Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

На Донеччині затримали військового за передачу даних ворогу

acmc.ua

На Донеччині затримали військового за передачу даних ворогу

Передача даних про позиції ЗСУ стала підставою для затримання військовослужбовця на Донеччині. За даними слідства, він передавав російській спецслужбі інформацію про бойові завдання та місця дислокації свого підрозділу на Краматорському напрямку.

Про затримання військовослужбовця повідомила Служба безпеки України.

Військова контррозвідка Служби безпеки України затримала на Донеччині військовослужбовця однієї з бригад Сил безпілотних систем.

За даними слідства, чоловік служив кулеметником і передавав представникам російської спецслужби інформацію про підрозділ, який перебуває на Краматорському напрямку.

Слідчі встановили, що військовий повідомляв ворогу про напрямки руху та бойові завдання роти, у якій проходив службу.

Крім того, він передавав інформацію про наслідки російських атак на пункти дислокації свого підрозділу на лінії фронту.

Контррозвідники викрили військового на початковому етапі його діяльності та затримали під час підготовки нового повідомлення для російської спецслужби.

За версією слідства, до співпраці з ворогом чоловіка залучили через Телеграм-канал, присвячений пошуку близьких стосунків.

Після цього, як стверджують правоохоронці, він позначав на картах Google місця перебування українських військових та приховано фотографував об’єкти свого підрозділу на телефон.

Під час обшуку у військового вилучили мобільний телефон із матеріалами, які слідство вважає доказами його співпраці з російською спецслужбою.

Слідчі повідомили чоловіку про підозру за частиною другою статті 114-2 Кримінального кодексу України. Йдеться про несанкціоноване поширення інформації щодо переміщення, руху або розташування Збройних сил України в умовах воєнного стану.

Суд обрав підозрюваному запобіжний захід – тримання під вартою без права внесення застави.

За інкримінованою статтею йому загрожує до восьми років позбавлення волі.

Водночас слідство перевіряє можливість додаткової правової кваліфікації дій військового за статтею про державну зраду.

Остаточну правову оцінку діям підозрюваного має надати суд.

Оперативні та слідчі заходи проводили за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.

Стежте за новинами Донеччини в Telegram. Підписуйтеся на наш канал – там оперативно публікуємо головне протягом дня.

Міністр спорту рф Михайло Дегтярьов фінансував створення російського підрозділу, який брав участь у штурмах позицій Сил оборони України в районі Бахмута. СБУ завершила розслідування та передала обвинувальний акт до суду.

Про це повідомили у Службі безпеки України.

Служба безпеки України завершила досудове розслідування щодо міністра спорту рф Михайла Дегтярьова та скерувала до суду обвинувальний акт.

За матеріалами слідства, на початку повномасштабного вторгнення Дегтярьов очолював Хабаровський край і фінансував створення місцевого батальйону, який відправили для участі у війні проти України.

Підрозділ брав участь у штурмах позицій Сил оборони України в районі Бахмута на Донеччині.

За даними СБУ, Дегтярьов фінансував придбання для військових цього формування провізії, тактичної амуніції, спецодягу та іншого спорядження.

Слідство також встановило, що у березні 2014 року Дегтярьов був депутатом державної думи рф від прокремлівської партії «лдпр» та помічником її колишнього лідера Володимира Жириновського.

За даними СБУ, на цій посаді він брав участь у фінансуванні незаконних збройних формувань на окупованій частині Донеччини та Луганщини, а також відкривав у Москві представництво так званої «днр».

З 2024 року Дегтярьов обіймає посаду міністра спорту рф. За матеріалами справи, він неодноразово відвідував тимчасово окуповані райони України для проведення пропагандистських заходів на підтримку кремлівського режиму.

Через публічну підтримку та виправдання війни рф проти України Дегтярьов перебуває під санкціями Європейського Союзу.

СБУ заочно повідомила йому про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема щодо:

Оскільки Дегтярьов перебуває на території рф, його судитимуть заочно. СБУ повідомляє, що тривають заходи для притягнення його до відповідальності.

Стежте за новинами Донеччини в Telegram. Підписуйтеся на наш канал – там оперативно публікуємо головне протягом дня.

П’ятьом псевдодепутатам з Донеччини повідомили про підозру у колабораційній діяльності. За даними прокуратури, у 2023 році вони балотувалися від партії «єдина росія» на незаконних виборах, організованих окупаційною владою рф.

Про це повідомляють у Генеральній прокуратурі України.

Фігуранти є мешканцями Волновахи, Ясинуватої, Жданівки, Харцизька та Володарського району. Їм інкримінують колабораційну діяльність за частиною 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України.

У вересні 2023 року вони балотувалися від партії «єдина росія» та взяли участь у незаконних виборах, організованих окупаційною владою рф.

