Працювала на окупаційну адміністрацію: заочно засудили псевдопосадовицю з Маріуполя

06.10.2026, 15:52 acmc.ua

Жительку Маріуполя заочно засудили до семи років ув’язнення за співпрацю з окупаційною адміністрацією. Суд також на 12 років заборонив їй обіймати посади, пов’язані з виконанням публічних послуг.

Про це повідомили у Службі безпеки України.

За версією слідства, мешканка Маріуполя після захоплення міста не виїхала на підконтрольну Україні територію та добровільно погодилася на співпрацю з російськими окупантами. Її призначили так званою начальницею відділу обліку адміністрації Приморського району Маріуполя.

Жінка контролювала розподіл місцевого бюджету окупаційної адміністрації, а також брала участь у перевірках фінансово-господарської діяльності головних розпорядників коштів.

Суд визнав її винною за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України – колабораційна діяльність. Засуджена переховується на тимчасово окупованій території, тому вирок ухвалили заочно.

Стежте за новинами Донеччини в Telegram. Підписуйтеся на наш канал – там оперативно публікуємо головне протягом дня.

До 15 років позбавлення волі засудили суддю з Маріупольського району, яка пішла на співпрацю з окупантами. У 2025 році вона очолила районний суд окупантів.

Про це повідомили в Офісі генерального прокурора.

За інформацією, жінка добровільно стала суддею «володарського районного суду» окупантів, а у 2025 році за указом путіна очолила його.

«Під її головуванням майно місцевих жителів передавали у так звану «муніципальну» власність росіян», – йдеться у повідомленні.

Нині у суді заочно ухвалили вирок: 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Крім того, їй заборонили 15 років обіймати посади в органах влади, судах та правоохоронних органах.

До війни засуджена була заступницею керівника апарату Жовтневого районного суду Маріуполя.

Двох жителів Краматорська засудили до довічного позбавлення волі за передачу ворогу інформації про критичну та енергетичну інфраструктуру, а також переміщення українських військових.

Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

Частину завдань вони виконували в режимі відеотрансляції. Обом також призначили конфіскацію всього майна.

За інформацією прокуратури, на рахунку жінки накопичилося понад мільйон гривень, отриманих від цієї діяльності. Частину коштів вона витрачала на власні потреби, частину спрямовувала на подальшу роботу. Також вона встигла внести аванс за будинок у Краматорську.

Суд визнав винним жителя Дніпра у вбивстві громадської діячки та народної депутатки України VII скликання Ірини Фаріон. Йому призначили довічне позбавлення волі. Також суд частково задовольнив цивільний позов потерпілої сторони та постановив стягнути із засудженого п’ять млн грн моральної шкоди.

Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

Під час судового розгляду сторона обвинувачення довела, що чоловік скоїв убивство у зв’язку з виконанням Фаріон громадського обов’язку та з мотивів національної нетерпимості.

За версією прокуратури, засуджений дотримувався поглядів щодо нібито «національної дискримінації громадян України, які спілкуються російською мовою». Також, за твердженням сторони обвинувачення, він сприймав Фаріон як людину, яка нібито «розколює народну єдність».

Суд визнав його винним та призначив довічне позбавлення волі. Також суд частково задовольнив цивільний позов потерпілої сторони та постановив стягнути із засудженого п’ять мільйонів грн моральної шкоди.

Убивство Ірини Фаріон сталося 19 липня 2024 року у Львові. Поблизу помешкання громадської діячки нападник підійшов до неї та з відстані близько двох метрів вистрілив у голову. Після цього він утік. Фаріон госпіталізували, однак того ж дня вона померла від проникаючого вогнепального поранення голови.

Правоохоронці розшукали та затримали підозрюваного 25 липня 2024 року у його помешканні в Дніпрі. Наступного дня йому повідомили про підозру.

Міноборони не оскаржуватиме окремі судові рішення у справах родин загиблих і зниклих безвісти військових. Це має скоротити час до оформлення передбачених законом виплат, пільг і соціальних гарантій.

