Голова Держінспекції архітектури та містобудування: «Наглядова функція ДІАМ не розповсюджується на рішення, ухвалені колись ДАБІ»
Олександр Новицький – про еволюцію дозвільних документів у будівництві, цифрові алгоритми як «антидот» проти корупції та розподіл повноважень із місцевою владоюПід час повномасштабної війни будівельна галузь України зіткнулася з низкою специфічних викликів, спричинених воєнним станом: зупинка інвестпроєктів, потреба у відбудові великої кількості зруйнованих об’єктів і внутрішні інституційні кризи. Зокрема, проявилися розбіжності між держрегулятором і громадами щодо повноважень, складне запровадження нових стандартів (технічні та законодавчі неузгодженості), давалася взнаки суперечлива «спадщина» ДАБІ. І все це – на тлі мораторію на перевірки та обмеження контролю.Mind обговорив з очільником Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) Олександром Новицьким проблеми ринкового нагляду та долю найпроблемніших споруд, функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), переваги цифровізації в будівельній галузі та тінь «людського фактора», найпоширеніші типи порушень забудовників і причини відмов із боку ДІАМ. А також те, чи відшкодовуватиме держава збитки бізнесу за незаконні адміністративні рішення.Про спадок ДАБІ та що з ним робити– 15 вересня виповнилося п’ять років, як ДІАМ почала працювати, фактично перебравши на себе повноваження ДАБІ, за якою тягнувся багаторічний шлейф корупційних скандалів. ДІАМ створювали як принципово новий орган, який мав звільнити будівельний ринок від непрозорих правил. Якщо залишити за дужками кількість електронних сервісів і подивитися очима девелопера, то в чому сьогодні полягає принципова різниця між роботою ДІАМ і колишньою ДАБІ?– Різниця між нами у відкритості. Наприклад, мій особистий телефон знають усі власники профільного бізнесу. І це моя принципова позиція.Ми загалом максимально розширили канали комунікації, щомісячно я проводжу відкритий прийом, куди може записатися кожен громадянин. Також запроваджено нову онлайн-послугу: якщо ви дістали відмову й не знаєте, що із цим робити, просто подайте нам заявку – і протягом 72 годин на зв’язок вийде наш фахівець для з’ясування проблеми та надання консультації.Тобто, ми не просто змінили вивіску з ДАБІ на ДІАМ – змінено саму атмосферу ринку. Ми стали антиподом ДАБІ. І я представляю ДІАМ як антикорупційний офшор у будівництві.– ДІАМ не є прямим юридичним правонаступником ДАБІ, але на ринку залишилися сотні об’єктів, історія яких починалася ще за старої системи: спірні дозволи, зміни проєктів, судові процеси, конфлікти з громадами. За яким принципом ДІАМ вирішує, де старий дозвіл є законно набутим правом забудовника, а де слід втручатися? І чи існує сьогодні повний аудит найпроблемніших об’єктів, дозволи на які були видані ДАБІ?– Це питання постало перед нами, щойно ми запустили роботу ДІАМ у 2021 році. Тому що при законодавчій імплементації реформи умисно не заклали функцію щодо проведення такого аудиту. Тому наглядова функція ДІАМ не розповсюджується на рішення, прийняті колись ДАБІ. Тобто, вони не є об’єктом нагляду, з точки зору законодавства.Крім того, це питання дискутувалося на політичному рівні основними стейкхолдерами держави. І було прийнято рішення: якщо розпочати тотальну ревізію – вона б призупинила всі діючі будівництва, а такий крок може знищити ринок будівництва по всій країні. Тобто, вирішили почати все з «чистого аркуша», аби бізнес зміг наростити темпи будівництва.Інакше кажучи, ДІАМ несе відповідальність лише за видані саме нею документи. І не будучи правонаступником, ми навіть не маємо права трактувати логіку видачі/не видачі або ж перевірку того чи іншого документу. Тим паче, що цього органу вже не існує.– Тобто, певного алгоритму, за яким ДІАМ апелює на предмет законності чи незаконності старих дозволів ДАБІ – немає?– Загальна система контролю розповсюджується як на дозволи, які видаються сьогодні ДІАМ, так і на видані ще за часів ДАБІ або навіть раніше. У цьому випадку органи місцевого самоврядування (ОМС) звертаються до суду, де можна оскаржити будь-які документи. І в такі справи нас іноді залучають як третю сторону, бо ДІАМ є функціональним правонаступником ДАБІ.– А чи могли б ви назвати найпроблемніші об’єкти, дозволи на які були видані ще ДАБІ?– Один з об’єктів – скандально відомий багатофункціональний ЖК «Avenue 50», розташований на столичному Берестейському проспекті (раніше – пр. Перемоги) 50-А поблизу метро «Шулявська». Там за фактом самочинного будівництва була перевірка розпочатих будівельних робіт.У цьому випадку ДІАМ у законний спосіб вийшла на перевірку: ми зрозуміли, що там є певні невідповідності до самого проєкту, наші приписи і постанови оскаржували в суді. Розгляд справ про скасування постанов та приписів ДІАМ завершений, припис і постанова залишені в силі.Ще приклад – столичний «Будинок-монстр» (скандальний ЖК на вул. Нижній Вал, 27-29). Але тут інша ситуація, бо він вже фактично побудований. І суд постановив ввести його в експлуатацію.