Молодь з Херсонщини: тисячі вступників з ТОТ не мають точних даних про українські виші
Зображення: Вгору
Оцінити реальну кількість вступників з тимчасово окупованих територій (ТОТ) до українських вишів наразі майже неможливо. За словами Валерії Куберської, юристки ГО “Центр громадської просвіти “Альменда””, дані за квотою-2 щороку різняться. Міністерство освіти і науки надавало такі показники: у 2023 році йшлося про близько 5 тисяч людей, у 2024 році, за прогнозами, понад 11 тисяч, а у 2025 році очікувалося близько 9 тисяч.
Однак, ці цифри не відображають кількість молодих людей саме з тимчасово окупованих територій. Куберська зауважує, що статистика за квотою-2 охоплює різні категорії вступників: мешканців ТОТ, територій активних бойових дій, а також тих, хто виїхав з таких регіонів. Цю інформацію підтверджує Юлія Кішенко, координаторка з питань освіти БФ “Схід SOS”.
Кішенко додає, що у 2025 році, за даними відповіді МОН, за квотою-2 до вишів вступили 9418 людей. Проте, лише 600 з них були саме з тимчасово окупованих територій. Така значна різниця суттєво змінює уявлення про справжні масштаби вступу молоді з окупованих територій до українських закладів освіти. Правозахисники зазначають, що цього року в Міністерстві освіти та науки обіцяли розділяти категорії вступників.
Тому після завершення вступної кампанії очікують на нові дані, які дозволять точніше зрозуміти кількість абітурієнтів саме з ТОТ. Для держави це має не лише статистичне значення, оскільки без розуміння реальної кількості молоді цієї категорії складно ефективно планувати програми підтримки. Адже для сотень людей потрібен один масштаб програм, а для тисяч – інший.
Окремою перешкодою для молоді, яка досі перебуває в окупації, є обмежений доступ до інформації. Російська влада блокує українські інформаційні ресурси, а освітні сайти можуть бути недоступними навіть з використанням VPN. За словами Куберської, це створює інформаційний вакуум і нерівні умови для тих, хто живе під окупацією.
Кішенко підкреслює, що молодим людям складно отримувати інформацію про підготовчі програми та умови вступу. Перешкодами є проблеми з інтернетом і зв’язком, а також тиск з боку окупаційної влади. Деякі школярі продовжують дистанційно навчатися за українською програмою, але частина молоді через безпекові ризики або тиск припиняє це. Іноді вивчати українську мову та історію доводиться приховано, намагаючись не залишати цифрових слідів.
За даними МОН, які передає Валерія Куберська, станом на 1 вересня 2026 року 32,7 тисячі дітей з ТОТ продовжували навчання в українських школах. Водночас ця цифра не охоплює всіх дітей, які потенційно могли б продовжити освіту в Україні.
Через інформаційну ізоляцію серед молоді на окупованих територіях поширюється безліч міфів. Юлія Кішенко розповідає, що багато абітурієнтів навіть не знають про можливість вступу без НМТ. Деякі переконані, що отриманий російський паспорт автоматично закриває їм шлях до України. До громадської організації Save Ukraine регулярно звертаються юнаки та дівчата із запитаннями: де вони житимуть після виїзду; за які кошти існуватимуть; чи пропустять їх в Україну з російським паспортом; чи не виникнуть проблеми через вручення російської повістки; як отримати українські документи. За словами Мирослави Харченко, головної юристки Save Ukraine, значна частина роботи організацій сьогодні полягає саме у спростуванні цих страхів та фейків.
Відсутність українських документів залишається окремою проблемою для молоді з тимчасово окупованих територій. Координаторка освітнього напряму БФ “Схід SOS” Юлія Кішенко розповідає про випадки, коли у вступника немає навіть свідоцтва про народження. Вона наводить приклад людини, яка хотіла вступити до українського університету дистанційно, залишаючись на ТОТ, але її свідоцтво про народження та українські паспорти батьків були втрачені.
«Тут питання тільки виїзду, адаптації і тоді відновлення цих документів, відновлення свідоцтва про народження, і тоді вже людина може розпочати процедуру вступу» , пояснює Кішенко.
Після виїзду відновлення документів також може зайняти тривалий час. За словами правозахисників, в одних випадках український паспорт можна оформити приблизно за місяць, в інших, через необхідність встановлення особи, процедура може тривати до року. Це створює для молоді додаткові труднощі: поки людина чекає на документи, вона має обмежений доступ до частини послуг, не може повноцінно працевлаштуватися чи отримувати окремі види допомоги.
Головна юристка Save Ukraine Мирослава Харченко зазначає, що для вступу необхідні документи, які посвідчують особу, а також документи про освіту. Для тих, хто має українське свідоцтво про народження, процедура може бути простішою. Окреме питання стосується освіти, здобутої на окупованій території: російські освітні документи самі по собі не зараховуються в Україні. Харченко додає, що можна підтвердити освітній рівень, здобутий до окупації, через відповідні запити до Міністерства освіти та інших установ. У деяких випадках документи про освіту російського зразка можна легалізувати через судову або адміністративну процедуру. Юристка радить молоді забирати із собою всі документи, що підтверджують українську освіту: свідоцтва, сертифікати та інші документи, отримані до окупації. Якщо оригінали залишилися на окупованій території, варто мати хоча б їхні копії або фотографії.
Поки вступна кампанія 2026 року не завершилася, робити висновок про її результати рано. Однак вже зараз очевидна проблема, що існувала і в попередні роки, відсутність точної цифри вступників з ТОТ. Без прозорого обліку молодь з тимчасово окупованих територій залишатиметься “невидимою” для державних програм підтримки, так і не наважившись на виїзд.
Для жителів Херсонщини, особливо тих, хто перебуває в окупації, ці виклики є надзвичайно актуальними, адже тисячі молодих людей прагнуть здобути українську освіту попри всі перешкоди.
Випускники херсонських шкіл цього року вступили до провідних університетів України та світу, попри складні часи, повідомила Херсонська міська рада.
На окупованій Херсонщині студентам викладають курс "Історія Росії", що спотворює українську та російську історію за імперською версією.
Ще п’ятеро дітей віком від 10 до 17 років, які пережили тиск та пропаганду окупантів, повернулися з тимчасово окупованої Херсонщини.
За матеріалами: Вгору
- Останні
- Популярні
Новини по днях
22 вересня 2026
