Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Росію доводять до колапсу: які три удари можуть зламати систему Кремля

24tv.ua

Росію доводять до колапсу: які три удари можуть зламати систему Кремля

Україна системно атакує російські нафтопереробні та газопереробні підприємства, а також інфраструктуру, від якої залежить робота державних сервісів. Такі удари можуть створювати для Кремля проблеми не лише з паливом, а й з управлінням країною та забезпеченням армії.

Політтехнолог Тарас Загородній для 24 Каналу пояснив, чому нафтопереробка, газова інфраструктура та дата-центри стали важливими цілями України, чи здатні технологічні удари нівелювати перевагу Росії в мобілізаційному ресурсі та як атаки по російському тилу можуть вплинути на позицію Дональда Трампа й готовність Європи фінансувати українську оборону.

Україна продовжує системно руйнувати ключові елементи російської економіки та інфраструктури. За словами Тараса Загороднього, удари по об'єктах у Сургуті, Ханти-Мансійську, Рязанській та Володимирській областях демонструють перехід до нової фази війни.

Мішенями стають три головні скрепи, на яких тримається російська недоімперія: нафтопереробка, газопереробка та дата-центри.

Знищення газових активів, зокрема підприємств, що займаються дегазацією та підготовкою газу за Уралом, є логічним продовженням атак на нафтопереробні заводи.

Проте справжньою катастрофою для державного управління Росії стає виведення з ладу ІТ-інфраструктури. Дата-центри забезпечують роботу банків, судів та військової логістики.

Наприклад, російські сервіси на кшталт Yandex активно використовуються для розрахунку траєкторій та маршрутів у військових цілях. Їхня паралізація у поєднанні з дефіцитом дизелю та газу створює ефект потрійного бінго, який веде країну до колапсу.

Наслідки ударів по ключових об'єктах Росії: дивитись відео

На тлі цих подій заяви Дональда Трампа про те, що Україна нібито не має шансів через величезний мобілізаційний потенціал Росії, виглядають відірваними від реальності. Загородній наголошує, що Україна давно веде асиметричну війну, де симетричне порівняння кількості солдатів втрачає сенс.

Армія не існує окремо від державного апарату чи цивільної економіки. Якщо в країні зупиняється економіка, зникає паливо для техніки, а державний апарат втрачає здатність керувати процесами через знищені сервери, наявність навіть сорока мільйонів потенційних призовників не допоможе.

Хаос всередині країни неминуче перекидається на армію, роблячи її нездатною до ведення організованих бойових дій.

Оцінюючи риторику Дональда Трампа щодо України та його критику ударів по російських НПЗ, політтехнолог радить не сприймати ці слова як остаточний вирок. Головна риса Трампа – це створення ситуації невизначеності. Він тестує реакції опонентів та союзників, щоб згодом ухвалити рішення, яке дасть йому найбільшу перевагу.

Американська політика завжди має декілька сценаріїв розвитку подій. Те, що говорилося кілька місяців тому, може кардинально змінитися залежно від нових ввідних даних. Успішні дії України зі знищення російських тилів є саме таким новим фактором, який змушує Вашингтон переглядати свої підходи.

Невдоволення Трампа ударами по НПЗ лише підтверджує їхню ефективність: Росія дійсно наближається до колапсу, і Захід поки не знає, як з цим працювати.

Поки у США триває передвиборча турбулентність, Європа постає перед необхідністю брати на себе більшу відповідальність за підтримку України. Загородній зазначає, що європейські країни мають колосальні фінансові ресурси. Якщо на початку повномасштабного вторгнення вони змогли витратити понад 200 мільярдів євро на закупівлю енергоносіїв, то знайти кошти для української армії цілком реально.

Найбільшу ефективність демонструють країни Балтії, які віддають значний відсоток свого ВВП на допомогу Києву, розуміючи, що це інвестиція у власну безпеку.

Натомість великі європейські гравці починають діяти переважно тоді, коли відчувають страх – чи то перед непередбачуваністю американської політики, чи то перед російською загрозою.

Крім того, Україна отримує нові важелі впливу на європейських політиків. Натяки Володимира Зеленського на те, що саме Київ тепер визначає безпеку функціонування російських НПЗ та газогонів, є чітким сигналом для таких діячів, як лідерка німецької Альтернативи для Німеччини Аліс Вайдель.

Будь-які спроби домовитися з Росією про постачання енергоносіїв в обхід інтересів України приречені на провал, адже фізична безпека цих маршрутів тепер залежить від рішень українського командування.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
17 жовтня 2026

Новини на тему

Більше новин