Диверсіями та ядерними погрозами Москва прагне покласти край підтримці України Європою, але не все так однозначно
На Заході продовжують обговорювати диверсії та ядерні погрози, на які Москва не скупиться щодо Європи. Більшість коментаторів і медіа сходяться на тому, що головна мета тиску Москви на Європу — не війна з нею, а зміна європейської політики щодо війни в Україні у бік підходу Трампа.
Кремль усе більше сприймає саме Європу як головну перешкоду на шляху до досягнення своїх цілей в Україні. У Москві розраховують, що внутрішні економічні та політичні кризи поступово послаблять готовність європейських країн підтримувати Київ.
З цим розрахунком пов’язані і посилення ударів по українській інфраструктурі, і те, що європейська влада називає російською «гібридною війною» — кібератаки, диверсії, дезінформація та загрози застосування ядерної зброї. Ескалація війни в Україні та диверсій у Європі спрямовані на стримування Європи, а також на вичікування моменту, коли настрої щодо підтримки України в Європі суттєво зміняться.
Росія стикається з дедалі більшими фінансовими проблемами: зростають військові видатки, підвищуються податки, а Кремлю стає складніше фінансувати дефіцит бюджету. Проте в Москві розраховують протриматися довше, ніж європейські уряди зберігатимуть нинішній рівень підтримки України.
Кремль розраховує на наростання криз у Європі та на те, що нинішні європейські лідери не зможуть із ними впоратися.
Кінцева мета — схилити Європу до тієї самої позиції щодо війни в Україні, яку займає Трамп.
Але не все так однозначно, і не всі в Європі повністю згодні з таким «усіченим» розумінням можливих намірів Москви.
Зокрема, лунає думка про те, що ядерний шантаж Кремля вже не діє з низки причин.
По-перше, Москва вже не раз лякала «червоними лініями», перетин яких нібито спричинить різке загострення аж до застосування ядерної зброї, але «лінії перетиналися», а ядерної ескалації не відбувалося.
По-друге, найбільші партнери Москви в особі Індії та Китаю виступають категорично проти використання ядерної зброї, через що вони нібито блокують «натискання ядерної кнопки» в Кремлі.
Водночас далеко не факт, що Індія та Китай зможуть вплинути на Москву, якщо там надумають застосувати ядерну зброю, і взагалі сам факт того, що кримінальники та психопати, які перебувають при владі в Москві, не натиснуть «ядерну кнопку», є далеко не очевидним.
Що ж до Європи, то низка європейських політиків, наприклад глава МЗС Німеччини Вадефуль, вважають, що наміри Москви щодо Європи можуть не обмежуватися лише бажанням «налякати» та домогтися відмови від підтримки України, і Європа, зокрема країни Балтії, можуть зазнати московської агресії в тій чи іншій, але не «гібридній» формі.
За допомогою гібридних атак і ядерних погроз Путін прагне покласти край підтримці України з боку Європи, стверджує американське видання The Washington Post.
Поки європейські прихильники України стикаються з безліччю внутрішніх проблем — бурхливими студентськими протестами у Франції, зростанням ультраправих сил у Німеччині та загостренням паливної кризи на всьому континенті — Володимир Путін розраховує на крах європейської підтримки Києва найближчими місяцями, за словами російських і європейських чиновників та аналітиків.
Російська економіка зазнає труднощів під тягарем міжнародних санкцій, а Кремль із натугою намагається покрити величезний бюджетний дефіцит. Однак після того, як партія Путіна забезпечила собі заздалегідь сплановану перемогу на парламентських виборах, а російські війська обстріляли українські школи, електростанції та мости балістичними ракетами й безпілотниками з реактивними двигунами, він не виявив жодного інтересу до відмови від своїх максималістських вимог в обмін на мир.
Натомість, за словами офіційних осіб та аналітиків, Путін, судячи з усього, діє з переконання, що має перевагу у війні на виснаження не лише проти України, а й проти Європи, яку Кремль усе частіше розглядає як головну перешкоду на шляху до перемоги.
Путін прагне зміцнити позиції Росії за кількома напрямками.
За словами російських і європейських чиновників та аналітиків, завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі Києва, він прагне зробити столицю непридатною для життя до зими, дестабілізувавши тим самим країну. Він сподівається, що до весни в Європи більше не буде ні бажання, ні можливості підтримувати Україну.
Москва також посилює те, що європейські лідери називають «гібридною війною» проти Європи, з метою ще більше підірвати підтримку Києва.
«Ми підемо шляхом ескалації, щоб стримати Європу, а також завдамо ударів по Україні, щоб повною мірою скористатися відсутністю протиракетної оборони», — заявив один російський чиновник газеті WP.
Спроби відновити мирні переговори «ні до чого не призводять», сказав цей чиновник.
Путін давав зрозуміти, що буде готовий повернутися до переговорів після завершення виборів до Держдуми. Проте минулого тижня він заявив, що атаки українських дронів у період виборів звели нанівець будь-яку можливість відновлення переговорів.
«Російське керівництво стурбоване тим, що ступінь залученості Європи в конфлікт постійно зростає. І, звісно, Москва хотіла б якимось чином зупинити цей процес», — заявив російський вчений, близький до високопоставлених дипломатів.
