Донеччина посідає друге місце за кількістю пошкоджених лікарень в Україні
Донеччина серед областей, де зафіксували найбільше руйнувань медичної інфраструктури. Загалом в Україні підтвердили пошкодження або знищення понад двох з половиною тисяч об’єктів, що входять до складу закладів охорони здоров’я.
Про це повідомили у Міністерстві охорони здоров’я України.
За інформацією, нині повністю зруйновані 340 об’єктів, які входять до складу 127 медичних закладів. Найбільше пошкоджень і руйнувань зафіксували у Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській та Київській областях.
Попри складну безпекову ситуацію, відновлення медичної інфраструктури триває. Повністю відновили 752 об’єкти, ще 311 – частково. Водночас 95 об’єктів, які вже повністю відновили, згодом знову зазнали пошкоджень.
Інформація про знищення та ступінь руйнування об’єктів у Маріуполі та на інших тимчасово окупованих територіях є неповною через неможливість її підтвердження.
Крім того, від початку повномасштабного вторгнення росіяни знищили 354 автомобілі екстреної медичної допомоги, ще 236 пошкодили, а 80 захопили.
Нагадаємо, війська рф ввечері 5 жовтня атакували Краматорськ FPV-дронами. Окупанти влучили по автомобілях швидкої медичної допомоги.
Стежте за новинами Донеччини в Telegram. Підписуйтеся на наш канал – там оперативно публікуємо головне протягом дня.
У Краматорську російський FPV-дрон влучив у службовий автомобіль патрульної поліції. Троє поліцейських дістали поранень. Один із них, 40-річний Артем Ковтун, помер від отриманих травм.
Про це повідомили у Краматорській міській військовій адміністрації
Артем Ковтун служив у батальйоні патрульної поліції у містах Краматорськ та Слов’янськ. Після удару ворожого дрона його травми виявилися несумісними з життям.
У загиблого залишилися батьки, дружина, 13-річний син та восьмирічна донька.
Стежте за новинами Донеччини в Telegram. Підписуйтеся на наш канал – там оперативно публікуємо головне протягом дня.
Командира взводу обвинувачують у продажу 40 пострілів до гранатометів, призначених для виконання бойових завдань на Донеччині. За них військовослужбовець, за версією слідства, отримав 8,5 тисячі доларів. Обвинувальний акт скерували до суду.
Про це повідомили у Державному бюро розслідувань.
За версією слідства, офіцер отримав для свого підрозділу боєприпаси, однак частину з них вирішив продати. Йдеться про 40 пострілів до гранатометів, які він збув за 8,5 тисячі доларів США.
Правоохоронці затримали військовослужбовця. Завдані державі збитки становлять понад 1,1 млн гривень. Під час досудового розслідування їх відшкодували в повному обсязі.
Командира взводу обвинувачують у привласненні військовослужбовцем бойових припасів в умовах воєнного стану за ч. 4 ст. 410 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до 15 років позбавлення волі.
Стежте за новинами Донеччини в Telegram. Підписуйтеся на наш канал – там оперативно публікуємо головне протягом дня.
Війська рф ввечері 5 жовтня атакували Краматорськ FPV-дронами. Окупанти влучили по автомобілях швидкої медичної допомоги та багатоквартирному будинку. Одна жінка загинула, ще четверо людей дістали поранення.
Про це повідомили у Донецькій обласній прокуратурі.
Близько 22:00 росіяни скерували два FPV-дрони на автомобілі швидкої медичної допомоги, припарковані на одній із вулиць Краматорська.
Після першого влучання троє працівників установи намагалися врятувати автомобілі, але зазнали поранень. У чоловіків діагностували мінно-вибухові травми, осколкові поранення тулуба та кінцівок, опіки й контузії. Їм надали медичну допомогу. Ударами росіяни пошкодили три автомобілі швидкої медичної допомоги.
Крім того, о 22:10 інший російський дрон влучив у багатоквартирний будинок. Загинула 49-річна жінка. Ще одна жителька Краматорська, 68 років, дістала перелом стопи, осколкові поранення тулуба та кінцівок і контузію.
У Краматорській окружній прокуратурі розпочали досудові розслідування у кримінальних провадженнях за фактами воєнних злочинів (ч. ч. 1, 2 ст. 438 КК України).
Фото: Донецькаобласна прокуратура
Стежте за новинами Донеччини в Telegram. Підписуйтеся на наш канал – там оперативно публікуємо головне протягом дня.
У ніч на 6 жовтня підрозділи Сил оборони України уразили низку військових об’єктів російських окупантів на тимчасово окупованих територіях України. Серед них – телекомунікаційний вузол у районі Донецька та склади дронів і боєприпасів на Луганщині.
Про це повідомили у Генеральному штабі Збройних Сил України.
За інформацією, у районі Донецька українські військові уразили телекомунікаційний вузол російських окупантів. На Луганщині, у районі Сіверськодонецька, Сили оборони атакували склад БпЛА, а біля Хрустального – склад боєприпасів російських військ.
Крім того, українські воїни завдали ударів по місцях зосередження живої сили противника в районах Сокологірська Луганської області та Бурлацького на Донеччині.
Також у районі Щасливцевого Херсонської області уразили пункт управління підрозділу армії рф.
Стежте за новинами Донеччини в Telegram. Підписуйтеся на наш канал – там оперативно публікуємо головне протягом дня.
