Війна УПА проти нацистів: факти, які радянська пропаганда старанно приховувала
Коли ілюзії щодо відновлення незалежної України розбилися об жорстокість нацистського окупаційного режиму, Українська повстанська армія (УПА) розгорнула масштабний другий фронт проти гітлерівців. Ця безкомпромісна боротьба за виживання нації стала одним із найдраматичніших епізодів Другої світової війни, і 24 Канал розповість про нього трохи докладніше.
Переломний момент у відносинах українського визвольного руху та Третього Рейху настав 30 червня 1941 року, коли у Львові проголосили Акт відновлення Української Держави. Гітлерівська верхівка, яка розглядала східні території лише як "життєвий простір" (Lebensraum) та джерело рабської робочої сили, відреагувала миттєво і брутально – вже на початку липня лідери ОУН(б), зокрема Степан Бандера та Ярослав Стецько, потрапили в лапи гестапо, а згодом до спеціального блоку "Целленбау" у сумнозвісному концентраційному таборі Заксенгаузен, де тримали найнебезпечніших політичних ворогів Рейху.
Чому це все сталося? Бо нацистський терор на території України дуже швидко набув апокаліптичних масштабів – масові розстріли місцевої інтелігенції, нещадна економічна експлуатація селянства, штучний голод у містах та примусове вивезення сотень тисяч остарбайтерів до Німеччини не залишили українцям жодного іншого вибору, окрім тотального збройного самозахисту. І якщо раніше провідники ОУН та майбутньої УПА мали ілюзії, що Третій Рейх підтримає відновлення незалежної України як союзника проти більшовиків, то тепер вибір став очевидним – організований збройний опір безжальній машині, яка несла українцям лише рабство та колонізацію.
До весни 1943 року розрізнені загони самооборони остаточно об'єдналися під егідою Української повстанської армії, розпочавши систематичну партизанську війну. Власне, УПА опинилася в унікальній і надзвичайно трагічній ситуації, змушена вести виснажливу війну на два, а іноді й на три фронти одночасно. І навіть попри це дії повстанців викликає серйозне занепокоєння у Берліні – нацисти ж бо втрачали контроль над цілими районами Волині, де УПА методично знищувала німецькі окупаційні адміністрації, зривала постачання продовольства до Німеччини та успішно атакувала транспортні колони Вермахту.
Як УПА громила німецькі війська в 1943 – 1944 роках: дивіться відео bazovana_istoriya
Навесні та влітку 1943 року добре озброєні загони УПА вибили німецькі гарнізони з території у понад 2500 квадратних кілометрів на Волині. У звільненому містечку Колки створили повноцінну українську адміністрацію – там функціонували школи, лікарні, друкарні та навіть власна електростанція. Для знищення цієї вільної зони, відомої як Колківська республіка, восени німецьке командування було змушене зняти з фронту регулярні частини, застосувати важку артилерію та бойову авіацію. Лише один цей детально задокументований факт, не кажучи про десятки інших, ущент руйнує радянський наратив про "мирне співіснування" повстанців та нацистів.
Масштабність запеклих боїв між УПА та німецькими силами безпеки складно не помічати, якщо не замилювати очі радянською пропагандою – дослідники фіксують сотні зухвалих нападів на добре охоронювані нацистські в'язниці у Рівному, Дубні, Кременці та Луцьку. Під час цих блискавичних операцій бійці УПА звільняли навіть радянських військовополонених, приречених на неминучу смерть у катівнях гестапо. Німецька ж окупаційна влада відповідала на це жорстокими каральними акціями, спалюючи цілі українські села разом із мирними жителями.
Чому ж Радянський Союз витратив колосальні фінансові та ідеологічні ресурси на стирання цієї героїчної сторінки історії? Складно це пояснити інакше як глибоким екзистенційним страхом Кремля перед легітимністю українського визвольного руху. Визнання того факту, що УПА була потужною антинацистською силою, автоматично руйнувало б сакральну монополію Москви на статус "єдиного і головного переможця фашизму".
Радянській імперії було життєво необхідно таврувати українських повстанців як "поплічників Гітлера", щоб виправдати перед світом власні криваві репресії, масові депортації до Сибіру та жорстоке придушення опору на Заході України після 1944 року. На щастя, сьогодні архіви остаточно відкривають світові правду – українці вели власну, відчайдушну і справедливу війну проти двох найстрашніших тоталітарних режимів ХХ століття, зі зброєю у руках захищаючи своє право на існування.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
22 жовтня 2026
