Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Як виглядає українська економіка після трьох місяців війни

thepage.ua

Як виглядає українська економіка після трьох місяців війни

Після шоку першого тижня війни економіка помірковано активізується у порівняно спокійних регіонах. Підприємства відновлюють роботу, але значна кількість працює істотно нижче довоєнного рівня завантаженості. Таку інтегральну оцінку наводить Нацбанк у своєму макроекономічному та монетарному огляді за травень. підготувало інформацію про те, що сталося з економікою України через три місяці після російського вторгнення. Готівковий ринок долара сколихнула паніка. Чому НБУ зберігає видимий спокій (ОНОВЛЕНО) У березні бойовими діями було охоплено 10 областей та Київ, які у минулому формували 55% ВВП. У квітні кількість воюючих регіонів зменшилася до шести, які раніше формували близько 20% ВВП. Для збереження цінової та фінансової стабільності НБУ зафіксував обмінний курс гривні та запровадив низку адміністративних обмежень. Поки що мова про повернення до плаваючого курсу не йдеться. Падіння економічної активності спостерігалося і в порівняно спокійних областях через розрив ланцюгів постачання та виробництва, невизначеності та збільшення ризиків, відтоку робочої сили та додаткових витрат. Число підприємств, що повністю зупинили діяльність, наприкінці квітня скоротилося майже вдвічі порівняно з початком воєнних дій (з 32% до 17%). Втім, 60% підприємств працює нижче за довоєнний рівень завантаженості, майже 23% – більш ніж удвічі, повідомив НБУ. Наприкінці квітня найбільша кількість підприємств працювала у с/г, відновлювали роботу транспорт та переробна промисловість. Найскладніша ситуація у будівництві та добувній промисловості, значно нижчою за довоєнний рівень залишається завантаженість торгівлі. З початку війни близько 5800 звернень замовників опрацювала Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ). У тому числі 2200 повідомлень про початок будівельних робіт. Найактивніше нове будівництво розпочинається у Львівській, Закарпатській та Хмельницькій областях. За період дії військового стану у рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%» укладено 6726 кредитних договорів на загальну суму 24,38 млрд грн. Незважаючи на військовий стан, українці частіше стали довіряти свої кошти банкам. У квітні загальний обсяг депозитних коштів збільшився на 41,5 млрд. грн і становить 1,5 трлн. Це на 6 млрд грн більше, ніж було на початку 2022 року. Скорочення економічної активності та держзаходи стимулювання економіки зумовили формування значного дефіциту бюджету. Він профінансований за рахунок розміщення військових ОВДП (за березень – квітень залучено 135 млрд грн, з яких 70 млрд грн викуплено НБУ) та міжнародної допомоги (гранти та кредити). Глибоке падіння економічної активності та запровадження низки податкових змін призвели до суттєвого скорочення податкових надходжень. При цьому доходи бюджету підтримували дострокові перерахування дивідендів держпідприємствами (у березні), авансова сплата податків (як у березні, так і у квітні), а також грантові кошти від міжнародних партнерів. Витрати суттєво зросли насамперед через забезпечення військових потреб та соціальні програми, а також через підтримку бізнесу та відновлення регіонів. Фінансування від міжнародних партнерів (без урахування МВФ) за березень склало 1,9 млрд доларів. Це разом із надходженнями від МВФ у рамках Інструменту екстреного фінансування (1,4 млрд дол.) дозволило утримувати валові міжнародні резерви на досить високому рівні – 28,1 млрд дол. станом на кінець березня. Але на 1 травня резервів було вже 26,9 млрд дол., оскільки НБУ багато продав для підтримки валютного ринку. За оцінками агентства Moody's, міжнародні фінансові інститути та інші донори виділили Україні близько 38 млрд дол. фінансової підтримки, з яких 5 млрд вже виплачено з початку вторгнення, що має покрити значну частину розрахункових потреб у фінансуванні на 2022 рік. Відкриття рахунку МВФ для спрямування донорських ресурсів на платіжний баланс і бюджетні потреби, включаючи можливість країн передавати спеціальні права запозичення, призведе до подальшого збільшення фінансування. Споживча інфляція у річному вимірі склала 13,7% у