Минулого тижня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що дії Москви є «ознакою відчаю Росії перед обличчям невдалої війни в Україні». А деякі московські аналітики вважають, що посилення атак на Європу та ядерні загрози — це єдиний варіант, що залишився у Кремля, оскільки фінансове становище Росії стає все більш напруженим.
«Гроші закінчуються», — сказав незалежний політичний аналітик із Москви Андрій Колесніков.
Проєкт федерального бюджету на наступний рік передбачає значне підвищення податків для фінансування зростання військових видатків до рекордних 202 мільярдів доларів. Запроваджені цього року нові податки вже призвели до зупинки економічного зростання.
Минулого тижня було скасовано аукціон з продажу казначейських облігацій після того, як російські банки, побоюючись, що нові видатки є нестійкими, відмовилися купувати державний борг. Це підірвало один із ключових каналів, що дозволяють уряду покривати дефіцит фінансування.
Проте, за словами російського чиновника, економічна «машина» «тримається». У міру того як у Європі набирають сили політичні сили з більш промосковськими поглядами, «стратегічне вичікування і терпіння — це, звісно, теж тактика».
Путін із задоволенням спостерігає за фінансовими та політичними проблемами Європи. Минулого тижня на Валдайському форумі він заявив, що скарги європейських лідерів на посилення гібридних атак спрямовані на те, щоб відвернути увагу від власних внутрішніх проблем.
На запитання журналіста, чи намагатиметься Росія розвалити Євросоюз, Путін відповів, що для цього не знадобиться жодних зусиль, він «сам розвалиться».
Путін розраховує на «наростання криз», заявила старша наукова співробітниця Центру Карнеги з вивчення Росії та Євразії Тетяна Станова.
«І на те, що нинішні лідери, яких вважають антиросійськими та неспроможними, просто не зможуть впоратися із ситуацією», — додала вона.
Минулого тижня Росія заявила, що має в розпорядженні інформацію про те, що НАТО готує «повітряну і морську блокаду» Калінінграда. Міністерство закордонних справ попередило західний альянс, що Москва готова відповісти на будь-яку спробу ізолювати її ексклав «усім своїм арсеналом, включно з ядерною зброєю».
Росія виступила з цією погрозою після того, як у британському документальному серіалі показали вигадані військові навчання. Однак офіційні особи заявили, що їхня реакція також пов’язана з нещодавніми військовими навчаннями НАТО в регіоні та операцією в Балтійському морі із захисту підводної інфраструктури.
За словами Станової, Кремль діє, виходячи з «розуміння того, що в Європі існують різні сили, і що є ті, хто не хоче, щоб ситуація переросла в ядерну конфронтацію».
Політика Москви щодо Європи стала «шизофренічною», зазначила вона.
«Путін дає зрозуміти, що існує офіційна та неофіційна лінія, згідно з якою ми не хочемо вступати у війну з Європою, водночас попереджаючи: “У нас є ядерна зброя, якщо ви продовжуватимете озброювати Україну, будувати навколо нас усіляку військову інфраструктуру та погрожувати Калінінграду тощо”», — сказала Станова.
Але, за її словами, насправді Путін хоче лише одного — щоб Європа стала «прагматичнішою» і пішла шляхом, обраним президентом Дональдом Трампом.
Послаблення російського потенціалу стримування має глобальні наслідки — і не всі з них позитивні, пише оглядач видання The Financial Times Гідеон Рахман.
Росія володіє найбільшим у світі ядерним арсеналом і хоче, щоб ви про це не забували. У документі, надісланому до НАТО, російський уряд прямо заявив, що буде «готовий застосувати весь арсенал сил і засобів, який є в його розпорядженні, включно з ядерною зброєю», для захисту своєї території.
Кремль стверджує, що реагує на погрози на адресу Калінінграда. 1 жовтня Путін особисто висловився з цього приводу, заявивши, що в разі нападу на Калінінград Росія застосує «всю зброю, яка є в її розпорядженні». Російський лідер визнав, що Франція та Великобританія також володіють ядерною зброєю, але похизувався: «За озброєнням ми не маємо собі рівних».
Був час, коли подібні погрози потрапляли в заголовки світових новин. Але у Великобританії більше уваги приділялося проблемам футбольного клубу «Манчестер Сіті», а Францію турбують протести школярів.
Деякі експерти з питань безпеки побоюються, що Росія може готувати підґрунтя для воєнних дій на території НАТО, посилаючись на уявну загрозу Калінінграду. Проте попередження Путіна про ядерну зброю дедалі частіше залишаються поза увагою.
Причина такої відносної байдужості полягає в тому, що з початку війни в лютому 2022 року Путін намагався використовувати свій ядерний арсенал для залякування Заходу. Певний час ці погрози діяли.
На ранніх етапах війни США та їхні союзники виявляли крайню обережність у питанні надання військової допомоги Україні — частково через побоювання, що війна може перерости в ядерне протистояння. Проте згодом стало очевидно, що табу на застосування ядерної зброї є надзвичайно сильним.
І Китай, і Індія попередил
- Останні
- Популярні
Новини по днях
7 жовтня 2026
