Кремль готує нову загрозу з неба: як Україна збиватиме реактивні дрони та чого чекати взимку
Росія намагається демонструвати силу та нарощувати виробництво нового озброєння, однак за цією картинкою може ховатися значно більше проблем. Українські удари вглиб території країни-агресорки вже впливають не лише на її військові можливості, а й на політичні процеси всередині.
Командир батальйону безпілотних систем "Ахіллес" 92-ї окремої штурмової бригади Юрій Федоренко в розмові для 24 Каналу пояснив, чому не варто переоцінювати російські можливості, як Україна може протидіяти новим реактивним дронам та чого очікувати від Росії взимку.
Росія продовжує модернізувати своє озброєння, зокрема запускаючи реактивні безпілотники, здатні розвивати швидкість до 900 кілометрів на годину. Проте запас міцності агресора не є безмежним.
Індикатором реального стану справ у Росії є зміна риторики кремлівських пропагандистів. Коли рупори Кремля починають обережно оцінювати дії свого диктатора після років беззаперечного вихваляння, це свідчить про неоднозначні процеси в російських владних кабінетах.
Певні сили вже починають перевіряти можливість зміни політичного порядку денного, адже війна потрібна виключно для утримання влади однією людиною.
У цьому контексті українські удари вглиб території Росії дають надзвичайно важливі військові та політичні результати.
Однак Україна не здатна досягти перелому виключно власними силами. Навіть масовані удари США по Ірану із застосуванням балістичних, крилатих ракет та керованих авіабомб не дали бажаного політичного чи військового результату. Тільки об'єднані зусилля стратегічних партнерів можуть змінити ситуацію у протистоянні з такою великою країною, як Росія, наголосив Федоренко.
До чого Росія готується взимку: дивитись відео
У російських реактивних безпілотниках фактично немає нічого російського – вони лише збираються на території Росії із китайських комплектуючих та деталей із третіх країн.
Тому Сили оборони України фокусуються на боротьбі з причинами, а не лише з наслідками. Пріоритетними цілями стають пускові установки, склади та підприємства, де виготовляється це озброєння. Зменшення виробничих спроможностей ворога є ключовим фактором у зниженні інтенсивності повітряного терору.
Щодо боротьби з повітряними цілями, які вже перетнули український кордон, тут необхідний комплексний підхід. Швидкісні реактивні дрони є прямими цілями для бойової авіації, стаціонарних та портативних засобів протиповітряної оборони.
Дрони-перехоплювачі становлять вагому частку у збитті ворожих об'єктів, але вони не є єдиним чи основним інструментом. Ефективний захист потребує максимального розширення номенклатури засобів ураження.
Росія зберігає спроможність тероризувати Україну, і до цього потрібно ставитися реалістично. Навіть найбільш досконалі системи ППО, такі як ізраїльська, не гарантують стовідсоткового захисту від проривів та ударів.
Україна поступово прийде до комплексної стратегії захисту цивільного населення, проте зробити це миттєво неможливо через колосальні фінансові та часові витрати.
Підготовка військової інфраструктури також вимагає надзусиль. Наприклад, облаштування одного надійного командного пункту може тривати до трьох з половиною місяців безперервних земляних робіт. Війська постійно маневрують і змушені щоразу заново створювати захищені позиції, що потребує значних неформальних інвестицій у матеріали, такі як кабелі та проводи, які часто забезпечуються завдяки самоорганізації українців.
Попереду на Україну чекає надзвичайно важка зима. Ворог намагатиметься досягти політико-соціальних результатів, цілеспрямовано б'ючи по цивільному сектору. Мета цих ударів – не стільки зниження військового потенціалу, скільки злам національного спротиву, щоб змусити українців вимагати завершення війни на будь-яких умовах.
Війна вимагає постійної технологічної адаптації. Сили безпілотних систем демонструють високу ефективність, проте умови на полі бою змінюються щодня.
Дрон, який вчора успішно виконував завдання на одній ділянці, сьогодні може виявитися безпорадним через тотальне придушення засобами радіоелектронної боротьби противника. Для відновлення ефективності кожного безпілотника потрібні постійні фінансові вливання.
Варто враховувати і специфіку різних ділянок фронту. Наприклад, на Харківщині через складний ландшафт, густу рослинність та перепади висот для знищення одного ворожого піхотинця потрібно значно більше дронів, ніж на Запорізькому напрямку. Адаптивність Сил оборони полягає саме у здатності підбирати специфічний підхід до кожного відтинку фронту.
Натомість ілюзії щодо можливості домовитися з Росією є вкрай небезпечними. Російська риторика про денацифікацію є лише прикриттям їхньої власної шовіністичної політики, яка передбачає знищення української ідентичності.
Російська пропаганда продовжує експлуатувати міфи Другої світової війни, погрожуючи дійти до Берліна та перетворити світ на ядерний попіл. Проте історична реальність є іншою: без ленд-лізу та логістичної підтримки Сполучених Штатів Радянський Союз не мав би шансів вистояти, і європейська частина Росії була б повністю окупована.
Сьогоднішня Росія, яка є державою з відверто нацистськими та шовіністичними ознаками, намагається завершити те, що не вдалося в минулому столітті – тотально знищити українців як націю, яка завжди чинила опір будь-якому пригніченню.
Україна не може самостійно завершити цю війну, оскільки Росія зупиниться лише там, де їй не дозволять пройти Сили оборони. У цій війні немає проміжних варіантів: українці або вистоять, або будуть знищені повністю. Саме тому збереження єдності, відмова від внутрішніх чвар та постійний пошук ефективних рішень є єдиним шляхом до збереження держави та нації.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
7 жовтня 2026