За даними слідства, після цього фігуранти отримали мандати так званих депутатів «володарської», «волноваської», «ясинуватської», «шахтарської» муніципальних рад і «народної ради днр».

Один із чоловіків є чинним депутатом Жданівської міської ради. Про підозру йому повідомив керівник Донецької обласної прокуратури.

Одна з фігуранток увійшла до складу так званого «комітету з питань охорони здоров’я, батьківства та дитинства». У 2024 році її вже заочно засудили за співпрацю з представниками держави-агресора.

Зокрема, після незаконного обрання «народним депутатом» вона голосувала за закон щодо входження «днр» до складу рф.

За даними слідства, підозрювані беруть участь у засіданнях так званих рад, проводять прийоми громадян та зустрічі з «виборцями».

Також вони виступають із публічними зверненнями, висвітлюють свою діяльність у медіа та розглядають нікчемні документи, видані окупаційними органами влади.

Досудове розслідування здійснює Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях.

Максимальне покарання за інкримінованою статтею – до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 15 років та з конфіскацією майна.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не встановлено обвинувальним вироком суду.

Стежте за новинами Донеччини в Telegram. Підписуйтеся на наш канал – там оперативно публікуємо головне протягом дня.

На Волині затримали бухгалтерку підприємства Луганщини, яка три роки перебувала в розшуку через співпрацю з окупантами. За даними слідства, жінка перерахувала до бюджету росії понад 1,5 мільйона гривень, працюючи на захопленому підприємстві.

Про це повідомили у Службі безпеки України.

Служба безпеки України затримала жінку в одній із західних областей України, куди вона приїхала у приватних справах. Після затримання її взяли під варту.

За даними слідства, затримана раніше працювала головною бухгалтеркою підприємства Луганщини, яке після захоплення території почало виробляти обладнання для вугільної галузі росії.

У 2015 році жінка брала участь у так званій «перереєстрації» виробничого об’єкта в окупаційних органах. Після цього підприємство налагодило регулярні поставки продукції російським шахтам.

Отримані від діяльності підприємства прибутки частково спрямовували до бюджету росії у вигляді податків.

Слідство встановило, що з вересня 2016 року до січня 2020 року бухгалтерка перерахувала до російського бюджету понад 1,5 мільйона гривень у гривневому еквіваленті.

За матеріалами справи, жінка діяла не сама. До групи також входили власник підприємства – колишній учасник окупаційних структур, який називав себе «депутатом народної ради», та двоє «генеральних директорів», які по черзі керували захопленим заводом.

Ще у 2023 році слідчі Служби безпеки України заочно повідомили всім учасникам групи про підозру у фінансуванні дій, спрямованих на зміну меж території України, вчиненому організованою групою.

Після завершення розслідування матеріали справи передали до суду. Бухгалтерку та її спільників оголосили в розшук.

Наразі затримана перебуває під вартою. За інкримінованою статтею їй загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Заходи із затримання проводили співробітники Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях за процесуального керівництва Луганської обласної прокуратури.

Водночас остаточну винуватість жінки має встановити суд.

Якщо цікавитеся справами про співпрацю бізнесу з окупаційною владою, раніше Антикризовий медіа-центр розповідав про затримання трьох мешканців Києва та області, яких підозрюють у веденні бізнесу на окупованій Луганщині та фінансуванні окупаційних структур. Читайте матеріал про затриманих бізнесменів із Луганщини

Стежте за новинами Донеччини в Telegram. Підписуйтеся на наш канал – там оперативно публікуємо головне протягом дня.

Двом мешканцям Харцизька Донецької області заочно повідомили про підозру у колабораційній діяльності. За даними слідства, колишній суддя та його колишня помічниця очолили окупаційні суди на захопленій території.

Про це повідомили у Донецькій обласній прокуратурі.

Чоловік і жінка раніше працювали у Харцизькому міському суді. Чоловік був суддею, а жінка – його помічницею. Вони звільнилися у 2014 та 2017 роках відповідно.

За даними слідства, після окупації частини Донецької області колишній суддя очолив так званий «Амвросіївський районний суд», а його колишня колега – «Харцизький районний суд».

У 2023 році президент рф перепризначив їх на ці посади.

Слідство вважає, що відтоді вони працюють у створених окупаційною владою судових установах та виконують їхні функції на захопленій території.

Крім того, підозрювані проводять брифінги та звітують про роботу цих установ.

Їх оголосили у розшук.

Досудові розслідування проводять працівники Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у Краматорську.

Двом мешканцям Харцизька заочно повідомили про підозру за частиною сьомою статті 111-1 Кримінального кодексу України – колабораційна діяльність. Максимальне покарання за цією статтею – до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Особа вважається невинуватою у вчиненні з

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
30 вересня 2026

Новини на тему

Більше новин