"Війна не закінчиться домовленостями": інтерв’ю генерал-лейтенанта Омельченка про підводні камені переговорів

11.10.2026, 12:04 24tv.ua

За розмовами про мир і дипломатичні домовленості можуть стояти рішення, які визначатимуть майбутнє України на роки вперед. Головне питання полягає в тому, чи можливий справедливий мир із Росією та до чого можуть призвести поступки Кремлю.

Генерал-лейтенант СБУ та Герой України Григорій Омельченко в ексклюзивному інтерв’ю для 24 Каналу пояснив, чому вважає переговори з Росією небезпечними та як оцінює роль Дональда Трампа в пошуку мирного врегулювання. Також він висловився про загрози так званих мирних планів і заявив, що довгострокову безпеку світу пов’язує з розпадом Росії.

Пане Григорію, чи можуть контакти України зі США та нові пропозиції щодо деескалації справді наблизити завершення війни, чи вони лише створюють ризик поступок Росії?

Це все схоже на різновид капітуляції. Скільки разів у Москву прилітали, потім залетіли в Київ. Була зустріч, були заяви Віткоффа і Кушнера, зятя Трампа, які в дипломатичній міжнародній політиці, як барани у квантовій фізиці.

У них очі горять одним: заробити гроші. Причому великі гроші. Вибачте, з них такі переговірники, як з мене Папа Римський.

Останні соціологічні опитування, проведені в Україні, показують, що 83 – 86% українців вважають, що мета Путіна – це знищення української державності, знищення незалежності, суверенітету України.

Близько 80% українців вважають, що мета Путіна – це геноцид української нації, тобто фізичне знищення патріотично, національно свідомої частини населення України. А це приблизно на сьогоднішні, як показують соціологи, десь 80 – 85% населення України.

Ви знаєте, яка позиція Путіна. Скажіть, будь ласка, які можуть бути з його боку переговори? Від слова зовсім. Пригадую висловлювання Марко Рубіо, держсекретаря, а потім і Кирила Буданова. Це був липень.

Було дві заяви від них. Марко Рубіо сказав, що Росія дипломатичним шляхом намагається добитися того, чого військово не може добитися. А Кирило Буданов сказав: вони хочуть формулу "три плюс два".

Що означає "три плюс два"? Аби Україна вийшла з Донецької області. Це так званий дух Анкоріджа. Потім, можливо, на день, секунду, пів секунди зупинка активних бойових дій, а далі концентрація всіх своїх сил на Запорізькому, Херсонському напрямках в адмінкордонах областей.

Це можна описати одним реченням: примушення України до капітуляції

Тобто залежно від того, з якої ми позиції виходимо. Одні вважають, що можна з Путіним домовитися. Це така утопія. Згадайте, як уже домовлялися в дев'ятнадцятому році.

Інші вважають, що можна піти на поступки Путіну. Але якщо ми робимо хибне припущення, висновок який буде? Помилковий. Це ж однозначно, правильно.

Ще в 2022 році, коли почалось повномасштабне вторгнення, я неодноразово про це письмово попереджав у відкритих листах Володимиру Зеленському. Можете зайти на сайт "Український репортер", Цензор.НЕТ, "Україна молода".

У відкритих листах Зеленському, коли він тільки був обраний президентом України, я писав про неминучість повномасштабного вторгнення. Навіть ще в 2019 році у відкритому листі до нього "І це не жарти", опублікованому 28 травня, на восьмий день після інавгурації 2019 року, я Володимиру Зеленському сказав, звідки буде напад і що буде окупація південно-східних областей, навіть можливе захоплення Києва.

І основна мотивація Путіна буде – некомпетентність у військових, оборонних, міжнародних сферах Володимира Зеленського. Це можна почитати, це все історія.

Так от, вже тоді я говорив, що мета Путіна мінімальна – це захоплення всієї України, встановлення свого промосковського режиму або щось на зразок Білорусі, а можливо, навіть суб'єкт Росії, тобто знищення української незалежності, суверенітету як такого, української державності.

І патріотично налаштовані українці громадських організацій, народні депутати, члени партії "Свобода", Спілки офіцерів України, вони були у чорних списках на знищення. Це було виявлено у офіцерів ФСБ, які були затримані чи вбиті, в їхніх планшетах, коли були перші дні повномасштабного вторгнення.

Тобто я для себе усвідомив: війна з Росією неминуча. Мета Путіна – знищення української державності, української незалежності, фізичне знищення, геноцид патріотично налаштованої частини українського населення.

Перетворення України у сателіт або щось на кшталт Білорусі, або якусь губернію, область чи суб'єкт Росії. Перегрупування своїх військ на кордоні із Польщею і вимоги до країн Європейського Союзу, країн-членів НАТО.

І тепер дуже будьте уважні. Захід порушив буцімто домовленості з Росією, яких насправді не було, коли колишні країни Варшавського договору, Польща, Румунія, Чехословаччина, ще дві країни, які були членами Варшавського договору, їх прийняли у НАТО, країни Балтії.

І була вимога, що ці країни повинні в планах Путіна вийти з НАТО. Скажіть, будь ласка, коли чітко заявлені ці цілі самим Путіним, то які можуть з ними бути домовленості? Які можуть бути переговори?

Це обманювати самого себе, обманювати вас, обманювати наших глядачів. Тобто надягти людям рожеві окуляри, показати якісь рожеві забаганки, хотіння. А насправді це величезне зло, це зрада національних інтересів України і зрада свого народу, своєї нації. Тому треба просто говорити людям правду.

