ВЕС на полонині Руній на Закарпатті планують добудувати до кінця 2027 року

28.09.2026, 16:41 varosh.com.ua

За даними забудовника, під вітроустановки загалом відведено 18 гектарів — це близько 1% території полонини Руна. Після введення в експлуатацію, за розрахунками компанії, ВЕС має виробляти близько 500 ГВт·год електроенергії на рік.

У «Вітропарках України» зазначили, що проєкт реалізують відповідно до вимог законодавства. Перед початком робіт, за інформацією компанії, провели необхідні містобудівні, екологічні та дозвільні процедури, а також громадські обговорення.

Процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД) щодо будівництва ВЕС на Руній розпочали 14 червня 2024 року. Водночас, як повідомили у компанії, ще із серпня 2023 року на полонині проводять екологічний моніторинг, який триває дотепер. Дослідження здійснює команда MCL Group, до якої входять екологи, науковці та фахівці з оцінки екологічних аспектів будівництва.

У компанії стверджують, що за результатами досліджень окремі проєктні рішення змінювали, щоб зменшити вплив на довкілля. Зокрема, через ризик знищення оселища рідкісної флори — сфагнового болота — змінили розташування частини вітроустановок. Для захисту кажанів, за словами забудовника, передбачили автоматичну систему їхнього виявлення.

Після завершення будівництва проєкт передбачає рекультивацію ділянок, які використовують під час робіт. Водночас на запитання про конкретні площі, строки та методики відновлення території, а також про те, чи передбачатиме рекультивація відновлення лісових або інших природних екосистем, у компанії конкретної відповіді не надали.

Профільна ГО «Екосфера», яка відстежує ситуацію щодо проєктів з розвитку ВЕС в Українських Карпатах, оцінила загальний масштаб розвитку вітроенергетики на цих гірських територіях.

Організація проаналізувала дані, представлені на сайті форуму «Карпатська вісімка». На основі отриманих даних в «Екосфері» стверджують, що вже сьогодні в Українських Карпатах встановлено вдвічі більше вітроенергетичних потужностей, ніж у сусідніх карпатських країнах.

Згідно з отриманими даними, у Закарпатській та Львівській областях планують реалізувати п’ять проєктів загальною потужністю 401 МВт.

Зокрема, на Закарпатті йдеться про 65 вітряків загальною потужністю 338 МВт у межах проєктів у Жденієві, на горі Гостра та Усть-Чорній. На Львівщині — про 59 вітряків загальною потужністю 63 МВт у Сколівській громаді.

Ще 389,05 МВт, за даними ГО «Екосфера», припадає на вітроенергетичні потужності, які вже існують або будуються в Українських Карпатах. Таким чином, загальний обсяг уже наявних, будованих та заявлених потужностей, який наводить організація, становить близько 790 МВт.

Для порівняння, за даними «Екосфери», загальна потужність вітрової генерації у карпатській частині чотирьох сусідніх країн ЄС — Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини — становить близько 199 МВт.

При цьому розподіл потужностей суттєво відрізняється. У Польщі, за даними організації, у карпатській частині розташовано близько 120 МВт вітрової генерації, але вітроелектростанцій безпосередньо в горах немає. У Румунії — 72,3 МВт на хребті Бігор в Апусенах. У Словаччині — 3,14 МВт, а в Угорщині — близько 3 МВт; в обох країнах, за даними ГО, ВЕС у гірській частині Карпат також немає.

В «Екосфері» також наводять для порівняння дані щодо Альп: у гірській частині Австрії, Швейцарії, Італії, Франції, Німеччини, Словенії, Ліхтенштейну та Монако встановлено, за оцінкою організації, близько 370–390 МВт вітроенергетичних потужностей.

У громадській організації вважають, що подальший розвиток вітроенергетики в Карпатах потребує врахування природоохоронних обмежень, ландшафтних особливостей та міжнародних зобов’язань України щодо охорони Карпат.

Рішення про підготовку території під будівництво вітроенергетичних об’єктів на полонині Руна Тур’є-Реметівська сільська рада ухвалила у 2022 році, надавши дозвіл на розробку детального плану території.

У 2024 році сільрада затвердила детальний план території рішенням №1242. Того ж року девелопер проєкту розпочав процедуру оцінки впливу на довкілля.

У вересні 2024 року Закарпатський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №260/5885/24 за позовом міжнародної благодійної організації «Екологія. Право. Людина» до Тур’є-Реметівської сільради. Позивач просив скасувати рішення про затвердження детального плану території.

У січні 2025 року тодішнє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів призупинило розгляд документів у межах процедури ОВД на час судового розгляду.

Попри це, на полонині розпочали облаштування фундаментів під майбутні вітроустановки. У компанії пояснювали, що роботи проводили на підставі дозволу Державної інспекції архітектури та містобудування України на підготовчі роботи.

21 серпня 2025 року Закарпатський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову щодо скасування рішення сільради про затвердження детального плану території. Згодом це рішення підтвердив Восьмий апеляційний адміністративний суд.

У листопаді 2025 року на Закарпатті відбулося виїзне засідання двох парламентських комітетів — з питань євроінтеграції та екологічної політики. Однією з тем було поєднання розвитку відновлюваної енергетики з охороною природи та виконанням європейських природоохоронних стандартів.

У лютому 2026 року Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України завершило розгляд матеріалів процедури ОВД №8343 та надало позитивний висновок щодо проєкту будівництва ВЕС на полонині Руній.

У березні 2026-го кандидат біологічних наук та ветеран Андрій Тупіков зареєстрував на сайті Президента України електронну петицію щодо збереження Карпат. Вона за п’ять днів набрала необхідну для розгляду кількість голосів. Президент підтримав петицію, однак подальших практичних кроків для її реалізації не відбулося.

Як свідчать результати соціологічного дослідження, 39% закарпатців виступають за пошук балансу та компромісу у питанні забудови Карпат вітряками та курортами. Не підтримують забудову 28% населення області, тоді як підтримку таким ініціативам висловили 23% закарпатців. Ще 11% не змогли відповісти на питання.

Читати повністю…