Водночас, на сьогодні є запобіжник у вигляді електронної системи (ЄДЕССБ), яка не дозволяє просто за натиском кнопки видати сертифікат. Існує процедура: слід подати документи, піти шляхом огляду об’єкту та його оцінки. Щодо «Будинку-монстра», то профільне міністерство надало роз’яснення, як можливо ввести в експлуатацію. Слід подати заяву за процедурою, бо я не бачу правового механізму прийняття в експлуатацію цього будинку. Проте, досі таку заяву не подано.Про цифровізацію процесів і «вічний» людський фактор– ДАБІ мала репутацію органу, де корупційним «товаром» могли бути не лише дозвіл чи сертифікат, а й прискорення їх отримання. Цифровізація, звісно, суттєво ускладнює такі схеми. Але не усуває ситуації, коли дві посадові особи можуть по-різному трактувати відповідність проєкту ДБН, містобудівній документації чи виданим містобудівним умовам та обмеженням (МУО). Якими механізмами ДІАМ гарантує, що два аналогічні об’єкти двох різних девелоперів отримають однакове рішення?– Ви недооцінюєте важелі та вплив цифровізації в будівельному процесі. Насправді, це головний інструмент запобігання всім ризикам – від корупційних проявів до подвійних трактувань. Саме через цифрові інструменти ми намагаємось зменшувати дискрецію ДІАМ.Якщо говорити про пришвидшення – ми почали реформу паралельно із ЄДЕССБ. Звісно, в пілотному режимі вона була впроваджена ще до створення ДІАМ, але саме ми її почали розвивати й зробили smart-системою (з власною логікою прийняття рішень, аби знизити рівень людського впливу).Перше, що ми зробили, – запровадили принцип черговості. Яка заявка зайшла першою – та й має бути розглянута під №1 (ця функція була запущена ще в останній місяць роботи ДАБІ). Тобто зараз неможливо розглянути «потрібну» заяву за бажанням: усе одно вона стане в чергу й не буде випущена системою, поки до неї не дійде черга. І це приклад того, як цифрові механізми нівелюють фактор «ручного» вибору.– Отже, ви стверджуєте, що завдяки цифровізації не може бути випадків, коли щодо двох аналогічних об’єктів двох різних девелоперів ухвалюють протилежні рішення?– Така ймовірність украй низька, і вона постійно знижується. Адже ми продовжуємо доробляти цю систему та працюємо над усуненням дискреційних факторів, пов’язаних із людиною.Якщо говорити про початок будівельних робіт – ми досягли рівня, коли система самостійно приймає рішення для автоматичної реєстрації об’єктів за класом наслідків СС1. Тобто система проводить перевірки замість інспектора ДІАМ (завдяки доступу до даних у різних реєстрах, які звіряє й аналізує), і якщо процес пройшов успішно – приймає рішення про реєстрацію. Отже, усі аналогічні об’єкти реєструються за єдиною процедурою.У разі неможливості проведення автоматичної перевірки заяви вона скеровується на інспектора. У нього (неважливо, що розглядається – дозвіл, повідомлення про початок робіт тощо) є так звані фіксовані чеклісти з базовими опціями, які потрібно перевірити та заповнити відповідну форму. Це зроблено, щоб унеможливити вільне трактування норм і вибірковий підхід.Звісно, анулювати всі суб’єктивні чинники неможливо, бо коли є люди – присутній людський фактор. Але ДІАМ постійно аналізує свої рішення й відмови: ми доопрацьовуємо чеклісти та стежимо, аби наша практика була єдиною в усіх випадках.– Однією з головних ідей реформи була мінімізація особистого контакту забудовника з чиновником: ЄДЕССБ, автоматичні перевірки, електронний документообіг, цифровий слід. Але остаточне рішення щодо складних об’єктів все одно потребує втручання посадової особи. Бо електронна система не може встановити фактичний стан об’єкта – наприклад, наявність необхідних підключень до інженерних мереж, фактичну поверховість, виконання вимог щодо інклюзивності або відповідність побудованого об’єкта затвердженому проєкту. Окрім того, що ви вже озвучили, які ще процедури передбачені для перевірки таких параметрів безпосередньо на об’єкті? І де сьогодні пролягає межа між алгоритмом і людським фактором?– Перше, що ДІАМ зробила для мінімізації ризиків різного роду трактувань та індивідуальних проявів інспекторів (саме на етапі прийняття об’єктів в експлуатацію), закупила й надала кожному інспекторові бодікамери, як у поліцейських. Це потрібно для того, щоб із будь-яких спірних питань ми могли відтворити маршрут, розмови на об’єкті тощо (для оцінки дій нашого фахівця).Але декілька років тому ми зіткнулися з конкретним випадком в Ірпені Київської області. Там місцевий орган ДАБК ввів в експлуатацію «дивний» будинок: вигнаний моноліт, але з трьох сторін стін не існувало (лише бетонні ребра), а одну сторону було зроблено зі скляним фінішним фасадом. Місцевий ірпінський інспектор виїхав на об’єкт, сфотографував будинок лише з одного (готового) боку і представив його як такий, що відповідає вимогам. Для розуміння: інспектор ДІАМ, коли приїздить на об’єкт, робить 200–300 фотографій (стандарт по житлових будинках).Звісно, ця історія викликала у громаді надзвичайний резонанс і привернула увагу ДІАМ. Проте системи оскарження сертифікатів у межах держнагляду, на жаль, не існує, хоча в нас був навіть запит від СБУ, яка теж зацікавилася цим випадком. Розгляд
- Останні
- Популярні
Новини по днях
2 жовтня 2026
