Понад 50 дамб і гребель заважають текти вільно: річку Когильник на Одещині хочуть звільнити від штучних перешкод
На Одещині фахівці обстежать 120 кілометрів річки Когильник та понад 324 кілометри її приток, щоб скласти план відновлення екосистеми, де живуть видра, європейська норка та рідкісні понто-каспійські бички.
Екологічна організація Rewilding Ukraine за підтримки Open Rivers Programme розпочинає роботу, спрямовану на відновлення вільної течії степової річки та покращення стану її річкової екосистеми, – передає Еко.Район.
Раніше команда Rewilding Ukraine вже усувала штучні перешкоди у гирлах Когильника, Кагачки та Сарати на півдні України. Тепер організація переходить до системної оцінки гідротехнічних споруд у всьому українському басейні Когильника – застарілих, аварійних і безгосподарних дамб, гребель і шлюзів.
За даними Rewilding Ukraine, багато таких споруд перериває вільну течію річки, погіршує якість води, сприяє заболочуванню й надмірному заростанню водотоків та збільшує втрати води через випаровування, а окремі аварійні об'єкти можуть загрожувати підтопленням населених пунктів і сільгоспугідь у разі руйнування.
Зауважиом, що Когильник (Cogâlnic) – степова річка завдовжки 243 кілометри, що протікає територією Молдови та України. Її 120-кілометрова українська ділянка проходить через посушливі степові ландшафти Одеської області та впадає до лиману Сасик у межах Дунайського біосферного заповідника. У минулому звивисте русло, оточене степами, заплавними луками, очеретяними заростями та прирічковими вербовими насадженнями, формувало характерний для півдня України ландшафт із високим біорізноманіттям. Сьогодні ж річка зазнає значного антропогенного впливу через розорювання долини й прибережних смуг, скорочення прирічкової деревної рослинності, спрямлення русла та спорудження численних гідротехнічних об'єктів.
Разом із притоками Чагою, Сакою, Чилігідером, Джаларом, Кагачем, Бахмуткою та Фрумушикою Когильник формує екологічний коридор, що поєднує внутрішні степові оселища з узбережжям Чорного моря та трьома територіями Смарагдової мережі. Меандри річки, вологі луки, очеретяні зарості та прибережні оселища є середовищем існування понто-каспійських бичків (Caspiosoma caspium та Benthophiloides brauneri), річкового довгопалого рака, кумки червоночеревої, болотяної черепахи, видри річкової та європейської норки, а також багатьох видів водоплавних птахів.
В українській частині басейну відомо про понад 50 наявних або потенційних річкових перешкод, значна частина з них перебуває в незадовільному технічному стані або була встановлена без належних дозвільних документів.
Відновлення Когильника відповідає пріоритетам Плану управління річковим басейном річок Причорномор'я на 2025-2030 роки. Попередній досвід уже підтвердив ефективність такого підходу: у 2019 році в гирлі Когильника демонтували чотири перешкоди в межах ширшого природоохоронного заходу, під час якого на Когильнику, Кагачі та Сараті розчистили або частково демонтували десять перешкод і дамб. Моніторинг 2021 року зафіксував 150 гектарів обводнених природних оселищ – на 22,5% більше, ніж роком раніше, а також ознаки відновлення нересту риб і вологих луків.
У межах нового проєкту команда Rewilding Ukraine проведе комплексне обстеження 120 кілометрів української ділянки Когильника та його основних приток – загалом понад 324 кілометри русел.
Фахівці визначать ключові перешкоди для вільної течії, проведуть інвентаризацію та оцінку стану гідротехнічних споруд, визначать пріоритетні ділянки для відновлення, оцінять природоохоронний ефект від усунення окремих перешкод і створять ГІС-базу річкових перешкод. На основі цих даних розроблять План ліквідації зайвих перешкод та відновлення річки Когильник з практичними кроками, зокрема на ділянці близько 20 кілометрів русла у пригирловій частині.
Одним з очікуваних результатів стане підготовка щонайменше одного інвестиційно готового проєкту з усунення перешкод для вільної течії.
Оскільки Когильник – транскордонна річка, Rewilding Ukraine розраховує на партнерство з Басейновим управлінням водних ресурсів річок Причорномор'я та Нижнього Дунаю, Басейновою радою річок Причорномор'я, Департаментом екології та природних ресурсів Одеської ОВА, місцевими громадами, а також планує робочі зустрічі з водогосподарськими й природоохоронними установами Республіки Молдова.
Досвід, здобутий під час роботи над Когильником, організація планує застосувати на інших малих і середніх річках України, Молдови та Румунії, які потерпають від посух, зарегулювання стоку та деградації річкових екосистем.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
21 вересня 2026
