Пільговий проїзд у Львові та області: хто має право і як це працює
У Львові та області пільговий проїзд обліковують по-різному, а питання компенсацій перевізникам досі залишається невирішеним.
У Львові для безоплатного проїзду пільговики користуються персоналізованою транспортною карткою ЛеоКарт. Серед основних категорій, які мають право на безоплатний проїзд:
Частина цих пільг передбачена законами України, а частина — рішеннями місцевої влади. Наприклад, безкоштовний проїзд для людей пенсійного віку та людей з інвалідністю III групи у міському транспорті передбачений рішенням Львівської міськради.
У березні 2026 року місто також розширило перелік людей, які можуть оформити пільгову ЛеоКарт. Йдеться про зареєстрованих у Львівській громаді людей віком від 60 років, які отримують пенсію у зв'язку з втратою годувальника, а також окремих пенсіонерів за вислугу років із числа колишніх військовослужбовців. Для них місто передбачило 60 безоплатних поїздок на місяць. Після використання цього ліміту наступні поїздки потрібно самостійно оплачувати.
Проте торік у Львові жінка пенсійного віку оскаржила встановлений містом ліміт у 60 безкоштовних поїздок на місяць. Суд визнав таке обмеження для пенсіонерів за віком протиправним, бо державна пільга передбачає безоплатний проїзд без обмеження кількості поїздок. Цей висновок підтримав і Восьмий апеляційний адміністративний суд.
Водночас пільгові категорії, які користуються персоналізованими картками, мають валідувати кожну поїздку. Якщо картку не прикласти до валідатора, поїздка не є зареєстрованою. Незавалідована пільгова ЛеоКарт не дає права на безоплатний проїзд під час цієї поїздки.
Валідація дає місту дані про фактичну кількість пільгових поїздок. Завдяки цьому можна побачити, скільки людей реально скористалися транспортом і скільки таких перевезень виконали перевізники.
До слова, проблему передбачуваності громадського транспорту досліджували студенти одного із львівських вишів. Вони запропонували, як можна покращити нинішню ситуацію у місті.
Право на пільговий проїзд і механізм оплати цього проїзду — це два різні питання. Закон може гарантувати людині пільгу, але перевізнику хтось має компенсувати вартість наданої послуги.
Згідно із законом, пільгові перевезення людей, які мають відповідне право, виконують пасажирські перевізники незалежно від форми власності. Перевізнику заборонено безпідставно відмовляти у пільговому перевезенні, крім передбачених законом випадків.
Однак на практиці виникає інша проблема — компенсація перевізникам. Голова управління Львівської обласної організації роботодавців автомобільного транспорту «Укравтотранс-Львів» Іван Велійка розповідав для ІА Дивись.info, що перевізники області, які працюють на приміських та міжміських маршрутах, отримують лише частину коштів за перевезення пільговиків.
За наведеними даними, усі перевізники Львівщини, крім Львова, отримували орієнтовно 50 млн гривень компенсації на рік. Близько 35 млн грн із цієї суми припадало на Стрийське АТП, де працює автоматизована система обліку. На решту перевізників області, зі слів спікера, припадало близько 15 млн грн.
Саме через відсутність єдиного механізму обліку складно визначити, скільки пільгових пасажирів фактично перевіз конкретний автобус і яку суму за це потрібно відшкодувати.
Читайте також: Пасажиропотік зростає, та водіїв бракує: що з громадським транспортом Львова.
На початку року у Львові деактивували близько 10 тисяч пільгових ЛеоКарт мешканців інших громад. У міськраді пояснювали це фінансуванням пільгових перевезень: Львів хотів, щоб громади, де зареєстровані пасажири, укладали угоди та компенсували вартість їхніх поїздок.
Як розповів для ІА Дивись.info директор департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міськради Олег Забарило, наразі одним із прикладів співпраці зі Львовом є Мурованська громада, яка компенсує місту проїзд своїх пільговиків.
«Мурованська, насправді, це такий досить якісний приклад, і тут все працює справно. На жаль, по інших громадах ми ще зараз на етапі комунікації. Нових договорів наразі не передбачено, тому що немає згоди від представників інших громад», — зазначив посадовець.
Таке рішення міськради спричинило суперечки між громадами. Зокрема, Зимноводівська громада заявляла, що не планує компенсувати Львову такі перевезення. Там наголошували, що державні пільги встановлені законодавством і не мають залежати від місця проживання людини.
Згодом правила частково змінили. З 27 квітня безкоштовний проїзд у Львові повернули для окремих категорій пільговиків з інших громад — людей з інвалідністю I та II груп, дітей з інвалідністю та дітей із багатодітних сімей. Також право зберегли ветерани війни, люди з інвалідністю внаслідок війни, члени сімей загиблих військових і діти, які навчаються у львівських школах.
Потім влітку після втручання Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Львові відновили право на безкоштовний проїзд для 803 дітей з інвалідністю. Їхні пільгові ЛеоКарт розблокували.
