Херсонський художник Олександр Танасюк пройшов окупацію та став бійцем ЗСУ
Зображення: Білозерка INFO
Херсонський художник, психолог та арттерапевт Олександр Танасюк, який до повномасштабного вторгнення фарбував деталі для лендарту в херсонському ботанічному саду, сьогодні є військовослужбовцем ЗСУ. Він пройшов окупацію, пережив блокаду зв’язку та черги під обстрілами, а також важкий виїзд через сіру зону.
Чоловік пригадує, що під ранок дня вторгнення йому наснився брат, ніби зітканий зі світла, і він подумав, що той помре. 24 лютого 2022 року вранці, коли завила сирена, він перебував на кухні. О 10:00 ранку надійшов дзвінок із Нової Каховки, а до полудня місто вже було захоплене. За день до цього він захворів, працюючи з дерев’яними жердинами для лендарт-інсталяції. З вікон його будинку, що виходили на Дніпро, вже піднімалися величезні чорні стовпи ракетного диму.
У перші дні окупації в Херсоні не було продуктів, магазини та ринки були зачинені. На другий день відкрився один рибний павільйон, де продавали заморожену рибу величезними брикетами. Олександр Танасюк розповідає, що одна половина брикету важила близько 20 кілограмів. Її розбивали об поріг і ділили з сусідами, які, своєю чергою, ділилися картоплею та хлібом. Його вразили паніка та мародерство, охоронець одного з супермаркетів навіть стріляв у повітря з мисливської рушниці, щоб зупинити натовп.
У період окупації будь-які публічні висловлювання чи фіксація реальності були смертельно небезпечними. Художниця Олена Афанасьєва мала проєкт з малювання бронежилетів, але навіть зібратися разом у майстерні було загрозою. Танасюк зміг взяти участь у цьому проєкті лише після того, як виїхав до Львова.
Рішення про виїзд було викликане гострою потребою діяти та допомагати іншим художникам, а також планом великої виставки на вільній землі. Під час проходження блокпостів його врятували відсутність татуювань та не наймолодший вік. На одному з російських БТР він бачив портрети свого університетського викладача, якого активно розшукували окупанти.
Момент усвідомлення того, що він вибрався, настав, коли колону машин, що їхала сірою зоною, почали обстрілювати, але люди зберігали спокій. Коли побачили українських бійців на першому українському блокпосту, всі без винятку почали ділитися з ними сигаретами, шоколадом та продуктами.
Після виїзду Олександр Танасюк поїхав до Львова, де почав вести арттерапевтичні заняття з дітьми переселенців. Він намагався організувати виставку херсонських художників у львівському артцентрі «Дзиґа», але проєкт не відбувся. Його вдалося реалізувати в Одесі, у галереї «Тонкі матерії». В Одесі він відзначив малу кількість книжкових магазинів та галерей, на відміну від Львова.
Художник згадує, що навіть до повномасштабної війни Одеський національний художній музей під керівництвом Олександра Ройтбурда робив колосальну роботу для Херсонського художнього музею. Ройтбурд особисто приїжджав з лекціями, проводилися конкурси на створення творів сучасного мистецтва з грантами по 100 тисяч гривень. Робота з серії «Камуфляж», створена у Львові, зараз знаходиться у зібранні Одеського музею західного і східного мистецтва.
Сьогодні Олександр Танасюк вражений Запоріжжям, прифронтовим містом, де діє Центр сучасного мистецтва, працюють чотири галереї, регулярно проводяться артлекції та артрезиденції. Мобілізацію до ЗСУ він сприйняв як свідомий крок. Хоча воювати нікому не хочеться, це завдання, яке потрібно виконувати.
Проєкт «Der Punkt ohne Ruckkehr» («Точка неповернення») символізує усвідомлення, що колишнього життя вже не буде. «В армії тебе насамперед вчать виживати, це головна прикладна задача системи. А от прийняття смерті це вже задача релігії та філософії», сказав Танасюк. Війна руйнує звичний простір і зв’язки, але художник всередині нього нікуди не дівся. Він робить артбуки зі знайдених речей та використовує палітри із засохлою фарбою для концептуальної виставки з написами німецькою «Der Punkt ohne Rückkehr» на тарілках. Також у 2026 році він відтворив у кольорі свою роботу «Точка неповернення», що була знищена російською ракетою у 2023 році в бібліотеці імені Гончара.
«Це робота про втручання у свідомість і маніпуляції з ідентичністю, про те, як зовнішні сили поступово змінюють внутрішній стан людини та її сприйняття себе», коментує роботу Танасюк. Він зазначає, що у 2020-2021 роках у місті відбувалися потужні зрушення, зокрема перший у Херсоні GogolFest «Сни Гекати», для якого він створив роботу «Битва Гестії та Гекати з Титанами».
Історія Олександра Танасюка є прикладом стійкості та незламності духу мешканців Херсонщини, які попри всі випробування продовжують жити та творити, відстоюючи свою ідентичність та свободу.
За матеріалами: Білозерка INFO
- Останні
- Популярні
Новини по днях
10 жовтня 2026
