Держава не встигає: як бюрократія заважає розвиватися оборонному комплексу України
Оборонна індустрія вже давно перейшла в режим технологічної гонки, тоді як державні механізми адаптуються значно повільніше. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.Закупівлі відстають від темпів війни Якщо закупівля триває пів року або довше, армія ризикує отримати технологію з втраченою ефективністю. Доки компанія проходить шлях від розробки виробу до випробувань, кодифікації, погоджень і укладення контракту, ситуація на полі бою може кардинально змінитися. З'являються нові засоби, змінюється тактика застосування, удосконалюються системи протидії. У підсумку продукт, який ще кілька місяців тому повністю відповідав потребам фронту, ризикує втратити актуальність ще до початку серійного виробництва.Для приватного сектору це створює ще одну критичну проблему – виробники не можуть планувати свій розвиток навіть на рік уперед. Компанії не мають гарантованих довгострокових контрактів і змушені постійно балансувати між інвестиціями у виробництво та невизначеністю щодо майбутніх державних замовлень. Фронт потребує швидкого оновлення технологій; приватна індустрія здатна оперативно їх створювати, але повільні державні процедури не дозволяють синхронізувати виробництво з реальним темпом війни. Планування і простіші контрактні процедури вже визначені серед пріоритетів у спільному стратегічному огляді НАТО – Україна.Щоб розвантажити старі процедури і дати оперативніше постачання до армії, запустили спеціалізовані майданчики – Brave1 Market та DOT Chain Defence. Brave1 став координатором виробників, військових, потенційних інвесторів і державних замовників, допомагаючи знаходити рішення під конкретні потреби фронту.Паралельно запрацювала система DOT-Chain Defence, яка переводить частину закупівель у цифровий формат. Підрозділи формують запит, Агенція оборонних закупівель забезпечує фінансування, укладає контракти та організовує логістику. За даними Міністерства оборони, це дозволило скоротити цикл постачання окремих категорій продукції з кількох місяців до кількох тижнів, а в окремих випадках навіть до 10 днів.Ще одним інструментом стала система мотивації "єБали", яка нараховує підрозділам віртуальні бали за підтверджені бойові результати. Їх можна використати для замовлення дронів та іншої техніки через Brave1 Market. Станом на 2026 рік військові сформували через цю систему замовлень майже на 14 мільярдів гривень.Керівник ГО "Аеророзвідка" Ярослав Гончар називає "єБали" прикладом унікальної української інновації, яка використовує елементи гейміфікації для управління військовими ресурсами. На практиці цей механізм допомагає краще реагувати на потреби бойових підрозділів і частково компенсує інерційність традиційної системи закупівель.Для defence tech швидкість ухвалення рішень стала таким самим стратегічним ресурсом, як фінансування чи виробничі потужності.Дефіциту виробництва немає, є нестача замовленьЯкщо раніше питанням було, чи здатна Україна достатньо швидко виробляти зброю. Тепер воно звучить інакше: чи здатна держава профінансувати той обсяг виробництва, який уже створила приватна індустрія?На початку повномасштабного вторгнення сукупні виробничі можливості українського ОПК оцінювалися приблизно в 1 мільярд доларів на рік. Зараз вони сягають 55 мільярдів доларів. Проте виробнича спроможність не тотожна фактичному випуску продукції. Це потенціал підприємств за умови повного завантаження виробничих ліній, а не вже профінансовані замовлення.Наслідок – інженерні команди працюють нижче власних можливостей. За відсутності нових контрактів галузь поступово втрачає темп розвитку, навіть маючи технологічну здатність виробляти значно більше продукції.Виробникам бракує "довгих" грошейНавіть успішні бойові розробки нерідко залишаються на рівні відносно невеликих серій, оскільки їхнє масштабування потребує значних інвестицій, довгострокових контрактів і прогнозованого державного попиту.Показовим прикладом є безпілотний авіаційний комплекс "Лелека" приватної компанії DeViRo. Система стала однією з наймасовіших у своєму класі не лише завдяки ефективності на полі бою, а й завдяки здатності виробника забезпечувати стабільне серійне виробництво без втрати якості. За таким самим принципом працюють й інші провідні українські виробники безпілотників літакового типу: "Укрспецсистемс" із комплексами PD-1, PD-2 та SHARK, Athlon Avia із комплексом Furia, а також "Авіаційні системи України", які виробляють комплекс "Валькірія".