бачать відновлення міста не лише у трансформації його вигляду, а й у зміні головного підходу до містобудування.

RE: Mariupol пропонує ущільнення забудови навколо активного центру, на противагу минулої розпорошеності на мікрорайони.

Пріоритетом урбаністи бачать зміну фокусу з промислових об’єктів на доступ до води.

Для цього колишні промислові зони «Азовсталі» та узбережжя Кальміусу мали б перетворитися на нові змішані мікрорайони, а історичну частину міста з новою зв’язав би новий транспортний вузол.

Центральний вокзал пропонують розташувати в географічному центрі Маріуполя – гирлі річки Кальміус на місці доменних печей зруйнованого Росією заводу «Азовсталь».

Урбаністи пропонують також кілька візуалізацій для знакових об’єктів міста.

Зокрема Драмтеатру, який був знищений Росією 16 березня 2022 року.

У майбутньому його бачать як меморіальний об’єкт.«Ми пропонуємо на місці руїн створити центр, що поєднає пам’ять і новий простір, що доводить – життя перемагає», – пояснюють автори концепції.

Розширений доступ до моря урбаністи пропонують втілити через нові напрямки морського відпочинку. На місці старого залізничного вокзалу може з’явитися кампус «Мозаїка», який в RE: Маріуполь описують як мозковий центр відродження міста. Старі колії обростуть парком, а на території центрального пляжу з’явиться перший технологічний центр дослідження Азовського моря.

Серед пріоритетів також питання безпеки.

Команда проєкту RE: Mariupol заклала в свою концепцію відбудови Маріуполя також створення потужної військової бази. На їхню думку, Маріуполь має стати «містом-фортецею із особливими шляхами розвитку, закріпленими законодавчо».

Розробники іншої концепції для Маріуполя з урбан-агенції Big City Lab вбачають у відбудові можливість виправити містобудівні помилки радянського минулого. На їх думку одна з них – залізниця, що пролягає просто над берегом моря і перешкоджає доступу жителів міста і його гостей до набережної.

«Маріуполь має стати кращою версією себе», – вважає Вікторія Тітова з Big City Lab.

Основою для реалізації довгострокової мети концепції оновлення Маріуполя розробники бачать створення екологічно чистої промисловості, залучення інвестицій та розвитку малого і середнього бізнесу.

Загалом мова іде про відбудову мікрорайонів, появу нового житла різного типу, формування міських кварталів з активними першими поверхами, наближення міста до моря та створення зелених просторів.

На екологічності відбудови наполягає й концепція від Ro3kvit – yкраїнської команди з підтримкою іноземних фахівців.

Автори проєкту вважають, що варто інвестувати в розвиток екологічно чистих галузей промисловості, зелені технології.

«Особлива увага також треба приділити переробці уламків будівельних конструкцій і промислових відходів (зокрема шлаків) та відновленню порту, який відіграватиме стратегічно важливу ролі у відбудові східних регіонів», – кажуть урбаністи.

Водночас територію заводу «Азовсталь» пропонують зробити мультифункціональною, створивши тут музей та меморіал захисникам Маріуполя.

Тоді як RE: Mariupol пропонує лишити це місце недоторканим, перетворивши це на меморіальний парк-заповідник, надавши природі можливість поглинути цей простір. Урбаністи бачать тут також потенціал для мистецьких резиденцій та екскурсій.

Відбудова Київщини почалася одразу ж після деокупації збройними силами України навесні 2022 року.

За даними платформи DREAM на Київщині в процесі чи реалізації перебуває понад 580 проєктів відновлення. А на початок 2024 року тільки в Ірпені залучили на будівництво та ремонт будинків понад 1 млрд гривень за урядовою програмою єВідновлення.Упродовж двох років архітектори та урбаністи розробили десятки проєктів, які показують архітектурне майбутнє Київщини.

Зокрема громадська ініціатива Irpin Reconstruction Summit передала Ірпінській міській раді 20 проєктів реконструкції, відновлення постраждалих будівель та розвитку громадського простору.

Серед них проєкт реконструкції Романівського мосту через річку Ірпінь, який був підірваний у перші дні повномасштабного вторгнення Росії.

Автори Зоряна Тихончук та Ярослав Ващенко бачать міст інтерактивним місцем пам’яті: зруйновану частину пропонують накрити скляним куполом, а всередині облаштувати меморіальний простір.

Основа для освітлення мосту за задумом архітекторів має мати форму українського герба.«Герб відіграє символічну конструктивну функцію, він тримає міст, так як українська національна ідея, є опорою для українського народу. Натомість футуристична стилістика – це ознака міст майбутнього, які динамічно розвиваються і є маркером успішного інвестиційного середовища», – йдеться в описі концепції.Другий фрагмент зруйнованого мосту автори проєкту пропонують зробити «алеєю птахів». А дорога, розділена на декілька вузьких доріжок, має символічно відобразити рух людей, попри те, дорога обривається і лишаючи по собі тільки сліди траєкторії руху.

Меморіальний аспект як пріоритетний бачать і розробники проєкту відновлення Ірпінського будинку культури.

Приміщення зазнало значних пошкоджень під час бойових дій навесні 2022. Частково вцілів тільки фасад і вхідна група. Це місце в деокупованому Ірпені стало знаковим. На тлі зруйнованого БК свій кліп зняв співак Ед Ширан та український гурт «Антитіла», переможці пісенного конкурсу «Євробачення-2022» – гурту «Калуш Оркестра», тут також відбувся виступ знаменитого канадського піаніста Даріуса Мажинтаса.

Архітектори пропонують зберегти вцілілі елементи споруди, реставрувати фасад та сховати його у скляний куб. Основною метою архітектори бачать поєднання мин

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
20 квітня 2024