Від звичайної роботи до бійця екіпажу Deep Strike: як це насправді
1 Окремий центр безпілотних систем – сучасний підрозділ Сил оборони України, що поєднує технологічність, інноваційні підходи та високий рівень професійної підготовки з фокусом на глибинні враження.
Палаючі обʼєкти ВПК, Туапсе, «кришечка» Московського НПЗ – за цими кадрами стоїть системна робота наших військовослужбовців. Те, що потрапляє у стрічки новин як черговий удар по ворожій інфраструктурі, для нас – результат роботи фахівців, які щодня працюють на виснаження військово-промислового потенціалу противника. Як передає Район.Життя, про це повідомляє 1 Окремий центр БпС Сил безпілотних систем.
«Я ніколи не бачив себе військовим» або як стають бійцями Deep Strike та що насправді стоїть за ударами по Росії.
Ще вчора вони працювали дизайнерами, механіками, водіями чи займалися звичайними буденними справами. Сьогодні – допомагають завдавати ударів по стратегічних обʼєктах, логістиці та ВПК противника за сотні кілометрів від лінії фронту. І для цього, як виявляється, необов'язково мати військовий досвід або інженерний диплом.
Як потрапити до екіпажу Deep Strike-підрозділу? Що насправді стоїть за керуванням безпілотником? Чому військові радять майбутнім побратимам насамперед тренувати спину? І чим сучасний технологічний підрозділ відрізняється від звичних уявлень про армію?
Про це розповіли військовослужбовці 1 Окремого центру БпС із позивними «Екшн» та «Ем», які показали шлях долучення з різних перспектив – від перших вражень до багаторічного досвіду роботи в команді.
– Ким ви були до армії та як вирішили долучитися до Deep Strike?
«Ем»: До служби я був звичайною людиною, яка ніколи не бачила себе військовим. Займався різними справами, зокрема дизайном. Я, можливо, потрапив би до війська раніше, якби раніше дізнався про існування такого підрозділу.
Для мене було важливо, що тут є людиноцентричний підхід, а головне завдання – завдавати ворогу максимально відчутних ударів. Коли я дізнався про Центр, почав вивчати інформацію, дивитися інтерв'ю командирів, розмовляти зі знайомими. Після цього довго не вагався.
«Екшн»: Я долучився до війська ще у 2022 році. До того теж не думав, що колись служитиму в армії. Спочатку потрапив до тилової частини. Там усе було дуже схоже на фільм «ДМБ» (стрічка не допускається до розповсюдження та демонстрування в Україні через участь осіб, що підтримують геноцид українців): стройова підготовка, підмітання плацу, фарбування газонів. Усі три місяці, які я там перебував, намагався перевестися.
Пізніше служив в інших частинах, а у 2023 році знайомі запросили мене до підрозділу, який тоді був 14-м окремим полком. Сказали, що їм потрібна відповідальна людина, яка знає англійську мову та готова займатися незвичною роботою.
Тоді я навіть не знав, чим саме доведеться займатися. Але погодився. І зараз можу сказати людям, які мають негативний досвід армійської служби: може бути інакше. Можна служити там, де ти виконуєш справді корисну роботу й бачиш її результат.
– Поясніть простими словами, що таке Deep Strike і чому цей напрямок настільки важливий?
«Екшн»: У нас уже закріпився вислів «далекобійні санкції». Коли цивільна людина запитує, чому ми нічого не робимо, то ось це якраз те, що ми робимо. Ми завдаємо ударів по ворогу там, де йому болить. І не лише безпосередньо на фронті, а й далеко в тилу. Це удари по тих можливостях, які дозволяють противнику продовжувати війну.
Я вважаю, що Deep Strike – це своєрідна ядерна парасолька без ядерної зброї. Якщо противник розуміє, що навіть менша за розмірами країна здатна завдати серйозної шкоди його військовій інфраструктурі та економіці, він змушений із цим рахуватися.
«Ем»: Тут дуже важлива економіка війни. Ми повинні досягати такого співвідношення, коли витрати противника від наших ударів набагато перевищують вартість застосованих засобів. Саме таким чином можна частково компенсувати нерівність ресурсів і змінювати правила гри.
Як пояснили представники підрозділу, серед пріоритетних цілей Deep Strike – військові арсенали, підприємства оборонно-промислового комплексу, нафтопереробна та паливно-енергетична інфраструктура противника.
– Роботу оператора БпЛА часто зводять до керування дроном із пульта. Наскільки таке уявлення відповідає реальності?
«Екшн»: Люди часто не розуміють, що означає бути пілотом Deep Strike. Це не обов'язково людина, яка цілий день сидить із пультом і керує величезним літаком. Робота значно ширша. Потрібно розуміти техніку, допомагати з підготовкою, бути готовим виконувати різні завдання.
Я пам'ятаю свою першу місію. Мені сказали: сьогодні ти натискаєш одну кнопку. Ось така була моя перша робота з великими далекобійними безпілотниками. Поступово я навчався, отримував нові навички й став пілотом.
– Тобто в екіпажі немає жорсткого розподілу, коли кожен виконує лише одну операцію?
«Ем»: Формально посади й обов'язки є. Але кожен має розуміти, як працює вся система, та за потреби підмінити побратима. Тут немає такого, що ти прийшов, навчився закручувати один ґвинт і все життя тільки його закручуєш.