Україна вже має успішні продукти, які довели свою ефективність у бойових умовах. Виклик в іншому – створити правила й механізми, які дозволять індустрії перейти на масовість.Кадри стали новою "валютою"Оборонні технології дедалі активніше конкурують за таланти з класичним ІТ-ринком, переманюючи сильних управлінців, інженерів і технічних лідерів.Серед найгучніших переходів 2026 року – прихід колишнього AI-директора MacPaw Володимира Кубицького до The Fourth Law, яка розробляє системи штучного інтелекту для автономних дронів. Директор Kyivstar.Tech Михайло Нестор, ексвіцепрезидент Intellias Роман Гапачило та засновник українського "єдинорога" People.ai Олег Рогинський також залишили попередні посади, щоб зосередитися на оборонних технологіях.За даними рекрутингової агенції Lobby X, попит на кадри зростає надзвичайно швидко: близько 65% клієнтів повного циклу рекрутингу компанії вже становлять defence tech-компанії, а у 2025 році приблизно 77% усіх наймів агенції припадали саме на цей сектор. Із лютого 2024 року на платформі було опубліковано понад тисячу вакансій від miltech- і deftech-роботодавців.Попит стосується не лише інженерів і R&D-фахівців. Галузь гостро потребує спеціалістів з операційного менеджменту, закупівель, логістики, виробничих процесів і масштабування бізнесу. Боротьба за кваліфікованих людей стає не менш важливою, ніж боротьба за інвестиції чи державні контракти.Експорт як наслідок проблемКонтрольований експорт став відповіддю не стільки на запити виробників, скільки на нову економічну реальність українського ОПК. Після різкого зростання виробничих потужностей внутрішній попит перестав забезпечувати повне завантаження підприємств. За таких умов втрачали всі. Виробники – потенційні доходи, необхідні для масштабування та створення нових продуктів. Для держави нерозвинутий експорт означає недоотримання валютної виручки, податкових надходжень, інвестицій та нових робочих місць. Незавантажені виробничі лінії означають, що частина створених за роки війни спроможностей фактично простоює.У відповідь на це уряд нещодавно запустив контрольований експорт української зброї та оборонних технологій.Новий механізм встановлює чіткі строки розгляду експортних заявок. Відтепер процедура має тривати не більш ніж 30 днів, що значно підвищує прогнозованість для виробників. Водночас уряд запровадив мінімальний поріг вартості контракту для експорту готової продукції на рівні 15 мільйонів гривень. Для комплектуючих такого обмеження немає.Такий поріг не є економічною оцінкою вартості української зброї. Його слід розглядати насамперед як регуляторний інструмент. Оформлення ліцензії, перевірка кінцевого користувача, міжвідомчі погодження та здійснення державного експортного контролю є складними й ресурсомісткими процедурами. Тому встановлення мінімальної вартості контракту покликане забезпечити, щоб адміністративні витрати держави були співмірними з економічним ефектом від конкретної експортної операції.Водночас безумовним пріоритетом залишається забезпечення потреб українського війська. Виробники можуть працювати з іноземними замовниками лише за умови належного виконання державних контрактів. Тож експорт розглядається як механізм завантаження виключно надлишкових потужностей, а не як альтернатива постачанню озброєння для Збройних Сил України.Якщо українські оборонні рішення виходитимуть на світовий ринок, то технології швидше масштабуватимуться. Відповідно, це дасть більше інвестицій, які підуть далі в нові українські розробки.За роки війни Україна довела, що здатна створити одну з найдинамічніших оборонно-технологічних екосистем у світі. І державна політика має встигати адаптувати правила гри – прогнозованість закупівель, доступ до фінансування, розвиток людського капіталу та ефективність механізмів контрольованого експорту.Якщо державі вдасться синхронізувати ці елементи, український defence tech зможе не лише забезпечувати потреби фронту, а й після завершення війни стати однією з найперспективніших галузей економіки та складовою європейської системи безпеки.
- Останні
- Популярні
- Вересень, 30
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Новини по днях
1 жовтня 2026