березні та 16,4% – у квітні. Інфляція у квітні порівняно з березнем становила 3,1%, з початку року – 10,9%. Зростання інфляції обумовлене порушенням ланцюжків постачання, нерівномірним попитом, збільшенням видатків бізнесу та фізичним знищенням активів підприємств у ході війни, вважає НБУ. Останнім часом важливий фактор – подорожчання бензину та дизпалива. Надлишки запасів, що утворилися через обмеженість експортних можливостей, чинять тиск на ціни. Водночас, дедалі більше підприємств підвищує відпускні ціни. Частка тих, хто не змінив ціни, зменшилася, хоча такі підприємства й досі становлять переважну більшість (53%). При цьому продовжує зростати частка тих, хто збільшив ціни (з 23% минулого раунду опитування НБУ до 28%), найчастіше їх підвищували на 5–10%. Найчастіше підвищували ціни переробна промисловість та торгівля, а знижували – с/г, енергетика та сектор послуг. Ринок праці поступово відновлюється. Однак кількість претендентів зростає швидше, ніж пропозиція вакансій. Цей фактор тисне на зарплати у бік зниження. Наприкінці квітня значна частина підприємств (54%) змушена була утримувати менше персоналу, а 34% – платити нижчу зарплату, ніж до війни. Частка підприємств, які не змінили зарплату (38%), також знижується, повідомив НБУ. Після суттєвого зниження у березні – на початку квітня падіння кількості вакансій припинилося, проте зростання кількості резюме відновилося раніше і швидко збільшується. За даними порталу grc.ua, більше половини тих, хто шукає роботу, готові погодитися на зменшення зарплат. Чверть опитаних компаній не виплатила зарплату із лютого. Морські порти Бердянськ, Маріуполь, Скадовськ, Херсон закрито до відновлення контролю над територіями. Робота портів Миколаєва та Одеси заблокована окупантами. Працюють тільки порти Дунаю, йде робота над збільшенням їхньої пропускної спроможності Налагоджено експорт зерна залізницею через Чехію та Словаччину до Німеччини. Болгарія та Литва готують порти у Варні та Клайпеді для прийому українських вантажів залізницею. У середині травня Україна та Польща домовилися про забезпечення можливості транзиту зерна через загальні прикордонні інспекційні пости, а також про забезпечення його залізничного транзиту через прикордонні пункти Верхрата – Рава-Руська, Медика – Шегіні та Крос – Смольниця. Водночас «Укрзалізниця» стикається з труднощами через пошкодження внаслідок ударів окупантів та перевантаженості колій. Черги вантажів на західному напрямку зростають. На сьогодні засіяно 4,4 млн га земель (більше 30% від плану Мінагрополітики, який передбачає на 20–30% менші площі, ніж минулого року, через окупацію та мінування). Аграрії переорієнтують посіви на менш затратні та більш затребувані культури (соя, соняшник, гречка, а не кукурудза). Ціни на пальне відпустили – коли воно з'явиться на АЗС Аграрні підприємства зазнають суттєвих втрат, насамперед, на півдні та сході країни, через вивезення окупантами зерна, знищення елеваторів та крадіжки техніки окупантами. Міжнародне рейтингове агентство Moody's знизило довгострокові рейтинги уряду України з "Caa2" до "Caa3". Агентство також змінило прогноз рейтингу на негативний і наголосило, що на цьому перегляд для можливого зниження, розпочатий 25 лютого 2022 року, завершено. Moody's пояснило, що негативний прогноз відображає високий ступінь невизначеності щодо того, як розвиватиметься вторгнення та які його кредитні наслідки. Агентство очікує, що реальний ВВП України скоротиться приблизно на 35% у 2022 році, враховуючи великі людські жертви, значні збитки виробничому потенціалу та інфраструктурі, а також дуже велике переміщення населення. Moody's припускає, що обстріл продовжить стримувати відновлення значної економічної активності до кінця року. Хоча економіка почне поступово відновлюватися з 2023 року, вторгнення Росії, ймовірно, призведе до деяких незворотних втрат ВВП, навіть якщо буде надано значну зовнішню підтримку для допомоги у відновленні. Затяжний військовий конфлікт виснажуватиме фінансові ресурси уряду: Moody's оцінює потреби у фінансуванні цього року приблизно в 50 млрд дол. (35% ВВП у 2022 році) та прогнозує зростання держборгу до 90% ВВП з 49% на кінець 2021 року.
  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
29 березня 2024