Крім бойових екіпажів, є розвідка, планування, логістика, діловодство, взаємодія з виробниками. Одна бойова група сама по собі нічого не зробить. Ми працюємо як єдиний механізм.
– Якщо людина ніколи не служила, не керувала дронами й не має технічної освіти – чи є в неї шанс?
«Ем»: Я сам така людина. До приходу сюди не мав жодного військового досвіду. Мій військовий досвід почався з базової загальновійськової підготовки. Там навчають основ тактичної медицини, поводження зі зброєю, тактики та інших необхідних речей.
Потім проходиш спеціалізоване навчання залежно від того, чим займатимешся. Я долучився до підрозділу, не маючи попереднього військового досвіду, і на власному прикладі переконався, що це не є перешкодою для служби. Головне – бажання навчатися.
«Екшн»: Немає такої професії «оператор Deep Strike». Але є багато навичок, які стануть у пригоді. Якщо ви працювали з технікою, двигунами, електронікою, інструментами – це величезний плюс. Якщо керували безпілотниками в сільському господарстві чи займалися авіамоделюванням – теж.
Але навіть якщо нічого такого не було, цьому можна навчитися. Набагато гірше, коли приходить людина з великим досвідом, яка вважає, що вже все знає і її більше нічому навчати. У команді з такою людиною важко працювати. Нам потрібні люди, які хочуть вчитися, розвиватися та працювати разом.
– А знання англійської мови важливе?
«Екшн»: Дуже корисне. Багато програмного забезпечення англійською. Є іноземні партнери, документація, технічна інформація. Якщо ти розумієш, що техніка намагається тобі повідомити, це суттєво полегшує роботу. Але відсутність англійської не означає, що людину не візьмуть. Це перевага, а не обов'язкова умова для кожного.
– Чи можна розвиватися професійно вже під час служби? Наприклад, прийти водієм або механіком, а потім стати пілотом?
«Екшн»: Звісно. Я сам такий шлях пройшов. Коли прийшов у 2023 році, моя перша роль називалася «мультитул». Я займався складанням безпілотників, виконував різну технічну роботу, допомагав із обладнанням. Поступово почав виконувати інші завдання.
Потім став пілотом, а згодом – командиром екіпажу. І це не обов'язково має тривати роками. Якщо людина здібна, відповідальна та хоче розвиватися, їй допомагатимуть. Головне – не думати, що якась одна посада назавжди визначає твої можливості.
– Яку пораду ви дали б людині, яка готується до служби в екіпажі Deep Strike?
«Екшн»: Качайте спину, хлопці. Серйозно, качайте спину. Доведеться багато носити. Навіть бронежилет вагою 10–12 кілограмів – це відчутне навантаження, особливо коли перебуваєш у ньому багато годин.
А є ще обладнання, техніка й усе інше, з чим потрібно працювати. Не треба бути професійним спортсменом чи встановлювати рекорди. Але базова фізична підготовка обов'язкова. Бігайте, відтискайтеся, присідайте, зміцнюйте спину.
«Ем»: Я теж радив би собі до служби трохи більше уваги приділити фізичній формі. Не потрібно ставати бодібілдером. Але треба мати достатньо сил і витривалості, щоб допомогти побратимам, щось підняти або втримати. Це питання не тільки комфорту. Від фізичної готовності іноді залежить безпека всієї групи.
– Ви неодноразово згадували людиноцентричний підхід. Як він проявляється в реальній службі?
«Ем»: Я до армії ніколи не розбирався й досі не дуже добре орієнтуюся у всіх званнях та формальностях. Але тут це не головне. Командири працюють поруч із тобою. Немає постійного наголосу на ієрархії, коли ти мусиш насамперед демонструвати, хто старший за званням.
Водночас це армія. Є накази, які треба виконувати, і є відповідальність. Але ставлення до тебе передусім людське. Ти відчуваєш, що працюєш у команді, де всі роблять спільну справу.
«Екшн»: Для мене людиноцентричність – це коли командир підходить до тебе й запитує, чому ти сьогодні такий тихий, чи не сталося чогось, чим він може допомогти. Або коли командир разом із тобою переносить важке обладнання, а не просто віддає накази. Якщо ти розумієш, що тобі більше підходить інша робота, із цим можна звернутися до командування.
Можна спробувати себе в іншому напрямку. І ще один важливий момент. Мені командир прямо пояснював: якщо під час небезпеки доведеться обирати між технікою та власним життям, треба рятувати життя.
Люди важливіші за залізо.
– А як у колективі підтримують новачків?
«Ем»: У нас багато гумору й самоіронії. Без цього складно. Коли людина чогось не знає, їй показують, пояснюють, допомагають. Звісно, можуть пожартувати, якщо ти припустився помилки. Але це не про приниження.
Тут дуже важливо, щоб людина швидко стала частиною команди. Іноді навіть не встигаєш виконати свою частину роботи, бо хтось уже готовий допомогти. Коли ж у когось справжні проблеми чи тривога, побратими підтримують одне одного.
– А як виглядає типовий робочий день у Deep Strike?
«Екшн»: Поняття типового дня тут дуже умовне. Є бойові групи, є розвідка, зв'язок, забезпечення. У кожного свої завдання. Робота не повторюється щодня за одним сценарієм. Сьогодні перед тобою можуть поставити одне завдання, завтра – зовсім інше. Постійно виникають нові ситуації, під які доводиться
- Останні
- Популярні
Новини по днях
23 жовтня 2026
