Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Банки заплатять сповна: як збільшення податкового навантаження вплине на банківський сектор

mind.ua

Банки заплатять сповна: як збільшення податкового навантаження вплине на банківський сектор

Наприкінці 2023 року Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект №9656-д (тепер це закон №3474-IX), який передбачає збільшення ставок податку на прибуток банків. Норми нового закону зобов'язали банки сплатити податок на прибуток за 2023 рік за ставкою 50%. Причому, заднім числом. А з січня 2024 року ставку встановлено на рівні 25%, що майже в 1,5 рази вище за стандартну ставку, яка становила 18%.За задумом авторів цієї ініціативи, банки, які отримали надприбутки, мають допомогти державному бюджету грошима. Як прокоментував голова парламентського комітету з питань фінансів, митної та податкової політики Данило Гетманцев, додаткові надходження будуть скеровані на фінансування військових витрат. Чи вдасться реалізувати цей задум, скільки податків можуть заплатити банки, звідки вони братимуть ці гроші та як така необхідність вплине на систему, розбирався Mind.Читайте також: Рейтинг життєздатності банків – 2024. Перевірка на витривалістьЯк збільшаться податкові надходження від банків? За даними Національного банку, за весь 2023 рік банківський сектор отримав 87 млн грн чистого прибутку. При цьому сума сплаченого за рік податку на прибуток склала 74 млрд грн. Це вже з урахуванням зростання ставки до 50%.За підрахунками Міністерства фінансів, внаслідок збільшення ставки податку на прибуток у 2023 році банки додатково сплатили 24-25 млрд грн.Можна зробити висновок, що за умови збереження стандартної ставки на рівні 18% банки заплатили б за 2023 рік близько 50 млрд грн податку на прибуток. А загальний чистий прибуток банків у такому разі становив би трохи більше 110 млрд грн.Розрахунки, звісно, дуже приблизні. Але тенденцію вони відображають.Показово те, що за 11 місяців 2023 року чистий прибуток банків перевищив 130 млрд грн за сплаченого податку на прибуток у сумі 26 млрд грн. Тож вплив вищої ставки податку на прибуток, за яким банки перерахували свої податкові зобов'язання за весь 2023 рік, очевидний.За даними того ж Мінфіну, у 2024 році додаткові податкові надходження від банків будуть вже не такими значними. У межах 6-7 млрд грн «плюсом» до того податку, який би банки сплатили при збереженні ставки 18%.Чим депутати мотивували необхідність підвищення ставки податку на прибуток? Аргументи на користь збільшення податкового навантаження для банків народні обранці виклали в пояснювальній записці до законопроекту № 9656-д.«Внаслідок посиленого інфляційного тиску та запровадження більш жорстких монетарних умов виникли обставини, сприятливі для зростання чистих прибутків банків. Такі прибутки можуть бути джерелом додаткових надходжень до бюджету для досягнення ефективнішого розподілу відповідної «економічної ренти» між економічними агентами», – сказано пояснювальній записці.Якщо перефразувати, то банки скористалися ситуацією в економіці, високою обліковою ставкою НБУ, зокрема, що дозволило їм заробити багато і майже без жодного ризику. Депутати вирішили, що такий «надприбуток» – надто велика розкіш в умовах війни, тому вирішили відщипнути більше до держбюджету.На чому заробляють банки у війну? Якщо подивитися на структуру доходів банків, то за підсумками 2023 року їх процентні доходи перевищили 304 млрд грн, комісійні доходи склали 97 млрд грн. При цьому абсолютний розмір процентних доходів банків ніколи не був таким значним (якщо аналізувати дані НБУз 2009 року).У звичайних умовах, коли економіка працює злагоджено і в країні немає активних бойових дій, зростання процентних доходів не є чимось надзвичайним. Тому що банки кредитують бізнес та приватних клієнтів, на чому і заробляють.Читайте також: Голова Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні: «Виводитимемо «Укргазбанк» на приватизацію»Але зараз кредитування не б'є рекорди. З червня 2023 року кредитний портфель банків поступово зростає: на 1 січня 2024 року він досяг 1,13 трлн грн. Але це все одно менше, ніж двома роками раніше. Крім того, банки оформлюють переважно кредити за програмою «5-7-9», яка має пільгові умови та ставки. Стандартні комерційні кредити, ставки за якими становлять у середньому 18-20%, серед виданих позик займають невелику частку.