Рись із Карпат мандрує Україною, Польщею та Словаччиною: що з’ясували науковці
Один самець євразійської рисі потрапив на фотопастки у природоохоронних територіях одразу трьох країн – Польщі, Словаччини та України. Тварину зафіксували у Бещадському національному парку, національному парку «Полоніни» та Ужанському національному природному парку.
Про це повідомляє WWF-Україна за результатами спільного моніторингу рисі у Східних Карпатах, – передає Еко.Район.
Кожна рись має унікальний візерунок плям на хутрі, який працює для дослідників як своєрідний природний «паспорт». За цим рисунком можна ідентифікувати окремих тварин та простежувати їхні переміщення. Так учені змогли встановити, що на різних знімках – одна й та сама тварина.
Самця назвали Карпат – на честь гірського масиву, який об’єднує Польщу, Словаччину та Україну. Його історія стала одним із результатів дослідження, яке тривало з весни 2023 року до весни 2026 року в межах проєкту LECA, спрямованого на збереження великих хижаків і співіснування людей та дикої природи в Карпатському регіоні.
Карпат був не єдиною риссю, переміщення якої показали зв’язок між природними територіями різних країн. Дослідники також зафіксували двох самців, які переміщуються між Польщею та Словаччиною, і ще одну рись, яку помітили у Словаччині та Україні.
Ще один самець, за яким WWF-Україна спостерігає не перший рік, регулярно переходить українсько-словацький кордон. Учені називають його ID-4, а словацькі колеги – «Борсуком». За кілька днів він може побувати по обидва боки кордону, переміщуючись між Ужанським НПП та національним парком «Полоніни».
Рись не має GPS-нашийника, тож її переміщення визначають за фотографіями з фотопасток та характерним рисунком плям на хутрі.
В Ужанському національному природному парку фотопастки встановили у 30 локаціях, зокрема поблизу державного кордону. Протягом двох зим дослідники отримали 76 фото- та відеореєстрацій євразійської рисі з 27 фотопасток. Такі дані дають змогу не лише підтвердити присутність виду, а й розпізнавати окремих тварин та простежувати їхні маршрути.
За даними дослідників, рись може долати значні відстані. У період парування, який припадає переважно на лютий-березень, самці особливо активно переміщуються у пошуках самиць. У середньому добові переміщення рисі становлять 7-15 кілометрів, а за певних умов самець може долати до 30 кілометрів за добу.
Результати моніторингу показують, що рисі Східних Карпат не утворюють ізольованих національних популяцій. Тварини переміщуються між територіями України, Польщі та Словаччини, формуючи взаємопов’язану популяцію.
Для великих хижаків це принципово важливо, адже їм потрібні великі території для пошуку їжі, розмноження та розселення. Якщо природні території розділяють дороги, забудова чи інша інфраструктура, тваринам стає складніше переміщуватись між придатними для життя ділянками.
Тому охорона окремого заповідника не вирішує проблему повністю. Важливо зберігати зв’язок між природними територіями та екологічні коридори, якими тварини можуть безпечно переміщуватись.
В Україні, за наявними офіційними даними, мешкає близько 500 рисей. Приблизно 400 із них – у Карпатах, ще понад 100 – на Поліссі.
Історія рисі Карпат показує на практиці, чому охорона природи не може обмежуватись державними кордонами. Українські Карпати є частиною спільного природного простору з Польщею та Словаччиною, тому ефективне збереження великих хижаків потребує спільного моніторингу, обміну даними та узгоджених підходів до охорони оселищ.
Для України це безпосередньо пов’язано з наближенням природоохоронної політики до європейських підходів. У центрі такого підходу як охорона окремих видів чи заповідних територій, так і збереження екологічної сполученості – можливості для тварин переміщуватись між придатними оселищами.
Транскордонний моніторинг рисі дає Україні практичний досвід такої співпраці. Спільні дані дозволяють бачити популяцію як єдину систему, а не ділити її умовними межами держав. Це важливо і для виконання Україною європейських природоохоронних підходів, і для майбутньої інтеграції українських природоохоронних територій у загальноєвропейську мережу.
Дослідження також допомагають визначати місця, де природні коридори можуть перетинатись з дорогами, населеними пунктами та іншими бар’єрами. Саме такі дані потрібні, щоб планувати інфраструктуру з урахуванням потреб дикої природи.
Нагадаємо: WWF-Україна разом із фахівцями Верховинського національного природного парку та Рахівського надлісництва розпочав телеметричні дослідження рисі євразійської у Карпатах
- Останні
- Популярні
Новини по днях
7 жовтня 2026