Про це повідомили у Міністерстві оборони України.

Міністерство оборони України відмовлятиметься від апеляційного та касаційного оскарження окремих судових рішень у справах, пов’язаних із загибеллю або зникненням безвісти військовослужбовців.

Йдеться про випадки, коли обставини справи підтверджені належними документами, а суд ухвалив рішення відповідно до законодавства та практики Верховного Суду.

«Для родин це означатиме менше судової тяганини та очікування. Якщо обставини справи належно підтверджені й немає підстав для оскарження, рішення суду швидше набере законної сили», – зазначила заступниця міністра оборони України Любов Галан.

Новий підхід стосується кількох категорій справ.

Оголошення військовослужбовця померлим. Міноборони не оскаржуватиме рішення, якщо у справі є письмова позиція військової частини та матеріали службового розслідування з конкретними обставинами, які вказують на ймовірну смерть військового.

Також учасником справи має бути військова частина, у списках якої перебуває військовослужбовець, зниклий безвісти за особливих обставин. Суд при цьому має дотриматися вимог статті 46 Цивільного кодексу України та врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22.

Встановлення факту смерті військовослужбовця. Неоскарження можливе, якщо матеріали службового розслідування та письмова позиція військової частини підтверджують факт смерті, а відповідна військова частина бере участь у справі.

Встановлення родинних відносин. Це стосується випадків, коли члени сім’ї звертаються до суду через описки або неточності у написанні прізвища, імені чи по батькові.

Встановлення факту батьківства. Міноборони не оскаржуватиме такі рішення, якщо молекулярно-генетична експертиза підтвердила біологічне батьківство загиблого або померлого військовослужбовця щодо дитини.

Встановлення фактів для отримання виплат або пільг у зв’язку зі зникненням безвісти чи полоном. У таких справах матеріали мають підтверджувати статус військовослужбовця як зниклого безвісти, зниклого безвісти за особливих обставин або військовополоненого.

Крім того, у справі має бути інформація про інших членів сім’ї чи осіб, зазначених в особистому розпорядженні військовослужбовця, які також мають право на виплати. Учасником справи має бути відповідна військова частина.

Відмова від оскарження не буде автоматичною. Міноборони оцінюватиме кожну справу окремо – з урахуванням документів, позиції військової частини та інших доказів.

Якщо судове рішення порушуватиме права або законні інтереси Міністерства оборони, його оскаржуватимуть.

Новий підхід продовжує практику, яку Міністерство оборони започаткувало рішенням від 18 квітня 2025 року. Тоді йшлося про неоскарження окремих судових рішень, необхідних для призначення одноразової грошової допомоги.

Рішення від 11 вересня 2026 року розширює цю практику на інші типові категорії соціально чутливих справ.

Якщо рішення суду у справі, яка відповідає визначеним критеріям, усе ж оскаржують, родина може звернутися на гарячу лінію Міністерства оборони за номером 1512.

Підприємця з Донецька заочно засудили до чотирьох років позбавлення волі за колабораційну діяльність. Він постачав оргтехніку для одного з окупаційних органів влади.

Про це повідомили у Службі безпеки України.

За версією слідства, після початку повномасштабного вторгнення рф чоловік підтримував окупаційну владу. У 2023 році він зареєстрував власну компанію на тимчасово окупованій території Донецької області за російським законодавством.

Підприємець укладав договори на постачання оргтехніки для так званого «управління міністерства юстиції» в тимчасово окупованому Донецьку. Компанія також сплачувала до бюджету рф податки та збори.

Суд визнав чоловіка винним за ч. 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу України – колабораційна діяльність. Окрім чотирьох років ув’язнення, його позбавили права обіймати посади в органах державної влади на 10 років та конфіскували майно.

Нині засуджений переховується на тимчасово окупованій території України.

Читати повністю…