Держава "заборгувала" "спецпенсіонерам" 100 мільярдів, але грошей на виплати немає
Влітку 2026 року сталася символічна подія для української пенсійної системи: заборгованість держави за програними пенсіонерам судами перевищила 100 млрд грн.
Більшість програних справ стосуються так званих спецпенсій. Ці виплати регулює не профільний закон, як для більшості українців, а інші нормативні акти. Умови виходу на заслужений відпочинок та розрахунку розміру самої виплати для спецпенсіонерів набагато вигідніші, ніж для решти громадян.
Ці пільги держава гарантувала, зокрема, суддям, прокурорам, правоохоронцям, кадровим військовим, особам, які постраждали від аварії на Чорнобильській атомній електростанції та деяким іншим категоріям осіб.
Протягом останніх років вони почали масово "бомбардувати" державу судовими позовами, в яких вимагають перерахувати розміри виплат та заплатити їх "заднім числом". Як правило, держава такі позови програє, через що сума боргу за невиконаними рішеннями і перевищила 100 млрд грн.
Не маючи успіхів у судах, уряд стримує виплати законодавчими обмеженнями. Через це державний бюджет вже протягом декількох років фактично є єдиним інструментом протидії пенсійним судам. Про це пише Економічна правда.
Питання на 100 мільярдів
Аби зрозуміти, що таке спеціальна пенсія, варто нагадати, які умови виходу на заслужений відпочинок мають люди за загальним законодавством. Так, право на пенсію за віком мають громадяни, які досягли 60 років та мають щонайменше 33 років трудового стажу (ця вимога поступово збільшується, поки не сягне 35 років у 2028-му). До нього відноситься лише період офіційного працевлаштування (чи підприємницької діяльності), протягом якого сплачувався єдиний соціальний внесок (ЄСВ) до Пенсійного фонду (ПФУ).
Розмір "звичайної" пенсії залежить від двох показників: офіційного стажу та коефіцієнту зарплати. Якщо максимально спростити, то майбутня виплата людини, яка матиме необхідні 35 років стажу, дорівнюватиме 35% від її середньої офіційної зарплати.
Разом із загальною системою "для всіх" законодавці свого часу вигадали спецпенсії, які регулюються окремими законами. Такі режими передбачають більш м'які вимоги для виходу на пенсію (менші вимоги до стажу або нижчий пенсійний вік), а також вигідніші формули розрахунку виплати. Остання найчастіше "прив'язана" не до розміру зарплати, яку людина раніше отримувала, а до зарплати діючих працівників на аналогічній посаді.
Для всіх пенсіонерів – незалежно від того, за яким законом вони отримують виплати – діє обмеження на максимальний розмір пенсії. Ще з 2011 року вона не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (у 2026 році – не більше 25,95 тис. грн).
Проте часто це обмеження обходять, передусім – спецпенсіонери, оскільки пільгова формула розрахунку виплат дозволяє їм отримувати набагато вищі суми.
За даними ПФУ на липень 2026 року, 29,5 тисячі осіб отримують понад 30 тис. грн – тобто, вище за цей ліміт. Отримати більшу виплату їм допомагають суди, які майже завжди стають на бік позивачів у подібних спорах. Ймовірно така гуманність служителів Феміди пов'язана з тим, що вони також мають пільгові умови виходу на пенсію (розмір їхньої виплати може становити 70% від зарплати судді).
Рішення суддів у справах про зміну розміру пенсійної виплати, як правило, складається з двох частин. Перша – зобов'язує ПФУ почати нараховувати позивачу кошти без застосування ліміту у 10 прожиткових мінімумів. Цю частину держава виконує одразу.
Проте друга частина рішення зобов'язує ПФУ перерахувати всі виплати позивачу за попередні періоди, коли він отримував нижчу пенсію. Цю вимогу держава не може виконати, адже відповідне фінансування не передбачене у бюджеті фонду. Усі такі рішення з часом накопичуються, через що і зростає заборгованість.
Кількість позовів проти держави щодо перерахунку пенсій зростає щороку. В Україні навіть сформувався ринок юридичних послуг у таких справах. Окремі юридичні компанії спеціалізуються на подібних кейсах та обіцяють клієнтам майже гарантоване збільшення виплат.
У 2023 році борг за програними пенсійними справами становив "лише" 50 млрд грн. За останні три роки він подвоївся і, за даними ПФУ, на 1 вересня 2026 року досяг 101,52 млрд грн.
Щороку уряд закладає "символічні" суми на виплати за судовими суперечками, зокрема у пенсійних справах. Наприклад, у 2026 році у бюджеті Міністерства соціальної політики передбачили на це 100 млн грн в той час, як лише за 2025 рік борг ПФУ перед пенсіонерами виріс на 7,3 млрд грн.
Ба більше, через невиконання рішень по цьому "боргу", судді ще й накладають штрафи на працівників ПФУ. Їх кількість і суми щороку зростають. Якщо за весь 2025 рік суди наклали 40 штрафів на посадових осіб ПФУ на загальну суму 2,42 млн грн, то лише за перше півріччя 2026 року – вже 36 штрафів на 2,37 млн грн.
Кому заборгували найбільше?