«Все накопичувалося, і в один момент я дозволила собі нарешті ухвалити рішення і поїхати в невідомість», – говорить Аліса Торотухіна з Донеччини, яка після початку повномасштабної війни спочатку переїхала до Львівської області, а згодом разом із сином – до Швейцарії. Там вона вивчила німецьку, змінила професію та знайшла роботу. Аліса розповідає журналістці «Антикризового медіа-центру» про адаптацію, швейцарську соціальну систему, навчання сина та життя українців за кордоном.
З Часового Яру, де я жила і працювала вчителькою історії, ми виїхали напередодні Великодня у квітні 2022-го. Однієї ночі, сидячи в коридорі через тривоги й вибухи, вирішила, що не можу дивитися, як страждає мій шестирічний син. З ним, а ще мамою і сестрою ми поїхали до Львівської області. Бо там мали знайомих, які телефонували в перший день повномасштабного вторгнення і казали: «Беріть дітей і їдьте до нас, краще не буде». Вони допомогли нам і з їжею, і з житлом, і з рештою проблем. Я розуміла: треба вирішувати, як далі жити, але не могла навіть подати заявку на роботу в навчальний заклад – була вибита з колії й переживала, що мені може стати гірше. Хоча ми ще й волонтерили та підтримували зв’язок із Часовоярською громадою.
З часом мама поїхала до Польщі на роботу, а сестра з чоловіком реалізували мрію про велике фермерське господарство в маленькому селі на Полтавщині. У мене дуже теплі спогади про півтора року у Львівській області. Громада нас дуже добре прийняла: давала гуманітарну допомогу, запрошувала на зустрічі підтримки. Пам’ятаю лише один момент на дитячому майданчику ще на початку повномасштабного вторгнення: було дуже образливо чути негативні вислови в бік мого сина через те, що він говорив суржиком. У тому моєму нервовому стані мені здавалося, що це переслідуватиме мою дитину постійно.
Не було якоїсь конкретної причини виїхати за кордон. Я страждала на панічні атаки. Сину теж було морально важко й він відверто говорив про свої почуття. Навіть важко згадувати, як вночі дитина не засинала, поки не проговорювала, як йому шкода рідних та страшно. Так продовжувалося більше місяця, поки я не запропонувала написати сину віртуальний лист нашому дому. Ми зробили відео, де він усе виплакав і далі з розумінням ставився до нашого нового життя. Все накопичувалося, і в один момент я дозволила собі нарешті ухвалити рішення і поїхати в невідомість.
Фото героїні
Мої знайомі у Швейцарії пообіцяли допомогти влаштуватися. Тож за свої заощадження я купила квитки собі й дитині. Нас зустріли, прийняли, відвели до міграційної служби на оформлення. Було дуже страшно, бо я мала лише 200 євро, на які сподівалася прожити місяць до отримання соціальної допомоги. Та вже через пару тижнів ми отримали захисний статус й одразу першу виплату в соціальній службі. Навіть не чекали на банківську картку. Настільки тут налагоджена соціальна допомога, сконцентрована на людині, що не відчуваєш себе покинутим і розгубленим. Будь-яке питання завжди пояснюють і вирішують.
Далі все пішло автоматично. Ми оформили решту документів та страхування, влаштували дитину в школу. Незабаром у мене розпочався курс німецької. Мова дуже сподобалася, і я із задоволенням навчалася. Далі успішно склала іспит на мовний сертифікат рівня B1 й почала шукати роботу. У джоб-центрі є фахівці, яким розповідаєш про свій поточний стан, кваліфікацію, мету, і вони готують пропозицію на ринок праці. Мовний бар’єр не дозволяв мені працювати в школі, навіть у групі подовженого дня. Тут кожен кантон має свій діалект швейцарської мови. Щоб порозумітися, люди переходять на хохдойч, який вчать у школі, або на англійську. Вони самі жартують, що мають чотири офіційні мови, а одне одного не розуміють.
Тому я вирішила піти з роботи в школі, де ще працювала онлайн, й освоювати нову професію. Для цього потрібно багато сил, часу та енергії. Із запропонованих варіантів я обрала п’ятимісячний курс помічників медсестер від Червоного Хреста. Як тільки пройшла навчання і практику, одразу знайшла роботу. Фахівець допоміг подати заявку, оформити документи, пройти співбесіди.
Я вже змінила місце роботи: перейшла до будинку літніх людей, який надає можливість подальшого навчання без відриву від роботи, бо хочу мати диплом підвищення кваліфікації. Аби отримати більш стабільний захисний статус, треба краще знання мови й постійний робочий контракт. Як тільки я знайшла роботу, перестала отримувати соціальну допомогу і самостійно сплачую за житло. Однак, коли змінювала місце праці й мала меншу зарплату, соціальна служба частково сплатила за житло. У Швейцарії не лишишся без захисту, якщо виникне якась проблема.
Якщо в Україні до пенсії не заробиш на власне житло, немає ніякої гарантії, що пенсія забезпечить оренду і ти не опинишся на вулиці. У Швейцарії я цим не переймаюся. За свою зарплату можу орендувати житло, а у громади є соціальне помешкання для малозабезпечених. Було б великим плюсом, якби українські громади могли орендувати недорогі оселі для родин, які потребують соціального захисту. Тут хо
- Останні
- Популярні
Новини по днях
7 жовтня 2026
