Електрогармата, пароплав і зварювання під водою: що придумав українець Микола Бенардос
Його ім’я сьогодні знають далеко не всі, зате фахівцям добре знайоме поняття «метод Бенардоса». Микола Бенардос створив один із перших практичних способів дугового електрозварювання, а загалом залишив понад 200 винаходів і проєктів — від срібної зубної пломби та сільськогосподарських машин до підводного зварювання й електричної гармати. 21 вересня — день пам’яті винахідника.
Микола Бенардос помер 21 вересня 1905 року у Фастові. Йому було 63 роки. Найвідомішою справою його життя став спосіб дугового зварювання вугільним електродом, який отримав назву «методу Бенардоса».
Майбутній винахідник народився 1842 року в селі Бенардосівка Херсонської губернії — нині це територія Миколаївщини. Родина мала грецьке коріння й давні військові традиції.
Самого Миколу з дитинства більше тягнуло до майстерень. Він цікавився ремеслами, навчився ковальської справи, розбирався в інструментах та механізмах.
У 1862 році Бенардос вступив на медичний факультет Київського університету Святого Володимира. І вже там проявилася його винахідницька жилка: Український інститут національної пам’яті згадує серед його перших розробок зубну пломбу зі срібла.
Лікарем він так і не став. Бенардос залишив медицину й продовжив навчання у Петровській землеробській і лісовій академії. Там його дедалі більше цікавили вже не хвороби, а машини, транспорт, сільськогосподарські механізми та електрика.
Один із найцікавіших епізодів його біографії пов’язаний із судноплавством. Бенардос працював над конструкцією пароплава з поворотними лопатями, який мав долати мілини та інші перешкоди.
За даними УІНП, під час випробувань свого судна винахідник здійснив кількасоткілометрову подорож річками. Саме робота з металевими конструкціями змусила його серйозно замислитися над тим, як швидше й надійніше з’єднувати метал.
Бенардос почав експериментувати з електричною дугою — надзвичайно гарячим електричним розрядом між електродом і металом.
У 1881 році Бенардос винайшов спосіб дугового зварювання металів. Енциклопедія сучасної України зазначає, що він застосував його під час монтажних робіт на Міжнародній електричній виставці в Парижі та на електростанції в Барселоні.
Суть методу полягала в тому, що між вугільним електродом і металевою деталлю виникала електрична дуга. Її температура дозволяла розплавляти краї металу й створювати з’єднання.
Свій спосіб Бенардос назвав «Електрогефестом» — на честь давньогрецького бога вогню та ковальства Гефеста.
Згодом винахідник отримав патенти на зварювання й різання металів у багатьох європейських країнах та у США. Спосіб зварювання вугільним електродом увійшов у технічну літературу як «метод Бенардоса».
На одному способі Бенардос не зупинився. Він розробляв різні типи зварних з’єднань, конструкції електродів, пристрої для фіксації деталей, зварювальні напівавтомати й автомати.
У 1886 році працював уже над точковим і шовним контактним зварюванням. Також створював обладнання та технології для підводного зварювання і різання металу, зварювання у струмені газу, паяння та інших способів обробки металів.
Для кінця XIX століття багато з цих ідей звучали майже фантастично.
Бенардос мав дивовижну здатність братися за абсолютно різні проблеми. У його доробку — близько 200 винаходів і проєктів у галузях електротехніки, транспорту, сільського господарства, побуту та військової техніки.
Серед його задумів і розробок були:
У музеї Миколи Бенардоса в Переяславі нині можна побачити макети частини цих розробок — зокрема пароплава, пристроїв для переправ та зварювального обладнання.
Цікаво, що Бенардоса займали не лише машини. У своєму маєтку він допомагав місцевим селянам, надавав медичну допомогу, відкрив аптеку, бібліотеку та школу, де селянські діти могли навчатися безкоштовно.
Чоловіків навчав токарної та слюсарної роботи. Тобто винахідництво для нього було не лише пошуком нової технології — його цікавило, як техніка може полегшити щоденну працю.
Парадоксально, але технологія, що поширювалася далеко за межами країни, не принесла своєму авторові фінансової безпеки.
Бенардос мав серйозні матеріальні труднощі, продавав майно й шукав кошти для продовження дослідів та патентування винаходів.
Наприкінці життя він повернувся в Україну. Від 1898 року жив у Фастові, де продовжував працювати над своїми ідеями.
Багаторічні експерименти з акумуляторами позначилися на здоров’ї: у винахідника з’явилися ознаки свинцевого отруєння.
21 вересня 1905 року Микола Бенардос помер у Фастові.
У 1981 році відзначали сторіччя винайдення дугового електрозварювання Бенардоса. Того ж року у Переяславі відкрили музей винахідника, створений за участю Інституту електрозварювання імені Євгена Патона.
Це символічне продовження історії. Бенардос заклав один із фундаментів практичного дугового зварювання у XIX столітті, а вже наступне покоління українських інженерів перетворило зварювання на потужну наукову школу.
Можливо, саме тому його біографія так дивує сьогодні. Людина, чиє ім’я мало відоме за межами професійного середовища, ще понад 140 років тому працювала над електрозварюванням, автоматизацією, акумуляторами, електростанціями, підводними технологіями й десятками інших речей, які тоді здавалися технікою майбутнього.
У 59 років почав усе спочатку: 12 серпня згадують геніального Євгена Патона
Хочете читати більше пояснювальних матеріалів про світ, людей, віру, науку та суспільство?Підписуйтеся на Telegram-канал Субота Онлайн або стежте за нами у Facebook. Обираємо теми, які справді змушують замислитися.
© Використання матеріалів з інтернет-видання Субота Онлайн дозволяється лише за умови посилання на сайт subota.onlineДля інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
21 вересня 2026