Спеціальні умови виходу на пенсію держава свого часу законодавчо гарантувала доволі широкому колу осіб. Найчисельніша група – колишні кадрові військові та працівники правоохоронних органів. Зокрема, до них належать працівники Національного антикорупційного бюро, Служби судової охорони, Управління державної охорони, Держслужби спецзв'язку та захисту інформації, Служби безпеки України, Держприкордонслужби, Податкової міліції, Бюро економічної безпеки.
Умови виходу на пенсію колишніх військових та правоохоронців регулює закон "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Виплати за цим документом отримує понад пів мільйона осіб.
Цей закон дозволяє виходити на пенсію за наявності лише 25 років вислуги (служби) або починаючи з 45 років за наявності 25 років стажу (щонайменше половина з яких – служба).
Розмір такої виплати не залежить від оплати під час їх служби. Він "прив'язаний" до розміру грошового забезпечення, яке отримують люди, що працюють на аналогічній посаді, і становить 50-70% від такої зарплати.
Ця прив'язка перетворилася на один із факторів, який стримує державу від підвищення розміру грошового забезпечення у війську, повідомляли співрозмовники ЕП в уряді. Адже щоразу, коли переглядається зарплата чинного військового, має автоматично переглядатися і пенсія для понад пів мільйона осіб.
Хоча такий автоматичний перегляд штучно призупиняють окремими законами, спецпенсіонери оскаржують такі заходи у судах та відсуджують собі підвищені виплати щоразу, коли зростають зарплати у правоохоронних органах, де вони працювали, або в армії.
Пільгові умови щодо віку виходу на пенсію, закладені у законі для колишніх військових та правоохоронців, призвели до того, що в Україні нараховується понад 140 тисяч таких пенсіонерів мобілізаційного віку (до 60 років), які не служать у війську.
Ба більше, на початок 2026 року в Україні було майже 8 тисяч пенсіонерів за віком (та вислугу років), яким не виповнилося навіть 45. Не всі з них – колишні правоохоронці чи військові, адже вікові пільги законодавство передбачає і для інших категорій осіб.
Зокрема, пільгові умови діють для прокурорів. Профільний закон гарантує їм право на пенсію за наявності 25 років стажу (з яких 15 – в органах прокуратури), а розмір самої виплати – 60% від зарплати особи, яка працює на аналогічній посаді в прокуратурі.
Проте на практиці колишні (і не лише) прокурори здобувають собі ще вищі виплати – до 90% від зарплати. Детальніше про те, як це можливо, ЕП писала ще у 2024 році, коли розгорівся скандал навколо корупції у медико-соціальних експертних комісіях.
Тоді ЕП вдалося встановити, що більшість з майже 7 тисяч прокурорів-пенсіонерів отримували виплати не за інвалідністю, а за вислугу років. Значна їх частина продовжує працювати в органах та паралельно отримують "надбавку" до зарплати у розмірі 90%, яка ще й не оподатковується.
Як це можливо? Якщо коротко, то для отримання підвищеної пенсійної виплати прокурори звертаються до суду та просять нараховувати її не за чинним законом, а за законом від 1991 року, який вже втратив чинність. Той документ гарантував ще більш пільгові умови державного утримання: необхідний стаж – лише 20 років, з яких 10 – у прокуратурі (за чинним законом – 25 років і 15 років відповідно), а розмір виплати – 80% від зарплати "плюс" по 2% за кожен рік роботи понад 10 років (але не більше 90%).
Як правило, суди стають на сторону позивачів, зобов'язуючи ПФУ нараховувати кошти за законом, який втратив чинність. Разом з цим прокурори просять суд скасувати для себе обмеження на максимальний розмір виплати.
Пільгові умови виходу на пенсію та розрахунку її розміру у поєднанні із лояльно судовою системою дозволили окремим прокурорам домагатися виплат у сотні тисяч гривень на місяць задовго до загального пенсійного віку. Наприклад, на початку 2026 року стало відомо, що 36-річний прокурор Дмитро Казак отримує пенсію у розмірі 156 тис. грн на місяць.
Найбільш щедрі умови мають судді. Закон передбачає, що у служителів Феміди є вибір: отримувати звичайну пенсію або ж довічне утримання. Останнє екссудді виплачується навіть до досягнення пенсійного віку, а його розмір починається з 50% суддівської зарплати і збільшується на 2% за кожен рік, що перевищує 20 років стажу.
Окреме місце у заборгованості держави за рішеннями судів займають так звані "чорнобильські" пенсії. На відміну від спецпенсій правоохоронців, прокурорів чи суддів, особи, які постраждали від аварії на ЧАЕС, судяться не за саму пенсію, а за надбавку до неї.
Чинний закон, який регулює особливості пенсійного забезпечення "чорнобильців", не передбачає жодних надбавок до пенсії. Однак у попередніх версіях документа вони були (з часом парламент неодноразово їх скасовував). Розмір таких надбавок – від однієї до трьох мінімальних зарплат.
Попри зміни до законодавства, які скасовували надбавки, "чорнобильці" через суди змушують ПФУ виплачувати їх.
Ба більше, з 2022 року в Україні різко зросла кількість постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС осіб. Принаймні такий висновок можна зробити з того, що кількість отримувачів надбавок за один рік збільшилася у 13 разів до понад 130 тисяч осіб.
В уряді підозрювали, що чимало громадян формально перереєстровувалися на територіях, проживанн
- Останні
- Популярні
Новини по днях
6 жовтня 2026