Банки ще у 2022 році переключилися на такі інструменти як депозитні сертифікати НБУ та військові облігації (ОВДП).Дохідність депсертифікатів прив'язана до облікової ставки. Коли облікова ставка НБУ дорівнювала 25%, дохідність депсертифікатів овернайт становила 23%. Після того, як ставка опустилася до 15%, дохідність цих сертифікатів зрівнялася із нею. Дохідність облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) залежно від строків обігу при первинному розміщенні коливається від 16,8% до 18,5%.Тобто банки можуть спокійно розраховувати на пасивний дохід у межах 15-19%. Для цього їм не потрібно ризикувати, видаючи кредити, які в якийсь момент можуть опинитися в категорії проблемних (NPL) через те, що у виробництво чи склад влучила ракета.Незважаючи на те, що облікова ставка НБУ з літа 2023 відчутно знизилася (з 25% до 15%), депозитні сертифікати продовжують користуватися у банків великим попитом. Банки тримають у цьому інструменті від 325 до 480 млн грн (щодня ця сума змінюється). Вкладення в ОВДП також зростають. Станом на 14 лютого 2023 року портфель облігацій банків становив 519 млн грн, на 14 лютого 2024 року – 665 млн грн.Як коментує ситуацію Нацбанк? Наприкінці 2023 року, презентуючи черговий звіт про фінансову стабільність, НБУ попередив, що безстрокове підвищення ставки податку на прибуток банків до 25% з 2024 року призведе до зниження рентабельності банківського бізнесу та вплине на швидкість поповнення капіталу банками.«У листопаді в опитуванні про системні ризики банки вперше за довгий час відзначили якість законодавства та податкової системи як один із найбільш значущих ризиків», – зазначив Нацбанк.У той же час НБУ нагадує, що 70% прибутку банківської системи генерують держбанки. Левову частку податку заплатять до держбюджету саме вони. Виходить, що держава повертає свої вкладення до державних банків за рахунок їхнього прибутку. Простіше кажучи, переливає гроші з однієї кишені до іншої.Читайте також: Держбанки беруть реванш: як і чому їм вдається домінувати на ринкуТакож Нацбанк у своєму звіті зазначає, що Україна – далеко не єдина країна, яка вдається до практики підвищеного оподаткування прибутку банківського сектора. Серед країн ЄС за останні два роки податок на надприбутки банків запровадили Італія, Іспанія, Литва, Чехія та Угорщина.Як новації оцінюють банкіри та експерти? Оцінки впливу норм закону № 3474-IX на банківський сектор дуже відрізняються.Як тільки депутати озвучили ідею збільшити ставку податку на прибуток для банків, співвласник monobank Олег Гороховський назвав цю ініціативу «сюрреалістичною». На його думку, держава має намір наповнити бюджет, запроваджуючи додатковий податок на свій прибуток, який і так повністю дістається державі. Згодом він також обурився тим, що стягнення податку на прибуток із прибутку банків за 2023 рік за ставкою 50% відбуватиметься постфактум. «Вводити податки заднім числом не можна!», – написавГороховський у себе в Telegram.За словами голови правління ОТП Банку Володимира Мудрого, не варто однозначно стверджувати, що, забираючи з банків прибуток, держава зменшує потенціал кредитування економіки.«Більшість прибутку генерують державні банки, який вони все одно перераховують до держбюджету. Натомість для іноземних комерційних банків існує заборона на виплату дивідендів. Все, що ми можемо робити – це реінвестувати свій прибуток в економіку України», – пояснив Мудрий.Втім, деякі експерти вважають, що зростання податкового навантаження у середньостроковій перспективі може стати вироком для окремих банків. Насамперед йдеться про невеликих гравців, які не можуть конкурувати з великими системними банками на кредитному ринку та перебувають під тиском зростаючих витрат на ведення бізнесу.«Не виключено, що Нацбанку доведеться виводити з ринку деякі дрібні банки. Збільшення податкових зобов'язань призводить до скорочення прибутку, можливості для заробітку знижуються і таких доходів, які ми бачили у 2023 році, у банків вже не буде. У той самий час продовжують зростати витрати – на утримання інфраструктури і IT, на безпеку та персонал. Тому банки, акціонери яких не зможуть провести докапіталізацію, будуть змушені піти», – вважає фінансовий експерт Василь Невмержицький.Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
15 квітня 2024