У Львівській області паралельно розвивають електронний облік пільгових поїздок на приміських та міжміських автобусних маршрутах.
За даними Львівської ОВА, на початку 2026 року впровадження обліку пільговиків розпочали 65 із 73 територіальних громад області. Пільговикам видають іменні картки, за допомогою яких можна реєструвати поїздки. Обласну систему також планують інтегрувати з базами громад, зокрема ЛеоКарт та Socium.
Серед людей, для яких передбачені такі картки, — учасники бойових дій, сім'ї загиблих Захисників, люди з інвалідністю, пенсіонери за віком, діти з багатодітних сімей, діти-сироти та позбавлені батьківського піклування, окремі категорії постраждалих від аварії на ЧАЕС, реабілітовані та інші пільгові групи.
Щоб отримати таку картку для поїздок областю, людина має звертатися до своєї територіальної громади.
Водночас є проблеми і з фінансуванням. Фактичну компенсацію за перевезення на початку року забезпечували дві громади — Новояворівська та Івано-Франківська. Зі Львівською, Моршинською та Стрийською громадами тоді ще узгоджували механізми компенсації.
Одним із варіантів вирішення проблеми є законопроєкт №5651-2 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пільг з оплати проїзду та деяких інших пільг».
18 червня 2025 року Верховна Рада прийняла його за основу — рішення підтримав 241 народний депутат. У грудні того ж року профільний парламентський комітет рекомендував ухвалити документ у другому читанні та в цілому.
Проте станом на кінець вересня 2026 року йдеться все ще про законопроєкт, який не ухвалили. 24 вересня голова парламентського Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова говорила про №5651-2 як про документ, який Верховна Рада прийняла за основу.
Одна з головних ідей документа — перейти від нинішньої системи до електронного обліку фактично здійснених пільгових поїздок.
Пропонують створити єдину та територіальні автоматизовані системи обліку оплати проїзду. Це має дозволити бачити, скільки саме поїздок здійснили пільговики і яку транспортну послугу фактично надав перевізник. Саме відсутність такого обліку парламентський комітет називає однією із системних проблем, яка впливає на своєчасність і повноту компенсацій перевізникам.
Іван Велійка пояснював ще одну запропоновану зміну — монетизацію транспортної пільги через спеціальні картки. За таким принципом на картку пільговика мали б зараховувати кошти, призначені саме для оплати транспортних послуг. Використати їх на інші потреби людина не змогла б. У такій моделі перевізник отримував би оплату за фактично здійснену поїздку, а органи влади могли б бачити реальну кількість пільгових перевезень.
Зокрема, залишається питання розподілу фінансування між державним та місцевими бюджетами. Зі слів Івана Велійки, перевезення учасників бойових дій і ветеранів війни має компенсувати держава, а витрати на інші категорії можуть фінансувати громади залежно від місця реєстрації людини.
Зокрема, у Львівській облраді підготували звернення до Верховної Ради та Кабінету Міністрів із проханням пришвидшити законодавчі зміни, які мають забезпечити безкоштовне перевезення учасників бойових дій. Його підтримала профільна комісія.
Якщо людина має передбачене законом право на пільговий проїзд і необхідні документи, перевізник не може безпідставно відмовити їй у перевезенні. Це передбачає Закон України «Про автомобільний транспорт»: він поширюється на пасажирських перевізників незалежно від форми власності.
Якщо водій відмовляє у пільговому проїзді, варто зафіксувати інформацію про поїздку: номер маршруту, номер або державний номер автобуса, дату, час і місце, де сталася відмова. За можливості також варто зберегти фото чи відео, які підтверджують обставини.
На автобусних маршрутах зі скаргою на роботу перевізника можна звернутися до Укртрансбезпеки. Щодо Львова, то про проблему також можна повідомити місто через Гарячу лінію. За безпідставну відмову у пільговому перевезенні передбачена адміністративна відповідальність.
Заяву можна подати онлайн через Портал мешканця Львова. Для оформлення зазвичай потрібні паспорт або ID-картка, документ про зареєстроване місце проживання чи перебування, РНОКПП, документ, який підтверджує право на відповідну пільгу, та кольорова фотографія 3×4 см. Для окремих категорій можуть знадобитися додаткові документи.
Якщо картку оформлює представник пільговика, необхідні також документи представника та, залежно від ситуації, довіреність, документ про опіку чи свідоцтво про народження дитини. До 14 років оформити картку може представник, а після досягнення 14 років пільговик може подавати документи особисто.
Після подання заявки документи перевіряють. Нині виготовлення пільгової ЛеоКарт може тривати до 45 календарних днів. Готову картку можна отримати особисто у Центрі обслуговування пасажирів на вул. Горбачевського, 10.
Після отримання картки її потрібно валідувати під час кожної поїздки. Якщо виникли проблеми з персональними даними або підтвердженням пільги, на Порталі мешканця також доступна окрема послуга для внесення змін до профілю персоналізованої ЛеоКарт.
Якщо ви знайш
- Останні
- Популярні
Новини по днях
15 жовтня 2026