Повна розмова з Григорієм Омельченком: дивіться відео

Чим, на вашу думку, відрізняється позиція Олексія Гончаренка щодо мирних переговорів від позиції Володимира Зеленського у 2019 році?

А тепер дозвольте мені як викладачеві по п'ятибальній ще радянській системі поставити вам оцінку чотири з плюсом. Але перше речення, яке було, "нічим". За це я вам ставлю п'ять з плюсом.

Один і другий є вихідцями з Партії регіонів Януковича. Один і другий малороси. Один і другий носії "русского міра".

Нагадаємо, що на початку жовтня 2026 року народний депутат Олексій Гончаренко запропонував шукати шляхи завершення війни через поетапні домовленості з Росією. Зокрема, він закликав домовлятися про припинення ударів по інфраструктурі, безпеку в Чорному морі та поступове обмеження бойових дій Донбасом. Також Гончаренко заявив, що сторони мають іти на взаємні поступки, адже, на його думку, жодна з них не може перемогти у війні.

А ви не думаєте, що оце "какая разніца" вимушено, не вимушено, але змінили Зеленського за цей час повномасштабного вторгнення?

Ви знаєте, на кожного з нас професія відкладає свій відбиток і формує характер. Так і моя. Я вірю не словам. Я вірю діям. Діям, які оцінюються після певної перевірки. Чому вони вчинені? Яка причина? Яка мотивація? І тоді я можу говорити, що це щирість.

Нема людини, яка не змінює свої переконання. Це правда. Не змінюють свої переконання лише божевільні. Так і в мене йшла зміна тих чи інших поглядів.

Нація, яка чинить супротив зовнішньому агресору, нездоланна і непереможна. Нація, яка припиняє чинити супротив, вона перестає існувати.

Найбільша загроза нації на знищення є внутрішня загроза. Коли всередині підкидають дрівцята у вогонь, те, що розпалює зовнішній ворог. І тому, звичайно, що мінялися переконання мої, погляди і так далі.

От щодо Зеленського. Пам'ятаєте, до повномасштабного вторгнення він жодного разу, а йшла із кінця лютого 2014 року гібридна війна, анексія Криму, окупація частини Донбасу, під час проведення періоду так званої АТО, жодного разу Путіна не назвав агресором.

Агресором, вбивцею, терористом, воєнним злочинцем Путіна називали інші політики, зокрема і сенатор Джон Маккейн.

У травні, в день свого дня народження, я опублікував аналітичну статтю у газеті "Україна молода". Це було перше дослідження, де я запропонував, щоб не було великої війни на Європейському континенті, фізичне знищення Путіна як Усами бен Ладена.

І там були викладені обґрунтування міжнародного права, національного законодавства і аналіз злочинів, які він вчинив. Потім стаття більш розширена була опублікована у вісімнадцятому році і повторена вже в глобальному вимірі з величезним тиражем у двадцятому році.

Всі ці публікації я відправив у всі європейські структури, в Організацію Об'єднаних Націй. В Організації Об'єднаних Націй я працював у складі делегації Парламентської асамблеї Ради Європи. Виступав на різноманітних комітетах. Багато друзів, знайомих у НАТО, в Парламентській асамблеї, де працював, в Європарламенті, в Єврокомісії. Ви знаєте, приватно мені відповідали, що я правий. Але публічно підтримати мою позицію боялися.

І лише коли почалося повномасштабне вторгнення, хочу подякувати американському сенатору, який підтримав мою ідею і виступив публічно, що вихід з війни, щоб закінчити війну, – знищити Володимира Путіна.

На нього Росія починала тикати, гнати і погрожувати порушити кримінальну справу, наклали на нього санкції, заборонили в'їзд у Росію. Проходить певний час, він мене підтримав у березні двадцять другого року. А коли почалось повномасштабне вторгнення, на другий день після нього я звернувся до росіян-офіцерів російською мовою: "Спаси мир, убей Путина".

А тепер я до чого це сказав. Які заяви після цих страшних злочинів, варварських злочинів Бучі, Ірпеня, Гостомеля на окупованій території? Як оцінка змінювалася у самого Володимира Зеленського, як він почав називати Путіна?

Вже навіть дійшло до того, що він його обізвав такими словами, співзвучними, як кричалка фанатів футбольних. І він його обізвав, коли загинули діти в "Охматдиті". Це вже емоційний сплеск, коли людина починає усвідомлювати, що довгий час її як хлопчика обманювали чи як кошеня водили.

Було роззброєння, розмінування, скорочення ракетної програми тощо. Україну готували до здачі. Потім повномасштабне вторгнення. Керівництво Служби зовнішньої розвідки втекло. Голова Служби безпеки Баканов, друг Зеленського, втік теж з Києва. Інші керівники повтікали. Він залишився.

Яка була мотивація? Хоча йому пропонували літак і виїхати до Великої Британії чи Сполучених Штатів Америки. Тобто відбувалася всередині людини духовна боротьба, де він приходить до якогось берега і починає вчиняти певні дії.

Але я думаю, що найбільшу роль зіграв той масовий, просто неймовірний масовий потік добровольців воювати за Україну. Згадайте те, що було у двадцять другому році. Ви самі, мабуть, бачили, де були ці призовники ТЦК. Стоял

Читати повністю…