Куди поїхати восени на Львівщині: добірка локацій
Восени на Львівщині є чимало місць, куди варто поїхати за красивими краєвидами та прогулянками.
Арборетум у Страдчі — дендрологічний парк Ботанічного саду Національного лісотехнічного університету України. Він розташований у селі Страдч Яворівського району, на території Українського Розточчя. Площа арборетуму становить 5,7 гектара, а від Львова до нього — приблизно 17 кілометрів.
Історія арборетуму почалася 1962 року. Тоді тут висадили перші близько 200 дерев, серед яких були модрини, горіхи, туї, берези та тополі. Згодом територію почали використовувати для системного вирощування і дослідження різних видів дерев та кущів. У 1991 році арборетум увійшов до складу Ботанічного саду НЛТУ.
Сьогодні тут росте близько 300 видів і форм дерев та кущів. Серед них — європейська, сибірська та корейська кедрові сосни, японська модрина, гінкго, китайська метасеквоя, магнолії та тис ягідний. Також в арборетумі є алеї високих туй і дугласій Мензиса. Восени через різні види дерев парк набуває багатьох відтінків.
Ямельницькі скелі — це декілька скельних комплексів, розташованих довкола села Ямельниця у Сколівській громаді Стрийського району. Від Львова до села — близько 120 кілометрів. Скелі заховані серед лісу, а окремі групи мають власні назви: «Пищик», «Шиятий», «Стіна», «Юшкова Яма», «Кикошів Камінь». Частина цих утворень належить до території Національного природного парку «Сколівські Бескиди».
Скелі утворені переважно з ямненських пісковиків. Один із найвідоміших масивів — Кикошів Камінь, який має статус геологічної пам’ятки природи. Сьогодні ці скелі також використовують для скелелазіння.
З Ямельницею пов’язана й історія українського підпілля. У 1943–1945 роках тут працювала підпільна радіостанція ОУН «Самостійна Україна», відома як «Афродіта». Вона готувала й передавала програми кількома мовами. У квітні 1945 року криївку з радіостанцією виявили радянські силовики.
Скельний монастир розташований біля села Розгірче у Стрийському районі Львівської області, серед буково-смерекового лісу. Від Львова сюди приблизно 90–95 кілометрів автомобілем. Сам комплекс розташований на південно-східній околиці села, на пагорбі серед лісу. Це одна з найвідоміших скельно-печерних пам’яток Львівщини.
Точна дата появи монастиря невідома. Перші письмові згадки про нього відносять до другої половини XV століття, однак дослідники вважають, що монастир міг сформуватися ще у XIII–XIV століттях. Водночас саму місцевість використовували люди значно раніше: археологи знаходили тут сліди давніх поселень.
У головній скелі видовбано три печери, розташовані на двох рівнях. На нижньому є два приміщення, які дослідники вважають житловою кімнатою та коморою. До верхньої печери ведуть висічені у камені сходи — ймовірно, саме там була монастирська церква. На скелях також збереглися різні знаки та написи.
Сам скельний комплекс оточений буково-смерековим лісом, а до самої пам’ятки потрібно пройти пішки.
Вежа пам’яті розташована на горі Діл неподалік села Недільна у Самбірському районі. Вершина має висоту близько 907 метрів над рівнем моря, а від Львова до цієї місцевості — приблизно 115 кілометрів. Сама вежа дерев’яна і має 43 метри заввишки. Її звели у стилі традиційної бойківської дерев’яної архітектури.
Місце пов’язане з українським визвольним рухом. 30 листопада 1943 року в цій місцевості відбувся бій українських повстанців із німецькими військами, у якому загинули 43 повстанці. Саме тому висота вежі становить 43 метри. На горі Діл також діяла підстаршинська школа УПА, а село Недільна було одним із осередків визвольного руху.
На вежу можна піднятися. З неї відкривається панорама Бойківських гір та навколишніх лісів. Вежа має дзвіницю, а поруч із меморіалом облаштована зона відпочинку та є криївка. Національний реєстр рекордів України визнав споруду найвищою дерев’яною вежею-дзвіницею в Україні.
Крехівські печери розташовані неподалік Крехівського монастиря Святого Миколая, біля села Крехів у Львівському районі. Від Львова сюди — приблизно 50 кілометрів. Монастир стоїть серед пагорбів Розточчя, оточених буковими та сосновими лісами.
Історія печер пов’язана з монахами Йоїлом та Сильвестром, які прийшли сюди наприкінці XVI — на початку XVII століття та оселилися у печері на горі Побійній. Тут вони облаштували келії та місце для молитви. Згодом ченців ставало більше, тому 1613 року монастир перенесли на його теперішнє місце. Печера, де жили перші монахи, збереглася до сьогодні, як і печерна церква Благовіщення.
Під час прогулянки можна побачити скельно-печерний комплекс, джерело, монастирські храми, старі оборонні мури, в’їзну браму та вежу-дзвіницю. Також біля монастиря проходить Хресна дорога та стежки через ліс до печер. Сам Крехівський монастир є пам’яткою архітектури національного значення XVII–XVIII століть.
Ще є ліс довкола монастиря. Маршрут до печер проходить серед буків і сосен.
Добромильський замок, або замок Гербуртів, розташований на горі Сліпа неподалік міста Добромиль у Самбірському районі. Від Львова до Добромиля — близько 140 кілометрів. Руїни стоять серед густого лісу на пагорбі, звідки відкриваються краєвиди на навколишні долини та південні пагорби Львівщини.
Історія замку починається приблизно 1450 року, коли Микола Гербурт звів тут дерев’яну фортецю. У 1497 році її спалили під час татарського нападу. У 1566 році на цьому ж місці збудували вже мурований замок, а на початку XVII століття його перебудовував Ян Щасний Гербурт. Фортеця мала переважно оборонне призначення і не була постійною житловою резиденцією.
До наших днів збереглися руїни великої в’їзної вежі, частини оборонних мурів та залишки інших укріплень. У XVIII столітті замок поступово втратив своє значення, а частину його каменю згодом використовували для інших будівель. Тепер до руїн веде стежка через ліс.
Природний заповідник «Розточчя» розташований у Яворівському районі, неподалік селища Івано-Франкове. Від Львова — приблизно 25 кілометрів автомобілем. Площа заповідника становить 2084,5 гектара. Тут поєднуються букові, сосново-дубові та дубові ліси, луки, озера й заболочені території.
Заповідник створили 5 жовтня 1984 року, щоб зберегти та досліджувати природу Українського Розточчя. Частина давніх букових лісів заповідника площею близько 384 гектарів у 2017 році увійшла до об'єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО.
Тут можна побачити старі букові ліси, сосново-дубові насадження, водойми, болота та луки. У селищі Івано-Франкове також працює Музей природи заповідника, де представлені рослини й тварини Розточчя, колекції мінералів, насіння, метеликів, жуків, птахів і ссавців. Музей створили 1987 року.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
2 жовтня 2026
